Рішення № 12013345, 15.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/34715.09.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоЗакритого акціонерного товариства експериментального проектно-конструкторського технологічного бюро «БУДПЛАСТИК»

Простягнення 218768,06 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: Гаркавенко С.В. –дов. № Д07/2010/06/03-1 від 03.06.10 р.

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Закритого акціонерного товариства експериментального проектно-конструкторського технологічного бюро «БУДПЛАСТИК»про стягнення 191937,98 грн. основного боргу за спожиту активну енергію, 4606,70 грн. основного боргу за спожиту реактивну енергію, 9827,23 грн. штрафу, 9709,32 грн. інфляційних нарахувань та 2686,83 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором на користування електричною енергією № 789 від 20.10.90 р. та додатками до нього.

Ухвалою суду від 16.07.10 р. було порушено провадження у справі № 37/347 та призначено її розгляд на 16.08.10 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 16.08.10 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 16.07.10 р. надав витребувані документи, а також довідку про надходження коштів в погашення боргу за спожиту від АК «Київенерго»електроенергію ЗАТ «БУДПЛАСТИК».

Представник відповідача у судове засідання 16.08.10 р. не з’явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 19.07.10 р., згідно з яким Закрите акціонерне товариство експериментального проектно-конструкторського технологічного бюро «БУДПЛАСТИК»22.07.10 р. отримало ухвалу про порушення провадження у даній справі від 16.07.2010 р.

Враховуючи наведене, у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 16.07.10 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/347 на 15.09.10 р.

У судовому засіданні 15.09.10 р. представник позивача надав суду довідку про надходження коштів від відповідача, повідомив про часткову сплату відповідачем суми основного боргу.

Представник відповідача у призначене судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 01030 1052490 7 від 20.08.10 р., згідно з яким відповідач ухвалу суду від 16.08.10 р. отримав 07.08.10 р.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що представник позивача не заперечує проти вирішення справи без участі представника відповідача, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(енергопостачальна організація) та Закритого акціонерного товариства експериментального проектно-конструкторського технологічного бюро «БУДПЛАСТИК»(абонент) був укладений договір № 789 від 20.10.90 р. на користування електричною енергією, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов’язується відпускати електроенергію, як промислову продукцію абоненту в межах 1000 кВа (кВт) приєднаної (або дозволенної до використання потужності), у відповідності до встановлених йому даним договором умов та величин споживання електричної енергії і потужності, зазначеними в змінній за ініціативою сторін (додаток № 1); а абонент зобов’язується оплачувати спожиту електричну енергію та потужність, а також вносити решту платежів за розрахунковий період згідно з прейскурантом № 09-01 та даним договором.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Споживач зобов’язується здійснювати оплату за спожиту електроенергію згідно з додатками «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії»(додаток № 5 б від 10.01.91 р. до договору № 789 від 20.10.90 р.) та «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживача»(додаток № 2 В від 10.01.91 р. до договору № 789 від 20.10.90 р.).

Відповідно до п. п. 1., 2. та 3. додатку № 2 В від 10.01.91 р. до договору № 789 від 20.10.90 р., розрахунковий період починається о 00 год. 00 хв. 1 числа кожного місяця та закінчується о 00 год. 00 хв. 1 числа місяця, наступного за звітним; споживач знімає показання лічильників 27 числа кожного місяця; період між датами зняття показань засобів обліку прирівнюються до розрахункового періоду, тариф якого застосовується для розрахунків вартості електричної енергії.

Згідно з п. 4. вищезазначеного додатку, щомісяця 28 числа споживач зобов’язується направляти свого представника до постачальника електричної енергії за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 31, кім. 413 для надання звіту про використану електроенергію та документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період. Крім цього, споживач надає завірений акт звіряння розрахунків за попередній період.

Відповідно до п. 5. додатку № 2 В від 10.01.91 р. до договору № 789 від 20.10.90 р., споживач здійснює поточну оплату вартості обсягу електричної енергії 2 плановими платежами до 10 та 20 числа поточного розрахункового періоду, розмір кожного визначається на підставі розрахунку:

0,33 W е.е.п.р.п. х Т п.р.п.

де W е.е.п.р.п. –обсяг електричної енергії, спожитої у попередньому розрахунковому періоді, кВтг; Т п.р.п. – тариф попереднього розрахункового періоду, коп.

Остаточний розрахунок здійснюється споживачем до 1 числа місяця, наступного за звітним, на підставі обсягів фактично спожитої електричної енергії у поточному розрахунковому періоді.

На основі звіту про обсяги спожитої електричної енергії споживачу виписується рахунок з урахуванням виконаних планових (проміжних) платежів.

Кількість спожитої споживачем електричної енергії визначається як різниця між загальною сумою споживання споживача та субспоживачів, за наявності у останніх договору з постачальником електричної енергії.

Постачальник електричної енергії може самостійно знімати показання електролічильників як візуально, так і за допомогою комп’ютерної техніки та видавати споживачу платіжні документи для оплати електроенергії.

Згідно з п. 6 вищезазначеного додатку, у разі неподання споживачем звіту про використану електричну енергію в зазначений термін або якщо зняття показань постачальником електричної енергії є неможливим, визначення обсягу використаної електроенергії здійснюється за середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду.

Період розрахунку за середньодобовим споживанням електроенергії не може перевищувати один місяць. Після цього розрахунок спожитої електроенергії здійснюється постачальником електричної енергії за встановленою потужністю струмоприймачів та числом годин їх використання до надання споживачем показань електролічильників (або до зняття показань електролічильників постачальником електричної енергії) без подальшого перерахунку.

Позивач у позовній заяві пояснив суду, що ним належним чином виконувалися зобов’язання за договором № 789 від 20.10.90 р., тоді як відповідач свої зобов’язання за зазначеним договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за використану активну електричну енергію в розмірі 191937,98 грн., за використану реактивну електричну енергію в розмірі 4606,70 грн., що підтверджується копіями звітів про використану активну електричну енергію за період з вересня 2008 р. до травня 2010 р., актами приймання-передачі товарної продукції (активної електроенергії) за період з червня 2009 р. до травня 2010 р., рахунками-розшифровками (за активну електроенергію) за період з жовтня 2008 р. до травня 2010 р., звітами про використану реактивну та генеровану електроенергію за період з листопада 2009 р. до травня 2010 р., актами надання послуги з компенсації перетікання реактивної енергії за період з листопада 2009 р. до травня 2010 р. та рахунками-розшифровками (за реактивну електроенергію) за період з листопада 2009 р. до травня 2010 р.

За таких обставин АЕК «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулась до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Закритого акціонерного товариства експериментального проектно-конструкторського технологічного бюро «БУДПЛАСТИК»про стягнення 191937,98 грн. основного боргу за спожиту активну енергію, 4606,70 грн. основного боргу за спожиту реактивну енергію, 9827,23 грн. штрафу, 9709,32 грн. інфляційних нарахувань та 2686,83 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором на користування електричною енергією № 789 від 20.10.90 р. та додатками до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску електричної енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначені договором № 789 від 20.10.90 р. строки оплату за спожиту активну та реактивну електроенергію здійснив не в повному обсязі.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

У судовому засіданні 15.09.10 р. представник позивача повідомив суду, що відповідачем сплачено частину суми основного боргу у розмірі 81628,00 грн. за активну електроенергію та 4606,70 грн. за реактивну електроенергію, а також надав суду довідку про надходження коштів в погашення боргу за спожиту від АЕК «Київенерго»електроенергію ЗАТ «БУДПЛАСТИК».

Слід зазначити, що частина платежів на суму 33500,00 грн. за спожиту активну електроенергію та 1166,68 грн. за спожиту реактивну електроенергію були вчинені відповідачем до звернення позивача з даним позовом.

Таким чином, у позивача не було підстав звертатись до Господарського суду міста Києва з позовом в частині стягнення основного боргу на суму 33500,00 грн. за спожиту активну електроенергію та 1166,68 грн. за спожиту реактивну електроенергію, у зв’язку з чим суд в цій частині позовних вимог відмовляє.

Що стосується частини основного боргу в розмірі 3440,02 грн. за спожиту реактивну електроенергію та 48128,00 грн. за спожиту активну електроенергію, який був погашений після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження в цій частині підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в розмірі 3440,02 грн. за спожиту реактивну електроенергію та 48128,00 грн. за спожиту активну електроенергію підлягає припиненню в зв’язку з відсутністю предмету спору.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 110309,98 грн. основного боргу за спожиту активну електроенергію, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»в частині стягнення з Закритого акціонерного товариства експериментального проектно-конструкторського технологічного бюро «БУДПЛАСТИК»суми основного боргу за договором № 789 від 20.10.90 р. на користування електричною енергією у розмірі 110309,98 грн. за спожиту активну електроенергію визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 9709,32 грн. інфляційної складової боргу та 2686,83 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором № 789 від 20.10.90 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому помилково позивач не врахував зменшення інфляційних збитків, що пов’язані із встановленням рівня інфляції у липні 2009 р., серпні 2009 р., квітні 2010 р. та травні 2010 р. на рівні 99,9 %, 99,8 % 99,7 % та 99,4 % відповідно.

У зв’язку з вищенаведеним, судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого стягненню з Закритого акціонерного товариства експериментального проектно-конструкторського технологічного бюро «БУДПЛАСТИК»за період з 01.08.2008 р. до 01.06.2010 р. підлягають 7996,69 грн. інфляційних нарахувань.

Також, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання за договором № 789 від 20.10.90 р. станом на 01.06.10 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 2686,83 грн. трьох відсотків річних.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить стягнути з відповідача 9827,23 грн. штрафу за порушення грошового зобов’язання за договором № 789 від 20.10.90 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

У відповідності до пункту 5.5. договору № 789 від 20.10.90 р., абонент за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії та потужності (безпідставну повну або часткову відмову, ухилення від оплати і т.п.) сплачує енергопостачальній організації штраф у розмірі 5 % суми, оплату якої було затримано. Штраф стягується в односторонньому порядку, платіжною вимогою енергопостачальної організації.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, нарахований відповідачу штраф за неналежне виконання грошового зобов’язання за договором № 789 від 20.10.90 р. становить 9827,23 грн.

Таким чином, позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Закритого акціонерного товариства експериментального проектно-конструкторського технологічного бюро «БУДПЛАСТИК»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства експериментального проектно-конструкторського технологічного бюро «БУДПЛАСТИК»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, код ЄДРПОУ 05524883) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 110 309 (сто десять тисяч триста дев’ять) грн. 98 коп. основного боргу за спожиту активну електроенергію, 7 996 (сім тисяч дев’ятсот дев’яносто шість) грн. 69 коп. інфляційної складової боргу, 2 686 (дві тисячі шістсот вісімдесят шість) грн. 83 коп. трьох річних процентів, 9 827 (дев’ять тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 23 коп. штрафу, 1 823 (дна тисяча вісімсот двадцять три) грн. 89 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У позовних вимогах про стягнення основного боргу на суму 33500,00 грн. за спожиту активну електроенергію та 1166,68 грн. за спожиту реактивну електроенергію відмовити.

4.          Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 3440,02 грн. за спожиту реактивну електроенергію та 48128,00 грн. за спожиту активну електроенергію припинити.

5.          В решті позовних вимог відмовити.

6.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

7.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.          

           Суддя           Гавриловська І.О.