Рішення № 120084434, 01.07.2024, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5036/24

2/296/2382/24

Р І Ш Е Н Н Я (З А О Ч Н Е)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2024 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомирав складі: головуючого - судді Шкирі В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін,судове засідання, цивільну справу за позовом представника позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» Шкапенка Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

29.05.2024 представник позивача- ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах АТ «А-Банк» з позовом до ОСОБА_1 , зі змісту якого просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором б/н від 23.10.2020 у розмірі 46208,35 грн. станом на 16.05.2024.

Позовна заява обґрунтована тим, що 23.10.2020 АТ "А-Банк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку. Відповідно до якої ОСОБА_1 надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у анкеті-заяві.

АТ "А-БАНК" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_1 кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору.

ОСОБА_1 умови кредитного договору не виконує та має заборгованість, що станом на 16.05.2024 становить 46208,35 грн, з яких: 41473,66 грн - заборгованість за кредитом, 4734,69 грн - заборгованість за відсотками; 0,00 -штрафи.

Ухвалою від 30.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомлення сторін.

Представник позивача просив розгляд справи проводити у відсутність представника позивача, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення (а.с. 4 зворот).

Відповідач у судове засідання 01.07.2024 не з`явився, про розгляд справи повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання. Відзиву, заяв чи будь- яких клопотань до суду не надходило.

Так ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та її додатками направлено відповідачу за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 . Проте, 14.06.2024 до суду повернувся конверт з відправленням, згідно довідки Укрпошти причина невручення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 760/25978/13-ц/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі№ 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті

Згідно ч. 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

23.10.2020 відповідачем ОСОБА_1 підписав цифровим підписом анкету - заяву про приєднання до надання АТ «АКЦЕНТ- БАНК» банківських послуг та вказав, що беззастережно погоджується з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту (а.с.9).

Також відповідач підписав паспорт споживчого кредиту де вказано, що строк кредитування 240 місяців залежно від типу картки, з фіксованою ставкою (може бути змінена за згодою кредитодавця та споживача шляхом укладення додаткової угоди до договору про споживчий кредит) пільгова процентна ставка - 0,000001%:

- "Універсальна" до 50000,00 грн під 3,9% в місяць (46,8 % річних);

- "Універсальна Gold" до 100000,00 грн під 3,7 % в місяць (44,4 % річних);

-"Зелена" до 200000,00 грн під 3,4 % в місяць (40,8% річних)

пільгова процентна ставка у всіх випадках - 0,000001% (а.с.10) ,

Відповідно до довідок б/н та дати їх видачі, виданихАТ «АКЦЕНТ-БАНК, ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 зі строком дії до липня 2027 року та № НОМЕР_3 зі строком дії до грудня 2031 року.

Кредитний ліміт ОСОБА_1 за кредитним договором від 23.10.2020 встановлено у розмірі 5000,00 грн., 10.03.2023 кредитний ліміт збільшено до 15000,00 грн., 25.04.2023 кредитний ліміт збільшено до 33000,00 грн., 09.05.2023 кредитний ліміт збільшено до 43000,00 грн., 08.06.2023 кредитний ліміт зменшено до 41500,00 грн. (а.с. 24-25).

Згідно наданого банком розрахунку заборгованості за договором № б/н від 23.10.2020, укладеним між АТ «АКЦЕНТ БАНК» та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 16.05.2024 становить 46208,35 грн, з яких: 41473,66 грн - заборгованість за кредитом, 4734,69 грн - заборгованість за відсотками; 0,00 штрафи (а.с. 5-8).

З виписки по картці ОСОБА_1 за період з 23.10.2020 до 16.05.2024 вбачається, що відповідач використав з кредитної карти 147829,07 грн, а поповнив її на 102268,00 грн. (а.с. 11-23)

До позовудолучено копіювитягу зУмов таправил наданнябанківських послугв АТ«АКЦЕНТ-БАНК»та витягуз Тарифівта умовкористування кредитноюкарткою «Зелена», які не містять підпису відповідача та дати на яку вони діяли.

Таким чином, суд встановив, що між сторонами існує спір з приводу кредитування, що регулюється нормамиЦК України

Вирішуючи спір по суті суд виходить наступного.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадкуАТ «АКЦЕНТ-БАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Судом встановлено, що 23.10.2020 відповідач ОСОБА_1 підписав цифровим підписом анкету - заяву про приєднання до надання АТ «АКЦЕНТ- БАНК» банківських послуг та вказав, що беззастережно погоджується з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту (а.с.9).

Також відповідач підписав паспорт споживчого кредиту де вказано, що строк кредитування 240 місяців залежно від типу картки, з фіксованою ставкою (може бути змінена за згодою кредитодавця та споживача шляхом укладення додаткової угоди до договору про споживчий кредит) пільгова процентна ставка - 0,000001%:

- "Універсальна" до 50000,00 грн під 3,9% в місяць (46,8 % річних);

- "Універсальна Gold" до 100000,00 грн під 3,7 % в місяць (44,4 % річних);

-"Зелена" до 200000,00 грн під 3,4 % в місяць (40,8% річних)

пільгова процентна ставка у всіх випадках - 0,000001% (а.с.10) ,

Відповідно до довідок б/н та дати їх видачі, виданихАТ "АКЦЕНТ-БАНК", ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 зі строком дії до липня 2027 року та № НОМЕР_3 зі строком дії до грудня 2031 року.

Кредитний ліміт ОСОБА_1 за кредитним договором від 23.10.2020 встановлено у розмірі 5000,00 грн., 10.03.2023 кредитний ліміт збільшено до 15000,00 грн., 25.04.2023 кредитний ліміт збільшено до 33000,00 грн., 09.05.2023 кредитний ліміт збільшено до 43000,00 грн., 08.06.2023 кредитний ліміт зменшено до 41500,00 грн. (а.с. 24-25).

Згідно наданого банком розрахунку заборгованості за договором № б/н від 23.10.2020, укладеним між АТ «АКЦЕНТ БАНК» та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 16.05.2024 становить 46208,35 грн, з яких: 41473,66 грн - заборгованість за кредитом, 4734,69 грн - заборгованість за відсотками; 0,00 штрафи (а.с. 5-8).

Отже, Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченим тілом кредиту, заборгованість за простроченими процентами, заборгованність за процентами на поточну заборгованність

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги у цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Тарифів банку та витяг з Умов та правил надання батьківських послуг в АТ "АКЦЕНТ-БАНК", які розміщені на сайті: https://а-bank.соm. ua, як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ "АКЦЕНТ-БАНК", а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Проте, в матеріалах справи наявний підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту, в якому також визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін.

Отже, сторонами було погоджено, зокрема процентні ставки, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, то суду слід було визначити й стягнути таку заборгованість відповідно до положень закону та підписаних відповідачем анкети-заяви та паспорту споживчого кредиту.

Підписавши вказану анкету-заяву, яка є складовою частиною кредитного договору, та паспорт споживчого кредиту відповідач відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов`язання.

Крім того, з виписки руху коштів за рахунком вбачається, що ОСОБА_1 отримав та використовував кредитні кошти, далі неодноразово порушував умови договору, бо не сплачував обов`язкові платежі у встановлені строки.

З виписки по картці ОСОБА_1 за період з 23.10.2020 до 16.05.2024 вбачається, що відповідач використав з кредитної карти 147829,07 грн, а поповнив її на 102268,00 грн. тобто менше на 45561,07 грн (а.с. 11-23)

Разом з цим позивач з 01.05.2024 по 14.05.2024 нарахував 647,28 грн заборгованості за поточними процентами , що відображено в розрахунку заборгованості. Таким чином станом на 16.05.2024 заборгованність відповідача перед позивачем становить 46208,35 грн, з яких заборгованність за кредитом - 41473,66 грн, а за процентами 4734,69 грн

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах першій третій статті 89 ЦПК України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд визнає, що позивачем надано належні та допустимі докази того, що відповідач станом на 14.05.2024 має заборгованність перед позивачем 46208,35 грн, з яких заборгованність за кредитом - 41473,66 грн, а за процентами 4734,69 грн

За таких обставин, суд приймає рішення про задоволення позовує

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив 3028,00 грн що підтверджено платіжним дорученням від 16.05.2024 № 6005315418339 (а.с. 44) отже вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача оскільки позов задоволено в повному обсязі.

Керуючись ст. 13,15,89, 141,259,263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги представника позивача Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК"- Шкапенка Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовільнити .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК"(місцезнаходження: 49074, м.Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11, код ЄДРПОУ: 14360080) заборгованість за кредитним договором від 23.10.2020 в сумі 46208 (сорок шість тисяч двісті вісім ) гривень 35 копійок , з яких 41473 (сорок одна тисяча чотириста сімдесят три ) гривні 66 копійок - тіло кредиту, а 4734 (чотири тисячі сімсот тридцять чотири) гривні 69 копійок - відсотки за користування кредитними коштами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК"(місцезнаходження: 49074, м.Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11, код ЄДРПОУ: 14360080) витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок

Заочне рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подання до Корольовського районного суду м.Житомира заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 01.07.2024

Cуддя В. М. Шкиря