Рішення № 12013012, 06.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/29506.09.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Комунального підприємства "Відраденське"

про стягнення заборгованості за надання послуг з водопостачання та водовідведення - 571 727,48 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Омельченко А.А.- довіреність №103 від 01.04.2010;

від відповідача: Чернецький В.В.- довіреність №56-ю від 01.04.2010;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Комунального підприємства "Відраденське"про стягнення заборгованості за надання послуг з водопостачання та водовідведення - 571 727,48 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №08204-А/2-09 від 01.04.2008р. не оплатив надані йому позивачем послуги, заборгувавши позивачу 540 666, 24 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 540 666, 24 грн. - основного боргу, 18 859,18 грн. - інфляційні втрати, 1 557,71 грн. - 3% річних, 10 644,35 грн. - пені, 5 717,28 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 04.06.2010 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 05.07.2010.

05.07.2010 представником відповідача подано письмові заперечення на позов в яких відповідач вказує на відсутність заборгованості перед позивачем за заявлений до стягнення період.

05.07.2010 у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено до 06.09.2010р.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №08204-А/2-09 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1, зазначений Договір укладається у відповідності із Законом України “Про питну воду та питне водопостачання”.

За даним Договором постачальник зобов’язувався надати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобов’язувався здійснити своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах даного договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановленні Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994р., зареєстрований в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за № 26.04.2002 року за № 403/6691 (далі-Правил), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором.

В силу положень п. 1.3 Договору, обсяг води, що підлягає постачанню, надається абонентом у вигляді нормативного розрахунку, який узгоджується з постачальником і є невід’ємною частиною договору.

Обсяг поставки води підлягає узгодженню з постачальником кожного наступного року з моменту укладання договору. Загальний обсяг поставлених за цим договором послуг визначається загальною кількістю наданих абоненту протягом дії Договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод.

Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що находить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями водолічильників (п.2.1.4 Договору та п.п. 21.1, 21.2 Правил).

Пунктом 2.1.1 Договору, сторони передбачили, що облік поставленої води та прийнятих стоків здійснюється за показанням водолічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об’єктів водопостачання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Згідно до п. 2.1.2 Договору зняття показань з водолічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об’ємом водопостачання (20 м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватись постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячні платіжні документи, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання водо- лічильника за відповідний період можуть бути прийнятті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення платіжних документів на оплату наданих послуг.

Відповідно до п.2.1.6 договору відповідач щоквартально зобов'язаний був направляти свого представника до позивача із необхідними обліковими та бухгалтерськими документами для проведення звіряння обсягів наданих послуг у відповідному звітному періоді та розрахунків. В разі невиконання відповідачем цих вимог, облікові дані ВАТ АК “Київводоканал” вважаються погодженими відповідачем.

Судом встановлено, що відповідач в порушення п 2.1.6 договору, у встановлені договором строки, не направив свого представника до позивача з необхідними документами для проведення звіряння і тому облікові дані ВАТ “АК “Київводоканал” вважаються прийняті відповідачем та погоджені ним.

Відповідно до п. 2.2.2 та п. 2.2.4 Договору відповідач здійснює оплату отриманих вищезгаданих послуг щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення позивачем платіжного документу до установи банку, а у разі неотримання від позивача поточного щомісячного платіжного документу відповідач здійснює оплату вартості наданих йому послуг 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи із фактичної кількості спожитих послуг та діючого тарифу (відповідно до п. 1.10 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України тарифи на користування водою від комунальних водопроводів та приймання стічних до комунальної каналізації визначаються згідно з чинним законодавством України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентами розмірів цих тарифів та термінів їх введення).

Крім того, п. 2.2.5 Договору, сторони погодили, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених в розрахунковому документі, абонент зобов’язується у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту . В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Під час судового розгляду справи, судом встановлено, позивач послуги згідно умов Договору виконав в повному обсязі за період з 01.12.2009 по 01.04.2010 надавши відповідачу послуг на суму 3022 792, 64 грн., що підтверджується данними маршрутних листів і розшифровок рахунків абонента та актів про зняття показань водолічильника за вказаний період.

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов’язання по Договору виконав частково, внаслідок чого у останнього за період з 01.12.2009 по 01.04.2010 виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 540 666, 24 грн. Відповідачем заперечень та доказів на підтвердження протилежного суду не надано.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Заперечення відповідача щодо обов’язку сплачувати обсяги питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання, суперечать вимогам п. 12.3 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 1 липня 1994 р., тому є безпідставними.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 18 859,18 грн. - інфляційні втрати та 1 557,71 грн. - 3% річних за прострочення грошового зобов'язання (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 4.2. Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 10 644,35 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

В пункті 4.2. Договору передбачено, що у разі прострочення відповідачем строків розрахунку за надані послуги, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Пеня за прострочення оплати нараховується протягом строку позовної давності і іншим строком не обмежується.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 10 644,35 грн.

Разом з тим, відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України розмір неустойки може бути зменшено рішенням суду, якщо він явно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають зменшенню до 100, 00 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Відраденське" (03061, м. Київ, вул. Михайла Донця, 15-А, код 35756950) на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м.Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код ЄДРПОУ 03327664) –540 666 (п'ятсот сорок тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 24 коп. - основного боргу, 18 859 (вісімнадцять тисяч вісімсот п’ятдесят дев’ять) грн. 18 коп. - інфляційні втрати, 1 557 (одна тисяча п’ятсот п’ятдесят сім) грн. 71 коп. - 3% річних, 100 (сто) грн. - пені, 5717 (п’ять тисяч сімсот сімнадцять) грн. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 27.09.2010р.