Рішення № 12013448, 16.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/30816.09.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс»

до Державного підприємства «Вугілля України»

про стягнення 83886,00 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Кожухарь Т.І. –довіреність б/н від 01.09.2010р.;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс»до Державного підприємства «Вугілля України»про стягнення 83886,00 грн. боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків передбачених Договором на переробку вугілля № 01-09/02-ПВ від 01.04.2009р. не оплатив вартість виконаних робіт в повному обсязі, заборгувавши позивачу 83886,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.06.2010р. було порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 05.07.2010р.

05.07.2010р. представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 09.09.2010р.

09.09.2010р. розгляд справи не відбувся у зв’язку з хворобою судді Якименко М.М.

Ухвалою суду від 10.09.2010р. розгляд справи призначено на 16.09.2010р.

16.09.2010р. представник відповідача повторно в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2009 року між позивачем та відповідачем було          укладено Договір № 01-09/02 на переробку вугілля (надалі –Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов’язався передати позивачу рядове вугілля за найменуванням, кількістю, марочном складі, якісними показниками згідно специфікаціям, які є невід’ємними частинами договору, а позивач –прийняти і переробити рядове вугілля, а також відвантажити отриманий вугільний концентрат за реквізитами вказаними відповідачем.

Згідно п. 2.1.6 Договору відповідач зобов’язується провести оплату проведених позивачем робіт по переробці рядового вугілля за ціною, вказаною в Специфікаціях до Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору оплата робіт проводиться на підставі складених сторонами актів звіряння, актів приймання-передачі виконаних робіт.

На виконання умов Договору позивачем протягом квітня –жовтня 2009 року було виконано роботи по переробці рядового вугілля на загальну суму 6395646, 50 грн., що підтверджується наявними актами здавання-приймання робіт (послуг).

Відповідачем зобов’язання по Договору виконані частково, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем на суму 83886, 00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься претензія позивача про стягнення заборгованості від 16 квітня 2010 року № 235, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 83886,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»(01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс»(83058, м. Донецьк, вул. Майська, 66, код ЄДРПОУ 30962337) 83886 (вісімдесят три тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн. 00 коп. –основного боргу, 838 (вісімсот тридцять вісім) грн. 86 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко