Рішення № 12013507, 22.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/40822.09.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

до1. Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідачівОСОБА_1

простягнення 3 543,00 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Єлтунова Ю.В.

від відповідача 1:не з'явився

від відповідача 2:Дишлюк Т.І.

від третьої особи:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія" (надалі ЗАТ "УТСК") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (надалі ЗАТ "ЄСА") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" (надалі "Товариство") про стягнення 2470,00грн. з відповідача 1 та 1 073,00 грн. з відповідача 2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ЗАТ "УТСК" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №016481 від 29.01.2008 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Мазда, реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Нісан, реєстраційний номер НОМЕР_2, працівником якого скоєно ДТП, застрахована ЗАТ "ЄСА" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс НОМЕР_3), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідачів. Просить стягнути з відповідача 2 суму понесених фактичних витрат у розмірі 2 470,00 грн., а з відповідача 2 суму у розмірі 1073,00грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.07.2010 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1, призначено розгляд справи на 09.08.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.08.2010 р. у звязку із неявкою представників відповідача 1 та третьої особи розгляд справи відкладено до 30.08.2010 р.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав докази часткового погашення основного боргу, позовні вимоги визнає частково.

В судовому засіданні 30.08.2010 р. у звязку із необхідністю уточнення позовних вимог оголошено перерву до 22.09.2010 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, подав заяву про уточнення позовних вимог в якій, у звязку з частковим погашенням боргу, просив стягнути з відповідача 1 суму понесених фактичних витрат у розмірі 1430,00 грн., а з відповідача 2 суму у розмірі 563,00 грн.

В судове засідання представник відповідача 2 з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги не визнає, в задоволенні позову просить відмовити.

Представники відповідача 1 та третьої особи в судове засідання, повідомленні про час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується підписом представника відповідача 1 в розписці в повідомленні про перерву від 30.08.2010 р. та повідомленням 48/408, що направлено на адресу третьої особи 30.08.2010 р., не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач 1 та третя особа повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач 1 та третя особа були належним чином повідомлені, а пояснення відповідача 1 стосовно суті спору заслухані у попередньому судовому засіданні, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.2008 р. між ЗАТ "УТСК" та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №016481 (надалі "Договір"), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, які не суперечать чинному законодавству України, повязані з володінням, користуванням та розпорядження майном, а саме транспортним засобом автомобілем Мазда, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно із п. 1.2 Договору страховими ризиками за Договором є пошкодження транспортного засобу, зокрема, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

17.09.2008 р. близько 08 год. 11 хв. в м. Києві на вул. Заболотного було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля Мазда, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля Ніссан, реєстраційний номер НОМЕР_2, а саме: ОСОБА_1., керуючи автомобілем Ніссан не дотрималася безпечної дистанції та допустила зіткнення з автомобілем Мазда, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1. вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою Управління ДАІ ГУ МВС України в м.Києві №6848 від 25.09.2008 р. та постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 06.10.2008 р. у адміністративній справі №3-38554/08, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення.

18.09.2008 р. власник застрахованого транспортного засобу автомобіля Мазда звернувся до позивача із повідомленням про страховий випадок.

Відповідно до звіту з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу №1640, складеного 22.09.2008 р. суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Естімейт" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №6294/07, виданий Фондом державного майна України від 23.11.2007 р.) вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Мазда, р.н. НОМЕР_1, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 3393,46 грн.

13.11.2008 р. власник застрахованого транспортного засобу автомобіля Мазда звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування.

На підставі страхового акту №1165-08-UA, затвердженого 01.12.2008 р., та наказу №1910-21В від 01.12.2008 р., позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 2 980,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №1669 від 08.12.2008 р.

Крім того, здійснюючи розслідування причин та обставин страхової події, позивачем були понесені витрати на проведення вищезазначеного автотоварознавчого дослідження у розмірі 480,00 грн. та оплату вартості довідки ДАІ у розмірі 83,00 грн. , що підтверджується платіжними дорученнями №548 від 23.07.2008 р. №1157 від 03.10.2008 р. та №1211 від 13.10.2008 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ЗАТ "УТСК" перейшло в межах суми 2 980,00 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, а також позивачем понесені майнові витрати на виконання зобовязання по відшкодуванню шкоди у розмірі 563,00 грн.

Із довідки Управління ДАІ ГУ МВС України в м.Києві №6848 від 25.09.2008 р. та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 вбачається, що транспортний засіб автомобіль Ніссан, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Мазда, належить відповідачу 2 та знаходився під керуванням ОСОБА_1.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Із пояснень представника відповідача 2, постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 06.10.2008 р. у адміністративній справі №3-38554/08 та довідки Товариства №3775 від 09.08.2010 р. вбачається, що ОСОБА_1. на момент скоєння ДТП працювала на посаді менеджера відділу закупівлі ТПГ Товариства.

Вина ОСОБА_1. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля Ніссан, р.н. НОМЕР_2, відшкодовується Товариством.

Цивільно-правова відповідальність Товариства, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля Ніссан, реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована ЗАТ "ЄСА" згідно із полісом НОМЕР_3.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс НОМЕР_3) віднесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 01.08.2008 р. (0:00) по 31.07.2009 р.

Відповідно до п. 4 полісу НОМЕР_3 страхувальником особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є відповідач 2, судом встановлено, що ОСОБА_1. користувалася транспортним засобом на законній підставі, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_1., належного відповідачу 2 автомобіля Ніссан, р.н. НОМЕР_2, була застрахована ЗАТ "ЄСА".

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс НОМЕР_3) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза 0,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Мазда з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 3 393,46 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 2 980,00 грн. та набуто право вимоги у розмірі 563,00грн. за понесення витрат на визначення вартості матеріального збитку та оплату довідки ДАІ.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Листами №495-10 від 14.08.2009 р. та №640-10 від 26.10.2009 р., отримання яких не заперечується представником відповідачам 1, та до яких додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 3 543,00грн.

Враховуючи визначені полісом НОМЕР_3 розміри лімітів відповідальності та франшизи, встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, відповідач 1 був зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 2 980,00 грн. (виплачене позивачем страхове відшкодування) до 26.11.2009 р.

Під час розгляду справи відповідач 1 частково погасив суму заборгованості у розмірі 1550,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №19745 від 12.08.2010 р., а позивачем зменшено розмір позовних вимог на вказану суму.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ЗАТ "УТСК" про стягнення з ЗАТ "ЄСА" суми понесених фактичних витрат у розмірі 1 430,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом повністю.

Твердження відповідача 2 на те, що витрати позивача на оплату автотоварознавчого дослідження повинні відшкодовуватися відповідачем 1 судом відхиляються з огляду на наступне.

Статтею 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи, лише у випадку якщо страховик не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), не направив аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків і потерпілий самостійно обрав аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що позивач самостійно замовляв та проводив автотоварознавчу експертизу для визначення розміру відшкодування потерпілому, при цьому матеріалами справи не підтверджено, що відповідач 2 був повідомлений про факт настання ДТП його учасниками чи позивачем, а відтак відповідач 2 був позбавлений можливості направити свого аварійного комісара та самостійно визначити розмір завданих збитків, тим самим уникнути понесення додаткових витрат по оплаті позивачем автотоварознавчого дослідження у заявленій до стягнення сумі. Тобто, вина відповідача 2 у понесенні позивачем спірної суми коштів на відшкодування вартості автотоварознавчого дослідження відсутня.

Відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який є спеціальним відносно інших нормативно-правових актів щодо виплати страхового відшкодування за полісами обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховиком відшкодовується тільки оцінена, відповідно до закону, шкода, при цьому види витрат, які відшкодовуються страховиком, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу визначаються законом та ним обмежуються (пункт 22.2. статті 22, статті 28, 29, 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Виходячи з зазначеного, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача 1 на користь позивача суми в розмірі 480,00 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження.

Отже, відповідальність за заподіяну шкоду в сумі 563,00 грн. (480,00 грн. вартість авто товарознавчого дослідження + 83,00 грн. вартість довідки ДАІ), яка не підлягає відшкодуванню за полісом НОМЕР_3, покладається на особу, відповідальну за її заподіяння Товариство.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ЗАТ "УТСК" про стягнення з Товариства суми у розмірі 563,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом повністю.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів на спростування заборгованості перед позивачем, або її погашення відповідачами не надано, а представниками сторін в судовому засіданні частково визнано заборгованість.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ЗАТ "УТСК" та стягнення з ЗАТ "ЄСА" на користь ЗАТ "УТСК" суми понесених фактичних витрат у розмірі 1 430,00 грн. та з Товариства на користь ЗАТ "УТСК" суми коштів у розмірі 563,00 грн.

Судові витрати підлягають розподілу між відповідачами за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Закритого акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м.Київ, вул.Глибочицька, 33-37; ідентифікаційний код 19411125) на користь Закритого акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вул.Саксаганського, 77; ідентифікаційний код 22945712) суму понесених фактичних витрат у розмірі 1 430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 19 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 169 (сто шістдесят дев'ять) грн. 33 коп. Видати наказ.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" (02140, м. Київ, просп. Петра Григоренка, 43; ідентифікаційний код 32049199) на користь Закритого акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вул.Саксаганського, 77; ідентифікаційний код 22945712) суму коштів у розмірі 563 (пятсот шістдесят три) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 28 (двадцять вісім) грн. 81 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 66 (шістдесят шість) грн. 67 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 27.09.2010 р.