Рішення № 12013512, 22.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/45822.09.10 За позовомПриватного підприємства "Ютеп Транс-сервіс"

доВідкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне підприємство "Чумацький шлях"

прозобов’язання перерахувати кошти

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Барзиловський І.С.

від відповідача:не з'явився

від третьої особи:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Ютеп Транс-сервіс" (надалі –"Підприємство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" (надалі –"Банк") про зобов’язання перерахувати кошти.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов’язання за договором банківського рахунку №35/32-2006 від 18.09.2006 р., в зв’язку з чим позивач вказує на обов’язок відповідача перерахувати на його рахунок кошти. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 700,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання по перерахуванню коштів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2010 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне підприємство "Чумацький шлях" (надалі –"Товариство"), призначено розгляд справи на 26.08.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.08.2010 р. у зв’язку із неявкою представників сторін розгляд справи відкладено до 22.09.2010 р.

01.09.2010 р. до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить в задоволенні позову відмовити, вказує на призначення тимчасової адміністрації Банку та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у період з 10.02.2009 р. по 20.02.2010 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, подав заяву про відмову від позову в частині стягнення пені, в іншій частині позовні вимоги уточнив, підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Третя особа у судове засідання свого повноважного представника не направила, надіславши 20.09.2010 р. на адресу суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити повністю, а розгляд справи проводити за відсутності її представника.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та повідомленнями про вручення поштових відправлень №10550894 від 06.08.2010 р. та №11523998 від 31.08.2010 р., отримані відповідачем 11.08.2010 р. та 02.09.2010 р. відповідно.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 15, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №6774556 від 26.08.2010 р. та вказано в позові.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.09.2006 року між Банком та Підприємством (клієнт) було укладено договір банківського рахунку №35/32-2006 (далі - Договір).

Згідно ч.1 стаття 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч.1 стаття 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що банк відкриває клієнту поточний рахунок № 26005005784001 в українських гривнях для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України, та зобов’язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством України. Операції за рахунком здійснюються після отримання від клієнта повідомлення з відміткою про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби.

Згідно з пунктом 7.1.2 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до п. 2.3.3 Договору банк бере на себе зобов’язання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта, у відповідності з чинним законодавством України.

Згідно із п. 4.2 Договору операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до банку в операційний час, виконуються банком того ж дня. Документи, отримані після операційного часу, відмічаються штампом "вечірня" та "післяопераційний час" та проводяться банком наступного робочого дня.

Пункт 1.30 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до п. 1.35 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Згідно ч. 3 статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до п. 8.4 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

13.01.2009 р. позивачем подано Банку платіжне доручення №1 на перерахування на користь ТОВ ТЕП "Чумацький шлях" 7 000,00 грн.

Із виписки з рахунку позивача станом на 13.01.2009 р. вбачається, що залишок коштів на рахунку перевищував 7 000,00 грн., а тому Банк не мав достатніх підстав для невиконання вказаного доручення.

Листом Банку №12892/050 від 16.11.2009 р. повідомлено, що платіжне доручення №1 від 13.01.2009 р. не виконано.

Згідно із статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За таких обставин, вимога позивача про зобов’язання перерахування коштів за платіжним дорученням №1 від 13.01.2009 р. в сумі 7 000,00 грн. підлягає задоволенню.

У період з лютого 2009 року по 30.04.2010 р. Банком списано з рахунку позивача 2000,00грн. за ведення поточного рахунку, а позивач вказує на незаконність списання таких коштів.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. (ч.1) У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. (ч.3).

Згідно з ч.1 ст. 1075 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Таким чином, договір банківського рахунку може бути розірвано внаслідок односторонньої відмови клієнта за його заявою.

Заявою №23/03 від 24.03.2010 р. (отримана банком 24.03.2010 р.) позивач повідомив Банк про розірвання Договору, а тому з вказаної дати договір припинив свою дію. Списання коштів за ведення рахунку після вказаної дати є безпідставним, а тому кошти 30.04.2010 р. у розмірі 500,00грн. списано безпідставно.

Стосовно списання коштів по 500,00 грн. 30.06.2009 р., 30.09.2009 р. та 30.10.2009 р., всього на суму 1 500,00 грн. суд відзначає наступне.

Сторонами погоджено розмір тарифів та порядок їх визначення, а тому встановлення Банком тарифів відповідає умовам Договору.

Разом із цим, частиною 4 ст. 1068 Цивільного кодексу України клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

За змістом глави 72 Цивільного кодексу України та ст. 4 Договору плата за ведення рахунку є платою за виконання банком операцій за таким рахунком, а оскільки судом встановлення порушення Банком своїх зобов’язань за Договором, безпідставне невиконання операцій за рахунком позивача, то правові підстави для отримання плати за ведення рахунку у такий період відсутні.

Таким чином, суд вважає правомірною вимогу позивача про зобов’язання Банку повернути на рахунок Підприємства незаконно списані кошти у розмірі 2000,00 грн. та перерахування цих коштів на рахунок позивача в іншому банку.

Під час розгляду справи, позивач, в особі директора –Барзиловського І.С., який діє на підставі Статуту, відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені за невиконання зобов’язання.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Суд враховує, що відповідно до ч.6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України вказана відмова від позову в частині стягнення пені за невиконання зобов’язання не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

За таких обставин, суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення пені, а провадження у справі підлягає припиненню згідно п.4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Ютеп Транс-сервіс" задовольнити частково.

2. Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) перерахувати кошти за призначенням згідно платіжного доручення Приватного підприємства "Ютеп Транс-сервіс" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9; ідентифікаційний код 34544013) №1 від 13.01.2009 р. в сумі 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) повернути на рахунок Приватного підприємства "Ютеп Транс-сервіс" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9; ідентифікаційний код 34544013) №26005005784004 незаконно списані на користь банку кошти у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. та перерахувати ці кошти на рахунок Приватного підприємства "Ютеп Транс-сервіс" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9; ідентифікаційний код 34544013) №26009262900315 в ПАТ "ВіЕйБі Банк" в м. Києві МФО 380537. Видати наказ.

4. Прийняти відмову Приватного підприємства "Ютеп Транс-сервіс" від позову в частині стягнення та перерахування пені у сумі 700,00 грн., провадження у справі в цій частині припинити.

5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) на користь Приватного підприємства "Ютеп Транс-сервіс" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9; ідентифікаційний код 34544013) державне мито у розмірі 94 (дев’яносто чотири) грн. 64 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 218 (двісті вісімнадцять) грн. 97 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –27.09.2010 р.