Постанова № 12011099, 27.08.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

27.08.2010 р. Справа № 2а-3993/10/1470

м. Миколаїв

13:05

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Інженерно-виробничий центр мастильного і фільтруючого обладнання»

(вул. Космонавтів, 81-а, м. Миколаїв, 54028)

до відповідача 1Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва

(вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028) за участю представників: від позивача: Чорний А.Ш., Єрохін Р.Л.

від відповідача: Чуприна А.М., Даріенко О.Л. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, - П О С Т А Н О В И В: 1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва №0005561510/0 від 13.11.09, №0005561510/1 від 10.12.09, №0005561510/2 від 19.02.10 про визначення податкового зобовязання ВАТ «Інженерно-виробничий центр мастильного і фільтруючого обладнання» з податку на прибуток підприємств.

3. Судові витрати: сплату судового збору 3,4 гривень стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

4. Розяснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя В. В. Біоносенко

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 серпня 2010 р. справа № 2а 3993/10/1470

м. Миколаїв

13:05

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Інженерно-виробничий центр мастильного і фільтруючого обладнання»

(вул. Космонавтів, 81-а, м. Миколаїв, 54028)

до відповідача Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва

(вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028) за участю представників: від позивача: Чорний А.Ш., Єрохін Р.Л.

від відповідача: Чуприна А.М., Даріенко О.Л. В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення відповідача про донарахування йому недоїмки з податку на прибуток підприємств та штрафних санкцій на суму 25905 гривень. Дослідивши надані докази (пояснення відповідача, письмові докази) та вислухавши промову відповідача, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Інженерно-виробничий центр мастильного і фільтруючого обладнання»зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 21.06.95.

Основним видом діяльності товариства є виробництво машинного устаткування, мастильного і фільтруючого обладнання.

В період з 20.07.09 по 21.08.09 ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Інженерно-виробничий центр мастильного і фільтруючого обладнання», результати якої оформлено Актом №4781/23-300/00225223 від 31.08.09 (арк.спр.9).

Відповідно до цього Акту, податківцями окрім іншого встановлено завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток підприємства у сумі 232795 гривень (т.1 арк.спр.55). Зазначене завищення, на думку податківців, утворилося внаслідок того, що підприємством в 2008 році завищено валові витрати на суму 224408 гривень, в 1 кварталі 2009 року завищено валові витрати на суму 232795 гривень.

30.10.09 ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва провело камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2009 року та уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на прибуток за 1 півріччя 2009 року (т.1 арк.спр.123). Зазначеною перевіркою встановлено, що підприємством не були враховані висновки попередньої планової перевірки про завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток підприємства у сумі 224490 гривень за 2008 рік, 232795 гривень за 1 квартал 2009 року. Внаслідок цього, ДПІ обраховано недоїмку зі сплати податку на прибуток у сумі 24671 гривень.

13.11.09 уповноваженою особою ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва винесено податкове повідомлення-рішення №0005561510/0 про донарахування ВАТ «Інженерно-виробничий центр мастильного і фільтруючого обладнання» недоїмки з податку на прибуток підприємств на суму 24671 гривень та штрафних санкцій на суму 1234 гривень (т.1 арк.спр.120).

В судовому засіданні представник відповідача, податковий ревізор-інспектор, який безпосередньо проводив планову виїзну перевірку, пояснив, що під час проведення перевірки підприємством не було надано підтверджуючих документів на здійснення витрат на суму 224408 гривень в 2008 році та 232795 гривень в 2009 році. Відповідно до п.п.5.2.1, п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»забороняється відносити до складу валових витрат, витрати не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Натомість, представники позивача категорично заперечували не надання податківцям документів на підтвердження валових витрат. Як, зазначала головний бухгалтер ВАТ «Інженерно-виробничий центр мастильного і фільтруючого обладнання»в судовому засіданні, всі документи на всю суму валових витрат у підприємства є, всі вони надавалися податківцям під час перевірки, також всі вони надавалися до ДПІ разом з запереченнями до акту перевірки (т.1 арк.спр.126). Ще під час планової виїзної перевірки, підприємству не зрозуміло було яким чином ревізором зроблено висновки про відсутність первинних документів на витрати, про що зазначалося у запереченнях (т.1 арк.спр.110), але податковий орган так і не конкретизував свої вимоги. На думку, представників позивача, ревізором навмисно зазначено в акті перевірки про не підтвердження валових витрат підприємством на суму 232795 гривень, хоча всі документи на ці витрати ревізору надавалися. Такі дії податкового ревізора, щодо штучного нарахування підприємству недоїмки та штрафу, представники позивача пояснили тією обставиною, що підприємство за наслідками року є збитковим, а за вимогами податківців це є неприпустимим. На підтвердження своєї позиції, представники позивача звернули увагу на ту обставину, що сума збитків підприємства повністю збігається з сумою валових витрат, які зняла податковий ревізор.

Відповідно до п.3.1.1 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень, які затвердженні наказом ДПА України №584 від 11.09.08 «…у разі ненадання посадовими особами певних документів на вимогу перевіряючих, працівником підрозділу, відповідального за проведення перевірки, складається письмовий запит на надання необхідних документів, який вручається суб'єкту господарювання (його посадовій особі). Якщо в подальшому суб'єктом господарювання не надано відповідні документи, в акті перевірки вказується перелік таких документів та реквізити запиту на їх надання. У разі надання посадовими особами суб'єкта господарювання письмових пояснень щодо встановлених фактів порушень та (або) причин ненадання документів, в акті здійснюється запис про їх отримання та короткий зміст таких пояснень. При цьому письмові пояснення посадових осіб щодо встановлених порушень додаються до акта. Факт відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених фактів порушень, та (або) причин ненадання документів також відображається в акті...».

Судом встановлено, що письмовий запит про надання документів, яких невистачило ревізору під час перевірки, не направлявся, відомостей про відмову платника податків надати такі документи в акті не наведено.

За таких обставин єдиним доказом того, що під час перевірки у підприємства були відсутні первинні документи є свідчення податкового ревізор-інспектора ОСОБА_4, яка безпосередньо проводила планову виїзну перевірку.

Суд вважає цей доказ непереконливим та недостатнім для фіксування правопорушення з боку платника податку, оскільки опитана в судовому засіданні ОСОБА_4 також не змогла конкретизувати на які саме валові витрати не вистачало документів у позивача. Неможливо це зрозуміти і з акту планової виїзної перевірки від 31.08.09, де це порушення описано голослівно, без привязки до конкретних документів, фактів, та незрозуміло яким чином обраховано.

Не перевірялися належним чином доводи підприємства і під час розгляду заперечень на акт перевірки. У відповіді ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 07.09.09 лише цитує окремі витяги з акту перевірки на який подані заперечення (т.1 арк.спр.112).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність свого рішення в цьому судовому засіданні не довів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва №0005561510/0 від 13.11.09, №0005561510/1 від 10.12.09, №0005561510/2 від 19.02.10 про визначення податкового зобовязання ВАТ «Інженерно-виробничий центр мастильного і фільтруючого обладнання»з податку на прибуток підприємств, були прийняті необґрунтовано, а тому підлягають скасуванню.

Судові витрати: сплату судового збору 3,4 гривень стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва №0005561510/0 від 13.11.09, №0005561510/1 від 10.12.09, №0005561510/2 від 19.02.10 про визначення податкового зобовязання ВАТ «Інженерно-виробничий центр мастильного і фільтруючого обладнання»з податку на прибуток підприємств.

3. Судові витрати: сплату судового збору 3,4 гривень стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

4. Розяснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 31.08.10

Суддя В.В. Біоносенко