Рішення № 12013414, 09.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/14509.09.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморська телерадіокомпанія"

до Державної компанії "Укрекокомресурси"

про стягнення 402 152,00 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача Севериненко В.А. (дов. №1003 від 01.02.2010р.)

Від відповідача Коханевич В.Г. (дов. №8-7/6-59 від 17.06.2010р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморська телерадіокомпанія" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державної компанії "Укрекокомресурси" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 402152,00 грн. заборгованості за договором на виконання робіт №164 від 22.07.2003р., з яких 100538,00 грн. за додатковою угодою до договору №11, 100538,00 грн. за додатковою угодою до договору №12, 100538,00 грн. за додатковою угодою до договору №13, 100538,00 грн. за додатковою угодою до договору №14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 23.06.2010 року.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором на виконання робіт №164 від 22.07.2003р. по оплаті наданих та прийнятих відповідачем послуг, у зв’язку з чим утворилась заборгованість. Крім того, на вимогу суду позивачем у справі надано докази фактичного виконання робіт по договору та доадтковим угодам до нього, а саме створені позивачем відео ролики, зазначені у актах виконаних робіт, які додані до матеріалів справи.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Відповідно до договору, додаткових угод, актів приймання-передачі виконаних робіт, договірні правовідносини між сторонами закінчились 31.12.2004 року. Перебіг строку, у межах у межах якого позивач мав звернутись до суду почався 01.01.2005 року, а закінчився 01.01.2008 року, внаслідок чого, позовні вимоги знаходяться за межами строку позовної давності, відповідно до ст.ст.256,253 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови в позові.

Акт звірки розрахунків №4 між позивачем та відповідачем від 31.10.2009 року, наявний в матеріалах справи, не може бути належним доказом наявності заборгованості, оскільки є копією факсограми, а не оригіналом чи копією, завіреною належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2010 року розгляд справи був відкладений на 14.07.2010 року у зв’язку з неявкою представників сторін, сторін та неподанням ними витребуваних судом доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2010 року розгляд справи був відкладений на 25.08.2010 року у зв’язку з неявкою відповідача та неподанням сторонами по справі всіх витребуваних судом доказів.

20.08.2010 року до канцелярії суду надійшла заява відповідача про застосування строків позовної давності, яка судом долучено до матеріалів справи та при вирішенні спору судом застосовуються положенян ЦК України щодо встановлених строків позовної давності.

У судовому засіданні 25.08.2010 року оголошувалась перерва до 09.09.2010 року відповідно до вимог ст.77 Господарського процесуального кодексу України для надання сторонам

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

22.07.2003 року між відповідачем та позивачем було укладено договір на виконання робіт № 164, за яким предметом договору є виконання робіт з підготовки, трансляції в ефірі «Телерадіокомпанії»та радіостанції «Ассоль»спеціальних рекламно-освітніх та інформаційних відеоматеріалів, а саме: спеціальних репортажів, дитячих, екологічних, освітніх програм, соціальних роликів та інших відео й аудіо матеріалів.

Відповідно до п.3 договору, відповідач зобов'язаний оплатити виконавцю виконані роботи у наступному порядку: на протязі трьох днів з моменту підписання кожного додатку до договору сплачується аванс в розмірі 50 % шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача та після виконання робіт за виставленими розрахунками проводиться остаточний розрахунок згідно з об'ємом виконаних робіт за кожний місяць.

Згідно з п. 2.1.2. робота виконується «Телерадіокомпанією»на умовах, які щомісячно погоджуються сторонами в додаткової угоді.

Сторони склали додаткові угоди № 11, 12, 13, 14, якими обумовлені взаємовідносини відповідно на вересень, жовтень, листопад, грудень 2004 року. Вартість виконаних робіт за цими угодами складає 100 538, 00 грн. за кожний місяць.

Позивач виконав свої зобов’язання за договором, що підтверджується копіями актів приймання-передачі виконаних робіт за додатковими угодами, а саме: акт приймання-передачі виконаних робіт від 30.09.04 року за додатковою угодою № 11, за яким роботи в вересні місяці 2004 року виконані в повному обсязі на суму 100 538, 00 грн.; акт приймання-передачі виконаних робіт від 31.10.04 року за додатковою угодою № 12, за яким роботи в жовтні місяці 2004 року виконані в повному обсязі на суму 100 538, 00 грн.; акт приймання-передачі виконаних робіт від 30.11.04 року за додатковою угодою № 13, за яким роботи в листопаді місяці 2004 року виконані в повному обсязі на суму 100 538, 00 грн.; акт приймання-передачі виконаних робіт від 31.12.04 року за додатковою угодою № 14, за яким роботи в грудні місяці 2004 року виконані в повному обсязі на суму 100 538, 00 грн., а всього: 402152,00 грн.

Додатковим доказом, надання позивачем послуг щодо створення роликів та телепрогам є надані позивачем до матеріалів справи диски з записом зазначених відеоматеріалів. Позивачем було надано до суду копію протоколу виїмки як доказ того, що позивач не може надати для огляду в судовому засіданні оригінали документів, додані до позовної заяви, в зв'язку з їх вилученням 06.07.10р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено судом, відповідач вчасно не оплатив надані послуги у зв’язку з чим утворилась заборгованість.

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення 402152,00 грн. основного боргу.

Щодо поданих відповідачем заперечень проти задоволення позовних вимог, в зв'язку з пропуском позивачем строків позовної давності, що є за твердженням відповдіача підставою для відмови в позові, то суд зазначає про наступне.

Відповідно до ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

З наведеного вбачається, що діями по визнанню боргу є дії боржника безпосередньо по відношенню до кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

Таким чином, перебіг позовної давності стосовно спірних правовідносин було перервано 31.10.2009 року шляхом вчинення відповідачем визнання ним свого обов’язку.

Відповідно до частини третьої статті 264 Цивільного кодексу України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

На виконання своїх зобов’язань щодо оплати наданих робіт відповідачем було підписано акт звірки розрахунків №4 від 31.10.2009 року та скріплено мокрими печатками сторін. Вказані дії відповідача свідчать про визнання ним свого обов’язку сплатити кошти на виконання договору.

При цьому суд зазначає, що акт звірки взаєморозрахунків не може бути беззапереченим доказом наявності заборгованості, оскільки наявність чи відсутність зобов'язань сторін підтверджується первинними бухгалтерськими документами - зокрема у даному випадку договором, додатковими угодами до нього, актами примання-передачі наданих послуг тощо (фактичними доказами надання послуг), однак суд приймає такий акт звірки взаємних розрахунків як один з належних доказів та оцінює його у відповідності до ст. 43 ГПК України у сукупності з іншими доказами, зокрема і первинними бухгалтерськими документами. Крім того, акт звірки є бухгалетрським документом, згідно з яким бухгалтерії підприємств здійснюють звірку бухгалтерського обліку певних операцій, а тому суд оцінює підписання такого акту звірки як дію сторін певних господарських правовідносин, яка підтверджує або спростовує наявність заборгованості та певних господарських правовідносин між сторонами.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що підписання акту звіряння розрахунків є дією, яка свідчить про визнання стороною свого боргу чи іншого обов’язку в розумінні положень частини першої статті 264 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Цивільного кодексу України після переривання перебіг позовної давності починається заново, а отже суд приходить до висновку, що позивачем строк позовної давності не пропущений.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу за надані послуги (надання яких підтверджується матеріалами справи) підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державної компанії "Укрекокомресурси" 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 4; код ЄДРПОУ 20077743) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморська телерадіокомпанія" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Радіо, 4 ; код ЄДРПОУ 22322589) 402152 (чотириста дві тисячі сто п’ятдесят дві) грн. 00 коп. заборгованості, 4021 (чотири тисячі двадцять одна) грн.. 52 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко

Рішення підписано 29.09.2010 року