Рішення № 12013150, 08.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/33208.09.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «МЖК-1»

пророзірвання договору та вилучення майна СуддяСташків Р.Б. Представники: від позивача –Шагін О.В., представник за дов. №1323 від 16.08.2010; від відповідача –не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «МЖК-1»(далі –відповідач), в якому просив розірвати договір №01-205/07-обл фінансового лізингу від 11.12.2007, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «МЖК-1»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»(далі –Договір) та вилучити предмет лізингу, яким є Пневмонагрівач Brinn Kman Eastrech boy D-200 у комплекті з Шлангом 200 м О 65 (далі –Предмет лізингу) і передати його Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія».

Позовні вимоги мотивовані тим, що т.я. відповідач має заборгованість по сплаті лізингових платежів перед позивачем, останній на підставі п.8.2 Загальних умов фінансового лізингу, якими зокрема передбачено, у випадку виникнення будь-якої із підстав, передбачених в п.8.1.1-8.1.3 договору, Лізингодавець (позивач) направляє Лізингоодержувачу (відповідачу) повідомлення про вилучення Предмета лізингу із зазначенням строку та місцем його передачі звернувся з вимогою про повернення Предмету лізингу та сплату заборгованості.

Однак, Предмет лізингу, як у зазначений позивачем строк, так і на момент звернення позивача до суду повернутий не був.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судові засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце їх проведення, про що зокрема свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення за №09500972.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.12.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»(Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «МЖК-1»(Лізингоодержувач) було укладено Договір, за умовами якого позивач зобов'язався на підставі договору купівлі –продажу (поставки) набути у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння майно (предмет лізингу), найменування, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведені у Специфікації і умовах передачі предмету лізингу (додаток № 2 до Договору) (далі –Специфікація), а відповідач зобов'язався прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах Договору.

Згідно п. 1.2 Договору строк користування відповідачем Предметом лізингу складається з періодів (місяців) лізингу, зазначених в Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) (далі –Графік) та починається з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі Предмета Лізингу (надалі –Акт), але в будь-якому випадку не може бути менше одного року.

Відповідно до ст. 1 Загальних умов фінансового лізингу (Додаток № 4 до Договору) (надалі –Загальні умови) приймання Лізингоодержувачем Предмета лізингу в лізинг здійснюється шляхом складання Акту, що підтверджує якість, комплектність, справність, належний стан Предмета лізингу і відповідність Предмета лізингу техніко-економічним показникам, встановленим Лізингоодержувачем умовам і специфікаціям та умовам Договору. Акт підписується уповноваженими представниками сторін скріплюється печатками сторін.

На виконання приписів вищезазначеної статті Загальних умов, 11.12.2007 між сторонами було підписано Акт приймання-передачі, відповідно до якого позивач передав відповідачу на підставі Договору у володіння та користування Предмет лізингу, вказаний у Специфікації, вартістю 387 600 грн. (з ПДВ).

Згідно п. 3.1 Договору відповідач виплачує позивачу лізингові платежі відповідно до Графіку та умов ст. 3 Загальних умов. Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості Предмета лізингу, а також чергових лізингових платежів кожен з яких включає:

- суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості Предмета лізингу;

- винагороду (комісію) лізингодавцю (позивачу) за отриманий у лізинг Предмет лізингу (надалі –Винагорода).

Статтею 3 Загальних умов встановлені строки та порядок розрахунків і сплати лізингових платежів за Договором.

Як було встановлено судом, відповідач повинен був здійснювати лізингові платежі згідно п. 3.1 Договору, Графіку та умов ст. 3 Загальних умов, а саме: оскільки передача Предмету лізингу відповідачу відбулася 11.12.2007 р. (відповідно до Акту), тобто до п’ятнадцятого числа місяця, то датами сплати чергових лізингових платежів є кожне п'яте число місяця.

В зв’язку з тим, що у відповідача була наявна заборгованість за Договором, яка станом на 10.02.2010 становила 166442,52 грн. (основний борг) позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення заборгованості.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.05.2010 у справі №39/66 позов задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2010 у справі №39/66 рішення Господарського суду від 14.05.2010 змінено та позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «МЖК-1»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»суму основного боргу 166442,52 грн., 38760 грн. штрафу.

Статтею 35 ГПК України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його, невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 8.1. статті 8 Загальних умов фінансового лізингу Лізингодавець має право вилучити Предмет лізингу, зокрема у випадку, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) днів з дня настання строку платежу, встановленого в Загальних умовах.

Як було встановлено під час розгляду справи №39/66, відповідач має прострочення сплати заборгованості більше тридцяти календарних днів.

Згідно з п. 8.2 Загальних умов фінансового лізингу у випадку виникнення будь-якої із підстав, передбачених в п. 8.1.1-8.1.3 даного Договору, Лізингодавець направляє Лізингоодержувачу повідомлення про вилучення Предмета лізингу із зазначенням строку та місцем його передачі. Документом, що підтверджує факт прийняття Лізингодавцем рішення про вилучення Предмету лізингу, є рекомендований лист Лізингодавця. Лізингоодержувач зобов'язаний за свій рахунок, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання Лізингоодержувачем відповідної вимоги, повернути Предмет лізингу Лізингодавцю.

Як слідує з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з повідомленням про вилучення майна за вих. №177 від 12.02.2010, та у відповідності до умов Договору та ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»та повідомив, що позивач прийняв рішення про розірвання вищезазначеного Договору та вилучення майна, яке було передане ТОВ «БУ «МЖК-1».

При цьому, позивач повідомив, що уникнути процедури розірвання договору та вилучення майна можливо за умови повного погашення простроченої заборгованості у строк до 22.02.2010 шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «Українська лізингова компанія»- п/р №26004024740200 в ПАТ «УкрСибБанк», МФО 351005.

Копія вказаного повідомлення була надіслана на адресу відповідача 15.02.2010, що підтверджується наявними в матеріалах справи описами вкладення у цінні листи та фіскальними чеками.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач, в свою чергу вимогу позивача не виконав, погашення заборгованості на рахунки зазначені позивачем не здійснив, ні у строк зазначений у вимозі, ні станом на день розгляду справи в суді.

Відповідно до ст. 806 ЦК за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності».

У статті 292 ГК України міститься визначення поняття лізинг, під яким розуміється господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.»

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до п. 4 та п. 7 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингодавець має право: вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов'язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань Лізингоодержувачем за договором лізингу.

Згідно із п.7 ч.2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

За обставин не сплати лізингових платежів в повному обсязі суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник саме з його вини.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір №01-205/07-обл фінансового лізингу від 11 грудня 2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «МЖК-1»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія».

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «МЖК-1»(01133, м. Київ, бул. Ліхачова, 1/27;04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 25-Г, ідентифікаційний код 33786281) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»(01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 12; 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 30575865) предмет лізингу, яким є Пневмонагрівач Brinn Kman Eastrech boy D-200 у комплекті з Шлангом 200 м О 65.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «МЖК-1»(01133, м. Київ, бул. Ліхачова, 1/27;04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 25-Г, ідентифікаційний код 33786281) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»(01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 12; 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 30575865) 3961 (три тисячі дев’ятсот шістдесят одну тисячу) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                                    Сташків Р.Б.                                         Повний текст рішення підписано 43.09.2010