Рішення № 12012536, 16.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 16.09.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Київмлин»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський Пекар»

про стягнення 106209,99 грн.

                                                                                          Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Шелестова Н.Г.

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Київмлин»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський Пекар»про стягнення заборгованості за Договором оренди № 79/о від 01.01.2009р., всього в сумі 106209,99 грн.; судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2010р. порушено провадження у справі.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Представник Позивача у судових засіданнях підтримував викладені у позові обставини, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача у всі судові засідання не з’являвся, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Відзив на позов відповідач не подав.

За таких обставин рішення по справі виноситься на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд-

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Київмлин»(надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Подільський Пекар»(надалі - Відповідач) було укладено Договір оренди нежилих приміщень № 79/о (надалі - Договір), відповідно до умов якого Позивач передав, а Відповідач прийняв в оренду на умовах строкового платного користування приміщення по вул. Спаська, 36, в м. Києві, загальною площею 223,50 м2.

Відповідно до п 5.3. Договору орендні платежі зазначені в п. 5.1. повинні оплачуватися відповідачем самостійно щомісячно згідно з протоколом узгодження орендної плати.

Відповідно до п. 5.4. Договору орендні платежі мали сплачуватися відповідачем щомісячно в безготівковому або в готівковому порядку на рахунок позивача не пізніше 20-го числа поточного місяця.

Відповідно до п. 7.1. абз. 6 Договору передбачає, що відповідач зобов'язувався вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності.

06.08.2009 року Позивач та Відповідач підписали Угоду про припинення дії Договору, яка в п. 2 підтверджує, що станом на 06.08.09р. відповідач мав заборгованість перед позивачем у розмірі 180 112,05 грн.

Вказана заборгованість по орендній платі за Договором частково сплачена, що підтверджується копіями банківських виписок залученими позивачем до матеріалів справи; несплаченими відповідно до розрахунку Позивача залишилось 79 142,40 грн.

Відповідач не скористався своїм правом з’явитися до суду та надати усні або письмові документально та нормативно обґрунтовані заперечення проти обставин, викладених в позові.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов не допускається.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку (ст. 613 ЦК України).

В матеріалах справи відсутні докази, що від Відповідача надходили будь-які зауваження стосовно наданих послуг по Договору.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим наданий Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача з орендної плати за Договором, відповідно до якого заборгованість Відповідача зі сплати орендної плати становить 79 142,40 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної суми заборгованості, а тому, зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача суми заборгованості з орендної плати за Договором в розмірі 79142,40 грн.

Крім того, відповідно до умов Договору (п. 5.1), за оренду нежилих приміщень відповідач повинен був сплачувати позивачеві орендні платежі, які складалися з орендної плати за приміщення за поточний місяць; орендної плати за використання обладнання; плати за технічне обслуговування та ремонт ліфта; інших платежів.

До інших платежів відносилася, зокрема, сплата за використану електроенергію, що також підтверджується п. 5.6 Договору, де зазначено, що розмір орендних платежів може бути змінено, зокрема, у разі змін цін і тарифів на електроенергію.

Відповідач частково сплачував за використану електроенергію, що підтверджується банківськими виписками, копії яких долучені Позивачем до матеріалів справи.

Також на підтвердження того, що Відповідачу надавалися послуги по забезпеченню електроенергією свідчать підписані сторонами Акти виконаних робіт (копії долучені позивачем до матеріалів справи), зокрема Акти виконаних робіт:

- № 55 від 31.01.09р. на суму 9 224,99 грн.;

- № 138 від 28.02.09р. на суму 10 922,66 грн.;

- № 303 від 30.04.09р. на суму 11 750,46 грн.;

- № 541 від 30.06.09р. на суму 8 134,84 грн.;

- № 652 від 31.07.09р. на суму 7 020,10 грн.;

- № 425 від 31.05.09р. на суму 8 260,4 грн.

Враховуючи вищенаведені Акти, Відповідачем було використано електроенергії на загальну суму 55 313,45 грн., і частково заборгованість була погашена відповідачем на суму 28 245,86 грн.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов не допускається.

В матеріалах справи відсутні докази, що від Відповідача поступили будь-які зауваження стосовно наданих послуг по Договору.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим наданий Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача за спожиту електроенергію за Договором, відповідно до якого заборгованість Відповідача зі сплати за спожиту електроенергію становить 27067,59 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної суми заборгованості, а тому, зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача суми заборгованості за спожиту електроенергію за Договором в розмірі 27067,59 грн.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення з позовом до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський пекар»(м. Київ, пров. Охтирський, 3; ідентифікаційний код 34568631) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київмлин» (м. Київ, вул. Межигірська, 83; ідентифікаційний код 30523267) 79142 (сімдесят дев’ять тисяч сто сорок дві) грн. 40 коп. заборгованості з орендної плати, 27067 (двадцять сім тисяч шістдесят сім) грн. 59 коп. заборгованості за спожиту електроенергію, 1062 (одна тисяча шістдесят дві) грн. 10 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                           І.О.Домнічева

Повне рішення складено 16.09.10р.