Рішення № 12013522, 21.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/30821.09.10 За позовомАкціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»

До 1.Комунального підприємства «Київпастранс»

2.Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

Простягнення 13318,40 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивачаГолубенко З.О.

Від відповідача1. ОСОБА_3

2. ОСОБА_1

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Комунального підприємства «Київпастранс»13018,40 грн. страхового відшкодування, 300 грн. витрати на оплату послуг експерта автотоварознавця, а всього 13318,40 грн. заборгованості.

В судовому засіданні 27.07.2010р. представник Відповідача-1 повідомив суд, що відповідно до договору про суборенду автомобіля від 21.09.2006р. № 91, спірний транспортний засіб переданий Субєкту підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, що підтвердив оригіналом договору суборенди №91. (належно засвідчена копія договору знаходиться в матеріалах справи).

В звязку з чим за клопотанням Відповідача-1 до участі у справі в якості Відповідача-2 було залучено Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1.

В судовому засіданні 21.09.2010 позивач уточнив свої вимоги, просить стягнути 13018,40 грн. страхового відшкодування, 300 грн. витрати на оплату послуг експерта авто товарознавця, а всього 13318,40 грн. заборгованості з Відповідача-2. Від вимог до Відповідача-1 позивач відмовився і відмова прийнята судом.

Відповідач-2 в судовому засіданні 21.09.2010р. надав відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги повністю в сумі 13318,40 грн.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.08.2006року між ОСОБА_4 та AT «УПСК»було укладено договір страхування наземних транспортних засобів № 0031377. Предметом страхування за цим Договором страхування виступають майнові інтереси ОСОБА_4, пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом Tribeca», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 від страхових ризиків «ДТП», «ПДТО», «ІВП», «Викрадення». 24.02.2007року в м. Києві на пр. Ватутіна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля aru Tribeca», державний реєстраційний номер ААЩГ2ВО, що належить, та яким керував ОСОБА_4, та автомобіля ercedes-Benz 410D», реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить КП «Київпастранс», під керуванням ОСОБА_5. Згідно Довідки ВДАІ Деснянського району м. Києва від 02.03.2007р. та Постанови Могилів-Подільського міськрайонного суду від 26.04.2007, вищевказана ДТП сталася з вини гр. ОСОБА_5 - водія автомобіля des-Benz 410D», реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить КП «Київпастранс».

Відповідно до договору про суборенду автомобіля від 21.09.2006р. № 91, спірний транспортний засіб переданий Субєкту підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1.

Відповідно до п.4.1.договору про суборенду автомобіля від 21.09.2006р. № 91термін оренди складає до 10.06.2010р.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди власнику автомобіля Tribeca», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було завдано матеріальну шкоду розмір якої, згідно Висновку № 73-2 автотоварознавчого дослідження від 12.03.2007р. становить - 13543,60 грн.

AT «УПСК», на підставі Договору страхування наземних транспортних засобів (автокаско) № 0031377 від 04.08.2006р. та згідно з Правилами добровільного страхування засобів наземного транспорту, виплатило власнику транспортного засобу страхове відшкодування з вирахуванням франшизи - 525,20 грн., в розмірі - 13018,40 грн.

07.06.2007 року, на підставі страхового акту № 098/07 від 07.06.2007р. AT «УПСК»було сплачено ОСОБА_4 страхове відшкодування у сумі - 13018,40 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 129 від 07.06.2007р.

Крім цього AT «УПСК»понесло витрати на оплату послуг по проведенню автотоварозновчих експертиз в сумі 300,00 грн. за оформлення Висновку № 73-2 автотоварознавчого дослідження від 12.03.2007р., що підтверджується платіжним дорученням № 556 від 22.06.2007р.

Таким чином, після виплати страхового відшкодування на користь ОСОБА_4 до AT «УПСК»перейшло право зворотної вимоги, яке ОСОБА_4 має до особи відповідальної за завдані збитки.

Особою, відповідальною за завдані збитки, є Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1, оскільки шкода була нанесена його найманим працівником ОСОБА_5 під час виконання ним службових обов'язків водія автомобіля Benz 410D», реєстраційний номер НОМЕР_3., який на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди володів транспортним засобом на відповідній правовій підставі (договір оренди).

Вина ОСОБА_5 у зазначеній вище ДТП встановлена Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 26.04.2007 року, відповідно до якої зазначена ДТП сталася внаслідок скоєння ОСОБА_5 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно зі ст. 993 Цивільного Кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 85/96-ВР від 07.03.1996, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхуваль ник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяль ність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре чове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 999, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особа ми за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідаль ності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відпо відальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, Обов'язковий лі міт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Згідно зі ст. 1194 Цивільного Кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між; фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, розмір фран шизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні дого вору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподі яний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розра хованої за правилами цього підпункту.

Згідно з п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача-2 на відшкодування збитків в розмірі 13018,40 грн., за винятком з цієї суми франшизи, передбаченої страховим полісом, яка складає 525,20грн.

Витрати на оплату послуг по проведенню автотоварознавчих експертиз в сумі 300,00 грн. також підлягає стягненню з відповідача-2.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем-2 належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його уточнені вимоги до відповідача-2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача-2.

Щодо вимог позивача до Відповідача-1 провадження у справі слід припинити на підставі п.4 ст.80 ГПК України, в звязку з відмовою позивача від вимог до Комунального підприємства «Київпастранс».

Керуючись ст. ст. 49, п.4.ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (Київ, АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) на користь Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, код ЄДРПОУ 33257911) 13018 (тринадцять тисяч вісімнадцять) грн. 40 коп. сума страхового відшкодування, 300 (триста) грн. експертизи, 133 (сто тридцять три) грн.. 18 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

2. Відносно Комунального підприємства «Київпастранс»провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 27.09.2010р.