Ухвала суду № 11992979, 26.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 13/418 (2а-8253/08) Головуючий у 1-й інстанції: Степанюк А.Г.

Суддя-доповідач: Зайцев М. П.

У Х В А Л А

Іменем України

"26" жовтня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого суддіЗайцева М.П.

суддів: Собківа Я.М., Усенка В.Г.

при секретарі Губа О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу відповідача відділу Державної виконавчої служби Сквирського районного управління юстиції на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 березня 2009 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія»до відділу Державної виконавчої служби Сквирського районного управління юстиції, треті особи товариство з обмеженою відповідальністю «Половське», приватний підприємиць ОСОБА_2 про зобовязання звільнити з-під арешту майно, яке знаходиться у заставі, виключити дисковий агрегат з акту опису й арешту майна та повернути його на зберігання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ВАТ Банк «Біг Енергія»звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до відділу Державної виконавчої служби Сквирського районного управління юстиції, з урахуванням наданих уточнень просив звільнити з-під арешту майно ТОВ «Половське», яке знаходиться у заставі у ВАТ Банк «Біг Енергія»; зобовязати виключити дисковий агрегат УДА 3,8-20 з акту опису й арешту майна від 31.03.2008 року та повернути його на зберігання ТОВ «Половське».

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 березня 2009 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач ВДВС Сквирського районного управління юстиції подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 березня 2009 року та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволені позовних вимог ВАТ Банк «Біг Енергія»в повному обсязі, посилаючись на неповне зясування судом першої інстанції всіх обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання зявився представник відповідача, інші сторони на розгляд справи не зявилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ч.1 п.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом першої інстанції встановлено, що ВАТ Банк «Біг Енергія»зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 29.03.1993 р. присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 20023463 та видано свідоцтво серії А00 № 013150.

21.03.2007р. ВАТ Банк «БІГ Енергія»надав кредит TOB «Половське»(Кредитний договір № 01/08-03-2007 від 21.03.2007 р.) під заставу майна (Договір застави № 26/08-03-2007 від 21.03.2007 р.

В наступному, сума кредиту була збільшена до 1 300 000, 00 грн. (додаткова угода № 5 від 11.02.2008 року до Кредитного договору).

Відповідні зміни були внесені також до Договору застави № 26/08-03-2007 від 21.03.2007 р. (додаткова угода № 5 від 12.02.2008 року.)

В заставу була прийнята належна TOB «Половське»сільськогосподарська техніка, а саме: трактор Т-150К-09, реєстраційний № 22170 КА, 2006 року випуску, заводський № 586658, двигун № 50175986, Свідоцтво про реєстрацію серія АБ № 279416, видане Сквирською ІДТН 25.12.2006 р.; трактор Т-150К-09, реєстраційний № 22171 КА, 2004 року випуску, заводський № 504851, двигун № 40154073, Свідоцтво про реєстрацію серія АБ № 279417 видане Сквирською ІДТН 25.12.2006 р.; трактор ХГЗ-150К-09, реєстраційний № 25536 КА, 2005 року випуску, заводський № 586598, двигун № 50175861, шасі 648935-652842; Свідоцтво про реєстрацію серія АБ № 173452, видане Сквирською ІДТН 13.04.2006 р. Плуг ПО-5 - 1 шт. Плуг ПЛН 5-35-1шт. Плуг УДА 3,8-20 - 1 шт.

Як зазначає Позивач, передана в заставу Банку техніка знаходилась за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, с. Триліси, вул. Польова, 1 на території Великополовецького полігону.

11.04.07 р. заставне майно було зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна за № 4781233, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 17908687 від 03.04.08 р.

Згідно зазначеного витягу об'єктами обтяження є: «трактор марки Т-150К-09 2006 року випуску, номер об'єкта: 586658, номер державної реєстрації 22170 КА; трактор марки Т-150К-09 2004 року випуску, номер об'єкта: 504851, номер державної реєстрації 22171 КА; трактор марки ХТЗ-150К-09 2005 року випуску, номер об'єкта: 586598, номер державної реєстрації 25536 КА; плуг ПО-5, плуг ПЛН-5-35, УДА 3,8-20».

19.03.2008 року до відділу державної виконавчої служби Сквирського районного управління юстиції надійшла заява ОСОБА_2 про прийняття до виконання наказу № 19/008 від 18.02.2008 року Господарського суду Київської області про стягнення з TOB «Половське»на користь суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 заборгованості на загальну суму 18379,28 грн. В заяві стягувач просив одночасно з відкриттям виконавчого провадження накласти арешт на майно боржника.

20.03.2008 року державним виконавцем керуючись ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та накладено арешт на все майно TOB «Половське».

28.03.08 р. TOB «Половське»повідомило Відповідача про те, що все майно яке знаходиться у власності підприємства знаходиться під заставою у Банку та надало відповідні документи, а саме: копія договору застави № 26/08-03-2007 від 21.03.2007р., копія витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 03.04.08р. № 17908687; копія договору застави товарів в обороті №26/09-03-2007 від 21.03.2007.

Не дивлячись на отримання вище зазначених документів 31.03.2008 року Відповідачем проведено опис майна, а саме: універсального дискового агрегату УДА 3,8-20 - акт опису й арешту майна серія АА № 842659. Дане майно передано на зберігання ОСОБА_2

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу», застава - це один із способів забезпечення виконання зобов'язань, в силу якої кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Частина 3 вказаної статті передбачає, що застава виникає на підставі договору.

Статтею 19 Закону України «Про заставу»встановлено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України «Про заставу», якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено уразі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту. Реалізація заставленого майна провадиться в порядку, встановленому цим Законом. З коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого вони використовуються для задоволення вимог заставодержателя. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, кошти йому виплачуються у разі належного підтвердження права на заставлене майно. Після повного задоволення вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, визначеному цим Законом. Спори, які виникають у виконавчому провадженні щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом

Отже, зазначеною статтею законодавцем визначено процедуру стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, в порядку примусового виконання та передбачено, що першочергово кошти від реалізації заставленого майна отримує заставодержатель, а вже залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів. Черговість задоволення вимог стягувачів також визначена ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження».

Строк дії кредитного договору під заставу майна спливає 11.04.2012 р.

Отже, відповідачем не правомірно та передчасно було накладено арешт на майно TOB «Половське», яке знаходить під заставою у ВАТ Банк «Біг Енергія».

Крім того, в порушення норм спеціального Закону України «Про виконавче провадження», відповідачем не було попереджено Позивача про намір накласти арешт на майно TOB «Половське», яке перебувало у заставі Банку.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів вважає, що прийняте відповідачем рішення про накладення арешту на майно TOB «Половське»яке знаходиться у заставі Банку є безпідставним, прийнятим з порушенням вимог ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те що ВАТ Банк «Біг Енергія»не було пропущено річний строк звернення до суду у відповідності зі ст.100 КАС України, оскільки арешт заставного майна Відповідач наклав 31.03.08 р., Банку про це стало відомо 22.05.08 р. з листа TOB «Половське», а з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва Позивач звернувся 24.07.08 р. Крім того, судом враховується, що 28.05.09 р. Позивач помилково звернувся до Господарського суду Київської області та те, що йому було повернуто позовну заяву через те, що спір має розглядатись адміністративним судом.

В звязку з цим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити повністю. Вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 березня 2009 року ґрунтується на повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Сквирського районного управління юстиції - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 березня 2009 року по справі № 13/418 (2а-8253/08) - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлений 29 жовтня 2010 року.