Рішення № 12013427, 22.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/44322.09.10 За позовом                     Державного підприємства «Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» До                               Консорціуму «Козак»

Про                              стягнення 2078,09 грн.          

Суддя Літвінова М.Є.

Представники:

від позивача                    Подорога А.М., довіреність № 1/601 від 14.09.2010р.;

                              Нестеренко А.С., довіреність № 1/602 від 14.09.2010р.

від відповідача          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Консорціуму «Козак»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 2228,09 грн. боргу за надані послуги.

Ухвалою суду від 25.08.2010 порушено провадження у справі №35/443 та призначено розгляд на 15.09.2010.

15.09.2010 представник позивача в судовому засіданні надав свої пояснення по суті спору, та частково документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

В судовому засіданні 15.09.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 22.09.2010.

22.09.2010 представник позивача подав суду заяву про зменшення суми позову, внаслідок часткової проплати відповідачем боргу у розмірі 150,00 грн., у зв»язку з чим просить суд стягнути з відповідача 1278,00 грн. –суми основного боргу, 686,01 грн. –інфляційних втрат, 114,08 грн. –3% річних. Дана заява прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду від 25.08.2010р. не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвала суду надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою, а саме : 02218, м.Київ, вул. Райдужна 25.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 №01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 22.09.2010 представнику позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді. Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі заявки відповідача №156 від 09.08.2007, позивач надав послуг по забезпеченню проведення конференції відповідача, на суму 1428,00 грн., про що свідчать акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № УД-00311 від 13.08.2007, копія якого наявна в матеріалах справи, а оригінал було досліджено у судовому засіданні.

Відповідач, в порушення умов домовленості, відповідач за отримані послуги не розрахувався.

Між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки розрахунків від 22.06.2010, згідно якого відповідач визнав наявність заборгованості.

В своїй позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 2228,09 грн. боргу, а саме: 1428,00 грн. –основного боргу, 686,01 грн. –інфляційних втрат, 114,08 грн. –3% річних, та покласти на відповідача судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову відповідач не виконав взятих на себе зобов’язань, кошти за надані йому послуги не перерахував.

Відповідно до п.1 ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконань замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору.

Відповідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно п.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

22.09.2010 у судовому засіданні представник позивача повідомив суд про часткове погашення наявної заборгованості у розмірі 150,00грн., про що надав заяву про зменшення позовних вимог, та просить суд стягнути з відповідача 1278,00 грн. –суми основного боргу, 686,01 грн. – інфляційних втрат, 114,08 грн. –3% річних.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань по оплаті вартості наданих послуг доведена матеріалами справи, і не спростовані відповідачем.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням часткової сплати заборгованості у розмірі 2078,09 грн., а саме: 1278,00 грн. –основного боргу, 686,01 грн. –інфляційних втрат, 114,08 грн. –3% річних.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102,00 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн., суд дійшов висновку про задоволення даної вимоги у повному обсязі, оскільки відповідачем борг було частково сплачено вже після порушення провадження у справі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 181, 193, Господарського кодексу України, ст.ст.11, 525, 526, 530, 629 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Консорціуму «Козак»(02218, м.Київ, вул. Райдужна 25, інформація про банківські рахунки відсутня, код ЄДРПОУ 02018808) на користь Державного підприємства «Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик 2, рахунок №26004735051390 в АТ «Брокбізнесбанк», МФО 300249, код ЄДРПОУ 34299989) 1278,00 грн. (одну тисячу двісті сімдесят вісім) –основного боргу, 686,01 грн. (шістсот вісімдесят шість гривень 01 коп.) –інфляційних втрат, 114,08 грн. (сто чотирнадцять гривень 08 коп.) –3% річних, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) –державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не подано.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                           Літвінова М.Є.

Дата підписання

повного тексту рішення: 27.09.2010