Рішення № 12012327, 13.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.10.10 р. Справа № 22/142

Рішення господарського суду Донецької області по справі №22/142

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Іванченкової О.М., суддів Попкова Д.О., Курило Г.Є.,

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства „Агротек”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 30270039,

до відповідача, Асоціації фермерських господарств „ИСИ”, с.Раздольне Старобешівського району Донецької області, ЄДРПОУ 24450682,

про стягнення 40017,56 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Носова А.О. за довіреністю;

від відповідача: Уздемір А.І. за довіреністю,-

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошувалась перерва з 27.07.2010р. по 07.09.2010р., з 22.09.2010р. по 05.10.2010р. та у судовому засіданні 13.10.2010р. до 13год. 15хв.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство „Агротек”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Асоціації фермерських господарств „ИСИ”, с.Раздольне Старобешівського району Донецької області, про стягнення 40017,56 грн., у тому числі 36713,36 грн. основного боргу за отримані засоби захисту рослин та 3304,20 грн. штрафу.

Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на неналежному виконанні Відповідачем грошового зобовязання, яке виникло з конклюдентного правочину, внаслідок чого утворилась заборгованість та підстави для нарахування штрафних санкцій.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію накладних №385 від 14.05.2007р. та №438 від 23.05.2007р., меморіального ордеру №245 від 14.06.2007р., банківської виписки за 18.05.2007р., претензії №74 від 21.04.2010р. разом із підтвердженням її відправлення Відповідачу та отримання ним цього документа.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.258, 526, 530, 549, 551 Цивільного кодексу України, ст.ст.216, 218, 220, 231 Господарського кодексу України та ст.ст.1, 2, 58 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 13.07.2010р. представник Відповідача заявив клопотання про витребування банківських виписок для підтвердження здійснення попередніх оплат за період листопад-грудень 2006р. у Позивача, а також про витребування підтверджень наявності повноважень у особи, яка передавала товар за спірними накладними.

Дане клопотання судом задоволено.

27.07.2010р. у судовому засіданні представником Відповідача надано відзив на позовну заву, за змістом якого позовні вимоги не визнано у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції Асоціація фермерських господарств „ИСИ” заперечує відносно отримання товару від Позивача, а також зазначає, що з представлених суду накладних не вбачається ким саме вони підписані та чи були ці особи вповноважені як на передання спірного товару так й на його прийняття. Крім того, вказано на порушення Позивачем вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України, оскільки останнім не надано довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, якими сторони делегували особам право на вчинення господарських операції з приймання-передавання товару. Нараховані штрафні санкції не визнано, з огляду на те, що вимоги про сплату заборгованості до теперішнього часу Відповідачем не отримано. Окрім того, відповідальність за прострочення грошового зобовязання, на думку останнього, нарахована в супереч п.2 ст.530 Цивільного кодексу України за весь період прострочення.

Також у судовому засіданні 27.07.2010р. представником Позивача до матеріалів справи додано банківські виписки щодо оплат, здійснених Відповідачем за наявними господарськими операціями.

22.09.2010р. представником Відповідача заявлено клопотання про проведення судово-почеркознавчої експертизи щодо встановлення підпису, який містять первинні документи, оскільки, за твердженнями останнього, єдиною особою, що має право підпису будь-яких документів на цьому підприємстві є голова товариства Уздемир І.А., який заперечує факт підписання ним даних документів.

04.10.2010р. через канцелярію господарського суду Донецької області представником Відповідача на підтвердження відсутності у бухгалтерському та податковому обліку Асоціації фермерських господарств „ИСИ” господарської операції на підставі накладних №385 від 14.05.2007р. та №438 від 23.05.2007р. представлено суду довідку №б/н від 04.10.2010р., копію звіту у ДПІ за другий квартал 2007р. та виписки з касової книги за квітень травень 2007р.

05.10.2010р. у судовому засіданні представником Позивача надані пояснення до позовної заяви. Згідно з ними, усний правочин вчинений, оскільки накладні містять підписи сторін, а також вони скріплені печатками підприємств. Одночасно, у підтвердження викладеної у позові позиції наголошено на частковій оплаті поставленого на підставі спірних накладних товару, що вбачається з меморіального ордеру та банківських виписок, представлених суду. Також у податковій звітності Позивача чітко просліджується факт поставки товару Відповідачу саме за наявною первинною документацією, у названому обсязі та вартістю. На підтвердження викладеного надано копію довіреності №01/01/07-М від 01.01.2007р., листа №120 від 04.10.2010р., виписки з рахунку №361 за 2007р., реєстру отриманих і виданих податкових накладних №22007 за другий квартал 2007р., №052007 за 5 місяць 2007р. та податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2007р.

Представник Позивача у судовому засіданні 13.10.2010р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник Відповідача в судовому засіданні 13.10.2010р. проти задоволення позову заперечив.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За твердженнями Позивача (Продавця), останній здійснив встановлення правовідносин з Відповідачем (Покупцем) не шляхом укладення договору поставки у формі єдиного документа, а конклюдентно шляхом вчинення дій, які виразилися у фактичній передачі товару Відповідачу на підставі накладних, що відповідає статтям 173, 181 Господарського кодексу України

На підтвердження наведеного до матеріалів справи долучено копії накладних №385 від 14.05.2007р. та №438 від 23.05.2007р. Ці документи підписані представниками обох сторін та скріплені основними печатками підприємств. За ними Відповідачу передано товар на загальну суму 43263,36 грн.

Зазначені видаткові накладні містять суть умов правочину найменування сторін, асортимент, одиницю виміру товару, а також його кількість та вартість, у тому числі з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Приймаючи до уваги наведене та враховуючи, що вказані вище первинні документи підтверджують волю сторін на встановлення правовідносин, суд дійшов висновку, що фактично між сторонами укладено правочини, які за своєю правовою природою є договорами купівлі-продажу та підпадають під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

Таким чином, в силу статті 655 Цивільного кодексу України та змісту видаткових накладних Позивач зобовязується передати у власність Відповідача товар, а останній у розумінні ст.ст.655, 692 Цивільного кодексу України зобовязується прийняти цей товар та оплатити за нього визначену суму коштів.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, а тому сам факт прийняття товару породжує обов'язок його оплати покупцем.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, а також приймаючи до уваги наявність підпису з боку кожної із сторін, засвідченого печаткою підприємства, суд дійшов висновку, що надані Позивачем накладні є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім в межах внедоговірних відносин.

Також суд приймає до уваги в якості доказу здійснення передачі товару Асоціації фермерських господарств „ИСИ” реєстр отриманих і виданих податкових накладних №052007, доданий до матеріалів справи. З цього документу вбачається, що за фактом передачі товару останньому Позивачем виписано податкові накладні, тобто дані господарські операції відображені в податковому обліку Приватного підприємства „Агротек”.

Відповідно до частини 1 статті 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (прийняття виконання другої сторони, здійснення платежу другій стороні і т.ін.).

Також Вищим арбітражним судом України у п.п.9.2 п.9 Розяснень №02-5/111 від 12.03.1999р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" зазначено, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Правочини щодо постачання товару Відповідачем схвалені. Продукція, визначена у накладних №385 від 14.05.2007р. та №438 від 23.05.2007р., приймалась Позивачем, і, відповідно, оплачувалась ним.

Цей факт підтверджується даними накладними, а також меморіальним ордером №245 від 14.06.2007р. і банківською випискою з особового рахунку Позивача. З їх змісту вбачається здійснення Відповідачем платежу на користь Приватного підприємства „Агротек” як „сплату за засоби захисту рослин, згідно накладної №385 від 14.05.2007р.” у сумі 3000,00 грн. та „накладна №438 від 23.05.2007р. засоби захисту рослин КФХ „ИСИ” ОСОБА_1 у розмірі 3550,00 грн.

За викладених обставин, суд не приймає заперечення Відповідача та не вбачає підстав для призначення судово-почеркознавчої експертизи відносно встановлення особи, підпис якої містять первинні документи.

Таким чином, сума заборгованості, що підлягає сплаті за товар, поставлений у межах конклюдентного правочину, складає 36713,36 грн. із розрахунку 43263,36 грн. (сума вартості поставленого товару за накладними №385 від 14.05.2007р. та №438 від 23.05.2007р.) 3000,00 грн. (сума часткової сплати, згідно банківської виписки від 18.05.2007р. за накладною №385) 3550,00 грн. (сума часткової сплати, згідно з меморіальним ордером №245 від 14.06.2007р. за накладною №438).

До матеріалів справи додано претензію №74 від 21.04.2010 року, згідно з якою Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості у загальній сумі 40017,56 грн., у тому числі 36713,36 грн. основного боргу та 3304,20 грн. штрафу у розмірі 3% річних.

Факт відправлення Відповідачу зазначеного документу підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист №03125605, на якому є штамп поштового відділення, датований 22.04.2010р. та фіскальним чеком №1860 від 22.04.2010р.

Факт отримання Відповідачем зазначеного документу 23.04.2010р. підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №03125605.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002р. №1155 „Про затвердження Правил надання послуг поштового звязку”, повідомлення про вручення поштового відправлення (поштового переказу) - це повідомлення, яким оператор поштового звязку доводить до відома відправника інформацію про дату та прізвище особи, якій вручено поштове відправлення (поштовий переказ). Повідомлення про вручення поштових відправлень (поштових переказів) повинно бути доставлене за зазначеною відправником адресою.

Вищевказане повідомлення містить адресу Відповідача та прізвище особи, яка його отримала („Уздимир”), що, на думку суду, є належним доказом його отримання.

Крім того, доказів протилежного у розумінні ст.38 Господарського процесуального кодексу України суду не представлено.

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи отримання Відповідачем вимоги щодо сплати боргу у сумі 36713,36 грн. 23.04.2010р., строк виконання зобовязання по оплаті Відповідачем отриманого товару за накладними №385 від 14.05.2007р. та №438 від 23.05.2007р., відповідно до норм статті 530 Цивільного кодексу України, становить - не пізніше 30.04.2010р.

Проте, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, грошове зобовязання Покупця перед Продавцем на момент прийняття рішення суду не виконане.

Приймаючи до уваги вищевикладені висновки суду, є наявною заборгованість за конклюдентним правочином згідно накладних №385 від 14.05.2007р. та №438 від 23.05.2007р. у розмірі 36713,36 грн.

З огляду на викладене, вимоги Позивача щодо стягнення заборгованості є правомірними, такими, що не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб та підлягнають задоволенню у розмірі 36713,36 грн.

Одночасно, Позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахований штраф у розмірі 3% річних у сумі 3304,20 грн.

Враховуючи правову природу штрафу та здійснений розрахунок Позивачем, дані позовні вимоги не передбачені приписами ст.625 Цивільного кодексу України, тобто це не є 3% річних в розумінні цієї норми матеріального права.

Також суд не вбачає підстав для застосування Позивачем до Відповідача наведених господарських санкцій, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б вказували на досягнення згоди сторонами спірного конклюдентного правочину щодо визначення відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобовязань щодо оплати переданого товару в вигляді штрафу.

Судові витрати розподіляються, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного підприємства „Агротек”, м.Донецьк, до Відповідача, Асоціації фермерських господарств „ИСИ”, с.Раздольне Старобешівського району Донецької області, про стягнення 40017,56 грн., у тому числі 36713,36 грн. суми основного боргу за отримані засоби захисту рослин та 3304,20 грн. суми штрафу., задовольнити частково.

2.Стягнути з Асоціації фермерських господарств „ИСИ” (87252, Донецька область, Старобешевський район, с.Роздольне, вул.Нова, 10, ЄДРПОУ 24450682, банківські реквізити не відомі) на користь Приватного підприємства „Агротек” (83112, м.Донецьк, Кіровський район, вул.Купріна, 119б, ЄДРПОУ 30270039, р/р26005301533395 в філії Київське відділення ПІБ у м.Донецьку, МФО 334271) 36713,36 грн. суми основного боргу за отримані засоби захисту рослин.

3.Стягнути з Асоціації фермерських господарств „ИСИ” (87252, Донецька область, Старобешевський район, с.Роздольне, вул.Нова, 10, ЄДРПОУ 24450682, банківські реквізити не відомі) на користь Приватного підприємства „Агротек” (83112, м.Донецьк, Кіровський район, вул.Купріна, 119б, ЄДРПОУ 30270039, р/р26005301533395 в філії Київське відділення ПІБ у м.Донецьку, МФО 334271) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 367,14 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 216,51 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6.В судовому засіданні 13.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

8.Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя

Суддя Д.О. Попков

Суддя Г.Є Курило

Повний текст рішення підписано 18.10.2010 року.