Постанова № 12010874, 29.10.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2010 р. справа № 2а-19648/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретарі Горюнової Л.С.

за участю

представника позивача Пригоді О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Маріуполі Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» про стягнення грошових коштів, отриманих за нікчемним правочином,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у м. Маріуполі Донецької області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» про стягнення грошових коштів, отриманих за нікчемним правочином.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач в особі директора ОСОБА_2 у складі організованого злочинного угрупування, здійснюючи незаконну діяльність по переведення у готівку грошових коштів, легалізації (відмиванню) грошових коштів одержаних злочинним шляхом, захованню і маскуванню незаконного погодження таких грошових коштів, умисно вніс неправдиві відомості в рядку «мета витрат» про мету витрат, на які знімались у касі банку готівкові грошові кошти, в офіційний документ грошовий чек від 03.04.2006 року №ЛА 0134233 на суму 21425,00 грн. з метою закупівлею товару, тоді як фактично, перелічені по чек витрати членами злочинного угрупування не здійснювались. Вважає, що правочин, спрямований на легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом, який вчинено директором ТОВ «Українська ділінгова компанія» ОСОБА_2. та підтверджено чеком №ЛА 0134233 від 03.04.2006 року на суму 21425,00 грн., що встановлено набравши законної сили обвинувачу вальним вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 15.02.2008 року по справі №1-88/08, є таким, що порушує публічний порядок та моральні засади суспільства, тобто нікчемним, та всі отримані за цим правочином грошові кошти у сумі 21425 підлягають стягненню у дохід держави.

Просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» в доход держави грошові кошти, отримані за нікчемним правочином, згідно до грошового чеку №ЛА 0134233 від 03.04.2006 року на суму 21425,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» м. Маріуполь, зареєстровано виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 23.12.2004 року за номером 1274102 0001 001198, включено до ЄДРПОУ за № 33244310, та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя як платник податків.

З матеріалів справи вбачається, що обвинувальним вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15.02.2008 року по справі 1-88/08 по звинуваченню ОСОБА_2 у скоєні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України встановлено, що Кобзарев О.Л. перебував на посаді директора ТОВ «Українська ділінгова компанія», яке було створене з метою прикриття своєї незаконної діяльності, спрямованої на здійснення фінансово господарських операцій з метою переказу грошових коштів з безготівкової форми в готівку, виведення їх до тіньового неконтрольованого державного обігу та незаконного отримання прибутку без наміру здійснювати підприємницьку діяльність.

В ході розгляду зазначеної справи № 1-88/08 встановлено, що протоколом загальних зборів засновників ТОВ «Українська ділінгова компанія» № 2/5 від 28.02.2005 року ОСОБА_2, з відома членів злочинного угрупування, директором був призначений ОСОБА_3, не інформований про злочинні наміри членів злочинного угрупування.

4 лютого 2005 року відповідачем відкрито поточний рахунок в національній валюті № 26009314969980 в філії ДРУ ТОВ «Банк «Фінанси і кредит», видача внаслідок чого ОСОБА_2 та інші члени угрупування отримали можливість розпоряджатися грошовими коштами Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» через підставного директора ОСОБА_3, який мав право підпису банківських документів.

Протоколом загальних зборів ТОВ «Українська ділінгова компанія» від 01.06.2005 року ОСОБА_2 з відома членів злочинного угрупування було призначено директором ТОВ «Українська ділінгова компанія».

Згідно з пунктом 2.1 Статуту відповідача, підприємство створене для здійснення торгівельної, виробничої, науково-дослідницької, іншої господарської діяльності з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

Проте, ОСОБА_2 з членами злочинного угрупування з метою прикриття незаконної діяльності по переказу безготівкових грошових коштів в готівкові і легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, умисно, з корисливих мотивів, в період з грудня 2004 року по 21 травня 2007 року систематично здійснювали незаконну діяльність таку, як пошук суб'єктів підприємницької діяльності, що мали потребу в готівкових грошових коштах, з метою пропонування послуг з переведення грошових коштів із безготівкових в готівкові; після досягнення домовленості про умови переведення у готівку грошових коштів і суму винагороди в розмірі від 4,5 до 6 відсотків від суми безготівкових грошових коштів, які необхідно перевести у готівку, повідомляли реквізити рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія», на який підприємства контрагенти перераховували безготівкові грошові кошти за поставлені товари, виконанні роботи, надані послуги.

ОСОБА_2 та інші члени злочинного угрупування заповнювали грошові чеки Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» на отримання готівкових грошових коштів з рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія», шляхом внесення в них завідомо неправдивих відомостей про мету витрат, на які знімалася готівка - на закупівлю товарів та продуктів харчування.

Позивач зазначає, що дії директора ТОВ «Українська ділінгова компанія» ОСОБА_2 по віднесенню на витрати отримані у касі № 1 в м. Маріуполі філіалу ДРУ ТОВ «Банк «Фінанси та кредит» по чеку № ЛА 0134233 від 03.04.2006 року на суму 21425,00 грн., спрямовані на приховування та маскування незаконного походження коштів, що є діяльністю, яка порушує публічний порядок та моральні засади суспільства, а дії ОСОБА_2 спрямовані на набуття, зміну, та припинення цивільних прав та обовязків щодо отримання зазначених грошових коштів (правочин) є нікчемним.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують функції, а саме подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного Кодексу України є правочин. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як вбачається з вироку в матеріалах справи, ОСОБА_2 вчинений односторонній правочин, спрямований на отримання грошових коштів у касі філіалу ДРУ ТОВ «Банк «Фінанси і кредит», з фіктивною метою здійснення закупівлі товару.

Частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 лютого 2008 року у кримінальній справі № 1-88/08 за обвинуваченням ОСОБА_2 є доказом спрямованості умислу та доведення мети, суперечної інтересам держави та суспільства при здійсненні оспорюваного правочину.

Згідно з частиною 1 статті 207 Господарського Кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, чи відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст. 208 Господарського Кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Положення, передбачені статтями 207, 208 Господарського кодексу України, слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним. Як зазначено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, правочин, спрямований на легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом, який вчинено директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» ОСОБА_2 та підтверджено чеком № ЛА 0134233 від 03.04.2006 року на суму 21425,00 грн., що встановлено вступившим у законну силу обвинувальним Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 15 лютого 2008 року по справі № 1-88/08, є таким, що порушує публічний порядок та моральні засади суспільства, тобто є нікчемним, та все отримане за цим правочином у сумі 21425,00 грн. підлягає стягненню у доход держави.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Маріуполі підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у м. Маріуполі Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» про стягнення грошових коштів, отриманих за нікчемним правочином задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» (87502, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Менделєєва, 13/5, кв. 4, код в ЄДРПОУ 33244310) в доход держави грошові кошти, отримані за нікчемним правочином, згідно до грошового чеку № ЛА 0134233 від 03.04.2006 року на суму 21425,00 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29 жовтня 2010 року в присутності представника позивача.

Постанова у повному обсязі складена 03 листопада 2010 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.