Ухвала суду № 11993002, 26.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6378/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Смілянець Е.С.

Суддя-доповідач: Зайцев М. П.

У Х В А Л А

Іменем України

"26" жовтня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого суддіЗайцева М.П.

суддів: Собківа Я.М., Усенка В.Г.

при секретарі Губа О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу відповідача публічного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 січня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Звенигородському районі до публічного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» про стягнення податкового боргу , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ДПІ у Звенигородському районі, звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» про стягнення податкової заборгованості в сумі 52292,31 грн. В послідуючому, позивач змінив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача борг з власників транспортних засобів в сумі 12040,81 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 січня 2010 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач публічне акціонерне товариство «Звенигородкаагрохім» подало апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 січня 2010 року та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволені позовних вимог позивача в повному обсязі, посилаючись на неповне зясування судом першої інстанції всіх обставин справи, порушення норм процесуального права.

У судове засідання сторони не зявилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ч.1 п.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстрований Звенигородською райдержадміністрацією 23.12.1997 та знаходиться на обліку в ДПІ у Звенигородському районі як платник податків. Відповідач як платник податків і зборів, зобов'язаний самостійно сплачувати суми податкових зобов'язань, визначених податковими деклараціями, розрахунками та податковими повідомленнями-рішеннями.

Статтями 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування»№1251-XII від 25 червня 1991 року визначено вичерпний перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів). Відповідач, враховуючи специфіку господарської діяльності, зобов'язаний сплачувати до державного бюджету податок з власників транспортних засобів.

Відповідно до приписів ст. 1 ЗУ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»№1963 (Закон №1963) платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які є об'єктами оподаткування.

Згідно з вимогами пункту 2 статті 5 Закону №1963 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181 визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Таким чином, на підставі зазначених норм законодавства на відповідача покладено обов'язок протягом десяти календарних днів після 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом, сплачувати податок з власників транспортних засобів, сума якого визначена самим позивачем в поданій до податкового органу декларації.

Відповідач подав до ДПІ розрахунки сум цього податку №2887, де самостійно визначив суму податкового зобов'язання за III квартал 2009 року в розмірі 1476 грн., що підлягає сплаті в граничний термін до 15.10.2009, та за IV квартал 2009 року в розмірі 1476 грн., що підлягає сплаті до 15.01.2010. У визначений строк вказані суми на рахунок бюжету не внесені, тому вважаються прострочено заборгованістю.

15 грудня 2006 року начальником ДПІ у Звенигородському районі прийнято рішення №34/24-012/05491511 про розстрочення податкового боргу ВАТ «Звенигородкаагрохім»(організаціно-правова форма якого змінилася на публічне акціонерне товариство) та складено графік погашення розстрочення податковго боргу, згідно якого відповідачу визначено щомісячне зобов'язання в розмірі 2075 грн., що підлягає сплаті до 20 числа кожного місяця. Однак протягом 5 місяців належні платежі не здійснювалися, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 10375 грн.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації та не може бути оскаржене платником в адміністративному або судовому порядку ( п.1 п. 2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Статтею 16 Закону №2181 визначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

На підставі даної норми та в зв'язку з наявністю заборгованості з податку з власників транспортних засобів позивачем за період з 30.07.2009 по 27.01.2010 нараховано пеню в розмірі 199 грн. 06 коп.

23 грудня 2009 року відповідачем сплачено 1476 грн. Внаслідок зарахування даної суми заборгованість за основним платежем зменшена до 11851 грн. та пеня до 189 грн. 81 коп. Загальна сума заборгованості відповідача з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин становить 12040 грн. 81 коп., в тому числі пеня в сумі 189 грн. 81 коп.

Оскільки в добровільному порядку відповідач податкові зобов'язання не сплачує, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, щодо обґрунтованості та законності вимоги ДПІ у Звенигородському районі про стягнення з відповідача заборгованість в розмірі 12040 грн. 81 коп. та задоволенню позовних вимог.

Разом з тим, доводи апелянта, про те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, а саме ст.ст. 33, 35 КАС України, так як, відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи та не мав змоги повно та всебічно вивчити адміністративний позов та захистити свої права, колегією суддів не приймаються до уваги, так як представник відповідача за дорученням Криштофор Р.О. брав участь в розгляді справи 14.01.2010 року, надав розписку про те, що повідомлений про перенесення справи на 29.01.2010 року, був присутнім під час проголошення рішення та надавав заперечення на адміністративний позов.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 29 січня 2010 року ґрунтується на повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 січня 2010 року по справі № 2-а-6378/09/2370 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлений 29 жовтня 2010 року.