Постанова № 11992907, 21.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2761/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В. Суддя-доповідач: Данилова М. В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М.В.,

суддів: Бистрик Г.М., Кучми А.Ю.

при секретарі судового засідання Соловей Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністравтиного суду від 01 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Гірничо-переробне підприємство кварцитів «Товкачівський»до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним видане Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області рішення від 01 квітня 2010 року №0000032330/0.

Позивачем 01 червня 2010 року подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просив визнати протиправним рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області від 27 квітня 2010 року №0000032330/1.

Постановою Житомирського окружного адміністравтиного суду від 01 червня 2010 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду та приймає нову, з підстав, передбачених ст.202 КАС України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що позивачем пропущено строк застосування господарсько - адміністративних санкцій, передбачений ст.250 ГК України.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції.

Статтею 250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст.238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до ст. Господарського кодексу України, цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Учасниками відносин у сфері господарювання відповідно до ст.2 Господарського кодексу України є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Відповідно до ст.10 ЗУ «Про податкову службу»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, в даних правовідносинах ДПІ не є субєктом, наділеним господарською компетенцією, а також безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо субєкта господарювання.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що застосовані до позивача штрафні санкції не є адміністративно - господарськими в розумінні Господарського кодексу України, тому відсутні підстави для застосування строків, передбачених ст.250 Господарського кодексу України.

Відповідально до преамбули ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п.п.15.1.1., п.15.1 ст.15 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 15.1.2 п.15.2 ст.15 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли:

а) податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано;

б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання порядку вимог податкового, валютного та іншого за законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за наслідками якого складено акт №105/23-01-01056244 від 19 березня 2010 року.

Даним актом встановлено, що при проведенні розрахунків по експортному контракту №185/94-ВР від 23 вересня 1994 року, було порушено строки оплати за відвантажену продукцію. Матеріали справи не містять доказів того, що позивачу було видано висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики про продовження строку розрахунків в іноземній валюті.

Позивачем було оскаржено зазначене податкове повідомлення рішення, однак скарга була залишена без задоволення, та прийнято податкове повідомлення рішення від 27 квітня 2010 року №0000032330/1, яким суму штрафних (фінансових) санкцій не змінено.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що вони не містять доказів на підтвердження позовних вимог, тому в їх задоволенні слід відмовити.

Висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є помилковими, зробленими внаслідок порушення норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду - скасування з прийняттям нової постанови, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 207, 212 КАС України, колегія судів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області - задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністравтиного суду від 01 червня 2010 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Гірничо-переробне підприємство кварцитів «Товкачівський»до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення №0000032330/0 від 01 квітня 2010 року та від 27 квітня 2010 року №0000032330/1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: