Рішення № 12012554, 15.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/12315.09.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., при секретарі судового засідання Шаповалов А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою за позовною заявою:. Фонду майна Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь

до Відповідача: Севастопольської міської державної адміністрації, м.Севастополь

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1.Відкрите акціонерне товариство „Юждорбуд" , м. Сімферополь

2.Державна служба автомобільних доріг України Міністерства транспорту України, м. Київ.

3.Лікувально-реабілітаційний центр для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ім. В.Т. Гуца в особі філії „Мис Айя" м. Севастополь

4.Дочірнє підприємство „Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України", м. Сімферополь

5.Товариство з обмеженою відповідальністю „Арктур-Крим" м. Сімферополь

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

6.Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі, м. Севастополь

7.Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради , м. Севастополь

про скасування розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 11.12.2002 № 1878-р „Про оформлення права державної власності на об'єкти нерухомого майна"

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Соловйова К.С. (за довіреністю №131-Д від 29.12.2009р.);

від Відповідача – не з’явився;

від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1.Відкрите акціонерне товариство „Юждорбуд" , м. Сімферополь –не з’явився;

2.Державна служба автомобільних доріг України Міністерства транспорту України, м. Київ –не з’явився;

3.Лікувально-реабілітаційний центр для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ім. В.Т. Гуца –Толкачов Я.С. (за довіреністю б/н від 02.07.2010р.)

4.Дочірнє підприємство „Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України", м. Сімферополь –не з’явився;

5.Товариство з обмеженою відповідальністю „Арктур-Крим" м. Сімферополь –не з’явився;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

6.Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі, м. Севастополь –не з’явився;

7.Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради , м. Севастополь –не з’явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Фонд майна Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь (далі –Позивач) звернувся до Господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Севастопольської міської державної адміністрації, м. Севастополь (далі –Відповідач ) про скасування Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 11.12.2002 № 1878-р «Про оформлення права державної власності на об'єкти нерухомого майна».

Позовні вимоги мотивовані тим, що вказане розпорядження не відповідає чинному законодавству та підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 18.02.2008р. порушено провадження у справі, залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Відкрите акціонерне товариство „Юждорбуд" , м. Сімферополь; Державну службу автомобільних доріг України Міністерства транспорту України, м. Київ; Лікувально-реабілітаційний центр для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ім. В.Т. Гуца в особі філії „Мис Айя" м. Севастополь; Дочірнє підприємство „Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України", м. Сімферополь;

Державна служба автомобільних доріг України Міністерства транспорту України, м. Київ подало на виконання ухвали суду письмові пояснення від 17.03.2008р., яким заперечила проти задоволення позовних вимог та заявила клопотання про розгляд справи без участі представника Укравтодору.

Ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 09.04.2008р. продовжено процесуальний строк розгляду справи до 01.11.2008р., залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі.

Ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 06.05.2008р., залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Арктур - Крим»та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство «бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна»Севастопольської міської ради, зупинено провадженні у справі №5020-7/0663 до розгляду Господарським судом міста Києва справ №17/367 та №6/595.

Ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 17.06.2010р., провадження у справі поновлено.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 07.07.2010р. матеріали справи №5020-7/063-4/225-1/042-7/011-1/072 за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим до Севастопольської міської державної адміністрації, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Відкритого акціонерного товариства “Юждорбуд”; Державної служби автомобільних доріг України Міністерства транспорту України; Лікувально-реабілітаційного центру для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ім. В.Т. Гуца в особі філії “Мис Айя”, Дочірнього підприємства “Кримавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Арктур-Крим”, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі, Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради, про скасування розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 11.12.2002 № 1878-р „Про оформлення права державної власності на об'єкти нерухомого майна", направлено до Господарського суду міста Києва за виключною підсудністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2010р. вказану справу прийнято до провадження з присвоєнням номеру 55/123.

Господарським судом міста Севастополя до Господарського суду міста Києва було направлено письмові пояснення Лікувально-реабілітаційного центру для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ім. В.Т. Гуца від 06.07.2010р. (Третя особа 3) та Відзив Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради (Третя особа 7.) №6355 від 03.07.2010р., які отримані судом 19.07.2010р.

Відповідно до вказаного Пояснення Третя особа 3. заперечила проти позовних вимог Позивача, з підстав викладених у Поясненнях, а саме: База відпочинку «Мис –Айя»знаходиться на території міста Севастополь, а не Автономної Республіки Крим, тому сама база, а також належне їй майно не передається до власності Республіки Крим за вищезазначеною Постановою. Таким чином, база відпочинку «Мис-Айя»ДП «Лікувально-реабілітаційний центр для учасників ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС ім.В.Т.Гуца»перебуває у загальнодержавній власності України, і не може перебувати у власності Автономної Республіки Крим. Вищевказана обставина була встановлена у справі №16/7-04 Господарським судом Київської області рішення від 29.04.2004р., яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 08.02.2005р.

Відповідно до п.4. ч.1 ст.13 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації»до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених конституцією і законами України, належить вирішення питань управління майном. Оскільки відповідно до ч.1. ст.15 вищезазначеного Закону в управлінні відповідних місцевих державних адміністрацій перебувають об’єкти державної власності, передані їх в установленому порядку.

У судове засідання 15.09.2010р. з’явились представники Позивача та Третьої особи 3. Представник Позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Представник третьої особи заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у Поясненнях.

Представники інших осіб не з’явились, причини неявки не повідомили.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування Відповідача та Третіх осіб про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача та третіх осіб про місце, дату та час проведення судових засідань.

Сторони клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Вислухавши у судових засіданнях представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Загальний порядок управління майном, що належить автономній Республіці Крим, затверджено постановою Верховної Ради АР Крим від 21.04.1999 р. № 459-2/99 “Про Положення про порядок управління майном, що належить Автономній Республіці Крим або переданим в її управління”. Цим Положенням визначені об’єкти та суб’єкти управління майном, що належить Автономній Республіці Крим, встановленні повноваження суб’єктів управління та інші питання.

Фонд майна АР Крим, відповідно до вищевказаного Положення та положення про Фонд майна Автономної Республіки Крим, затвердженого постановою Уряду АР Крим від 02.11.1995 р. № 325, здійснює повноваження, зокрема, органу управління майном, що належить Автономній Республіці Крим, що не увійшло до статутних фондів, створених в процесі приватизації господарських товариств.

Пунктом 3 статті 138 Конституції України до віддання Автономної Республіки Крим віднесене управління майном, що належить Автономній Республіці Крим.

Аналогічні повноваження Автономної Республіки Крим закріплено п.10 ч.1 ст.18 Конституції АР Крим.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Положення про порядок управління майном, що належить Автономній Республіці Крим або передано в її управління, затвердженого постановою Верховної Ради АР Крим від 21.04.1999 р. № 459-2/99, суб’єктом права власності Автономної Республіки Крим є Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Згідно зі ст. 86 Цивільного кодексу Української РСР та ст. 4 Закону України “Про власність”, які були чинним на момент прийняття оспорюваних актів, власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Конституції Автономної Республіки Крим, ч. 2 ст. 9 Закону України “Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим” та п. 5 Положення про порядок управління майном, що належить Автономній Республіці Крим або передане в її управління, до компетенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим віднесене визначення порядку управління майном, що належить Автономній Республіці Крим та визначення переліку майна, що підлягає і не підлягає приватизації. Відповідно до підпункту 5.2 пункту 5 Положення про порядок управління майном, що належить Автономній Республіці Крим або передане в її управління, рішення про приватизацію майна, що належить Автономній Республіці Крим, приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим прийняла постанову від 15.03.2000 р. № 982-2/2000 “Про склад майна, що належить Автономній Республіці Крим”, згідно з якою ВАТ “Юждорбуд”, разом з майном бази відпочинку “Мис Айя”, включено до складу майна Автономної Республіки Крим.

Наказом Державної служби автомобільних доріг України від 24.01.2002р. №14 «Про реорганізацію державного підприємства «База відпочинку «Мис Айя»,яким Державне підприємство «Мис Айя»було реорганізоване шляхом приєднання до Лікувально-реабілітаційного центру для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАНС ім.В.Т. Гуца.

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 11.12.2002р. №1878-р «Про оформлення права державної власності на об’єкти нерухомого майна» керуючись Законом України «Про місцеві державі адміністрації»вирішено оформити право власності за державою, в особі органа, уповноваженого управляти державним майном –Державна служба автомобільних доріг України Міністерства транспорту України, з видачею свідоцтва про право власності н об’єкти нерухомого майна, що знаходяться на балансі Філії Лікувально-реабілітаційного центру для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ім.В.Т. Гуца «Мис Айя»(ЄДРПОУ 26186969), розташовані за адресою м. Севастополь, Севастопольська зона ЮБК, №33, згідно додатку.

Згідно наданої до матеріалів справи Постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.01.2007р. у справі №2-27/16658-2006А вищевказаний наказ Державної служби автомобільних доріг України від 24.01.2002р. №14 скасовано, оскільки Державна служба автомобільних доріг України безпідставно розпорядилася майном, що належить Автономній республіці Крим. Судом встановлено, що база відпочинку «Мис Айя перебувала на балансі тресту «Юждорстрой», а він у свою чергу відноситься до власності Автономної Республіки Крим, база відпочинку є майном, що належить Автономній Республіці Крим.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 27.03.2008р. вказана Постанова залишена без змін.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.06.2007 у справі №16/7-04 було задоволено апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.05.2007р. у цій справі. Зазначеною постановою суд задовольнив заяву Фонду майна про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, скасував рішення першої інстанції, прийняв у справі нове рішення, яким розірвав договір доручення на управління майном бази відпочинку «Мис Айя»та зобов’язав відповідача повернути майно за цим договором Фонду майна Автономної Республіки Крим».

Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 17/367 від 17.12.2008 р. залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2009р., відмовлено в задоволенні позову Заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах Фонду державного майна України до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, треті особи –Державна служба автомобільних доріг України, Фонд державного майна Автономної Республіки Крим, ТОВ «Норид-2007», База відпочинку «Мис Айя»про визнання недійним та скасування додатку №4 до постанови Верховної Ради АРК №982-2 від 15.03.2000 «Про склад майна, що належить Автономній Республіці Крим»та Постанову Верховної Ради АР Крим від 21.05.2003 №558-3/03 «Про перелік майна, що належить Автономній Республіці Крим та підлягає приватизації у 2003р.»в частині включення майнового комплексу бази відпочинку «Мис Айя», яка розташована в м. Севастоль, с.Орлине, до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим, та до переліку об’єктів, які підлягають приватизації.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2009р. у справі №17/367 Постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2009р. залишена без змін. Ухвалою Верховного Суду України відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 21.05.2009р.

По вказаній справі №17/367 за позовом заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Верховної Ради Автономної Республіки Крим судом першої інстанції встановлено наступне:

Орендне підприємство трест “Юждорбуд” увійшло до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Майно бази відпочинку “Мис Айя”, перебуваючи на балансі підприємства, що увійшло до складу автономії, не може бути віднесено до державної власності, не зважаючи на його територіальне розташування. Оскільки база відпочинку “Мис Айя” перебувала на балансі “Юждорбуд”, а він, в свою чергу, відносився до власності Автономної Республіки Крим, база відпочинку є майном, що належить Автономній Республіці Крим.

В 1997 році була здійснена приватизація орендного підприємства трест “Юждорстрой” шляхом створення відкритого акціонерного товариства. У ході приватизації тресту “Юждорстрой” база відпочинку “Мис Айя” не увійшла до статутного фонду створеного ВАТ, але залишилась на його балансі.

Реалізуючи свої повноваження, Верховна Рада Автономної Республіки Крим прийняла постанову від 15.03.2000 р. № 982-2/2000 “Про склад майна, що належить Автономній Республіці Крим”, згідно з якою ВАТ “Юждорбуд”, разом з майном бази відпочинку “Мис Айя”, включено до складу майна Автономної Республіки Крим.

Відповідно до витягу з Державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), який надано Головним міжрегіональним управлінням статистики у м. Києві 08.05.2007 р. за № 21-10/2787, база відпочинку “Мис Айя”(код 31156076) є окремою юридичною особою з організаційно-правовою формою господарювання державне підприємство. Тобто, база відпочинку “Мис Айя” не є структурним підрозділом тресту “Юждорстрой”, що розташовується на території м. Севастополя, і відноситься до майна Автономної Республіки Крим.

Твердження прокурора та позивача по справі про те, що право власності на будівлі бази відпочинку “Мис Айя” літер А, Б, З, Г, Е, Ж за адресою: м. Севастополь, Севастопольська зона ЮБК, № 33, зареєстровано за державою Україна в особі Державної служби автомобільних доріг України Міністерства транспорту та зв’язку України (відповідно до свідоцтва від 12.12.2002 р.) є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки постановою Господарського суду АР Крим від 19.11.2007 р. по справі № 2-20/15572-2007А державна реєстрація права власності за державою Україна в особі Державної служби автомобільних доріг України Міністерства транспорту та зв’язку України на об’єкти нерухомого майна, що входять до складу бази відпочинку “Мис Айя”: спальний корпус (літера А), будівля медпункту (літера Б), будівля дизельної (літера З), будівля каналізаційної насосної станції (літера Є, Ж), була скасована.

Таким чином, рішенням Господарського суду м. Києва по справі № 17/367 від 17.12.2008р., залишеним без змін Постановами Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2009 р. та Вищого господарського суду України 21.05.2009 р. встановлено, що майновий комплекс база відпочинку “Мис Айя” є майном Автономної Республіки Крим.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №6/595 від 22.10.2009р. відмовлено в задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі до ВР АРК про визнання недійсною постанови № 558-3/03 від 21.05.2003 р. “Про перелік майна, що належить Автономній Республіці Крим, та підлягає приватизації у 2003 році”. Вказано, що Позивачем не доведено обставин щодо невідповідності закону постанови Верховної Ради АР Крим від 21.05.2003 р. № 558-3/03 “Про перелік майна, що належить Автономній Республіці Крим та підлягає приватизації у 2003 році”. За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2010р. у справі №6/595 вказане рішенні залишено без змін.

Суд наголошує, що оскільки вказані факти встановлені вищезазначеними рішеннями Господарського суду міста Києва у справах №6/595 , № 17/367, Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.06.2007 у справі №16/7-04, Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.01.2007р. у справі №2-27/16658-2006А, які набрали законної сили, мають преюдиціальне у розумінні ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України значення для розглядуваної справи.

Більш того, враховуючи загальнообов’язковий статус зазначених судових актів, визначений ст.ст. 124, 129 Конституції України, усталену практику Європейського суду з прав людини (див., наприклад, Рішення Суду від 25.07.2002р. зі справи „Совтрансавто-Холдинг” проти України”, в якому визначено, що „одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів” ), яка (практика) є джерелом права для національних згідно із ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006р., відповідні факти не може бути спростованими чи підданими сумніву за умов чинності вказаних рішень.

Відтак, відсутні правові підстави вважати, що нерухоме майно, яке перебувало на балансі Філії Лікувально-реабілітаційного центру для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ім..В.Т. Гуца «Мис Айя»розташоване за адресою м. Севастополь, Севастопольська зона ЮБК, №33 належить до державної власності, крім того, суд згідно Постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.01.2007р. у справі №2-27/16658-2006А вищевказаний наказ Державної служби автомобільних доріг України від 24.01.2002р. №14 скасовано що, в свою чергу, унеможливлює вважати правомірним Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 11.12.2002р. №1878-р «Про оформлення права державної власності на об’єкти нерухомого майна» відповідно до якого, керуючись Законом України «Про місцеві державі адміністрації»вирішено оформити право власності за державою, в особі органа, уповноваженого управляти державним майном –Державна служба автомобільних доріг України Міністерства транспорту України, з видачею свідоцтва про право власності на об’єкти нерухомого майна, що знаходяться на балансі Філії Лікувально-реабілітаційного центру для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ім.В.Т. Гуца «Мис Айя»(ЄДРПОУ 26186969), розташовані за адресою м. Севастополь, Севастопольська зона ЮБК, №33, згідно додатку.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування обставин, на які сторона посилається, покладено на сторону.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»місцева державна адміністрація: 1) здійснює на відповідній території управління об'єктами, що перебувають у державній власності та передані до сфери її управління, сприяє створенню на цих об'єктах систем управління якістю, систем екологічного управління, інших систем управління відповідно до національних або міжнародних стандартів, приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств, установ і організацій, що належать до сфери її управління, а також здійснює делеговані відповідною радою функції управління майном, що перебуває у спільній власності територіальних громад; 2) здійснює управління майном інших суб'єктів права власності в разі передачі його в установленому порядку; 3) вносить пропозиції власникам майна підприємств, установ і організацій, що має важливе значення для забезпечення державних потреб, щодо його відчуження у власність держави; 4) вносить пропозиції до проектів програм приватизації державного майна, організовує їх виконання; 5) забезпечує реалізацію державної політики сприяння розвитку малого бізнесу, подає допомогу підприємцям, які займаються розробкою та впровадженням інноваційних проектів, виробництвом товарів народного споживання, будівельних матеріалів, наданням побутових, комунальних та інших послуг населенню, підготовкою кадрів; 6) бере участь у здійсненні державної регуляторної політики в межах та у спосіб, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.43 та ст. 50 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти інших посадових осіб, які призначаються ними, можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. №01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»вбачається, що статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено такий спосіб захисту цивільного права та інтересу, як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Господарським кодексом України в статті 20 також визначено можливість захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання і споживачів шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів. Вимоги про визнання акта державного чи іншого органу протиправним та про його скасування за своєю правовою природою тотожні вимогам відповідно про визнання його незаконним та про визнання його недійсним, а тому зазначені позовні вимоги підлягають розглядові господарським судом

Враховуючи вищевикладене, встановлення судом факту того, що Розпорядження прийняте з порушенням вимогам законодавства України та прийняте з перевищенням Відповідачем власних повноважень, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги Фонду майна автономної Республіки Крим у повному обсязі.

2. Скасувати Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 11.12.2002р. №1878-р «Про оформлення права держаної власності на об’єкти нерухомого майна».

3. Стягнути з Севастопольської державної адміністрації в доход Державного бюджету України витрати зі сплати державного мита у розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 15.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.09.2010р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева