Ухвала суду № 11992887, 22.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5867/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Васильченко І.П.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Межевича М.В., суддів Бараненка І.І. та Ключковича В.Ю., при секретарі Бурді Л.М., за участю представника апелянта Пильгун О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Время +»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про визнання нечинним повідомленн-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Время +»звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 25.03.2009 року № 000137171/03 ДПІ у Святошинському районі про сплату податку з доходів фізичних осіб (з урахуванням штрафних фінансових санкцій) в сумі 4314, 57 та скасувати його.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2009 року позов задоволено повністю.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду та прийняти нову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 18.07.2008 року по 07.08.2008 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва проведено виїзну позапланову перевірку TOB "Время +" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.03.2008 року.

За результатами перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва був складений акт від 12.08.2008 року № 148/23-60/23519325, на підставі якого товариству направлені податкові повідомлення-рішення від 26.08.2008 року № 0001912319/0. від 26.082008 року № 0001922310/0. від 26.08.2008 року № 0001371710/23519325.

В результаті адміністративного оскарження TOB «Время +», за рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві № 6734/10/25-114 від 31.12.2008 року скасовані податкові повідомлення ДШ у Святошинському районі м. Києва від 26.08.2009 року № 00011922310/0. від 14.11.2008 року № 0001922310/1. Податкові повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 26.08.2008 року № 0001371710/2351925, від 02.08.2008 року № 0001371710/1/23519325 скасовані в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 221,26 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 442,52 грн.

ДПА України рішенням № 2164/6/25-0315 від 12.03.2009 року залишила без змін рішення ДПА у м. Києві.

Державною податковою адміністрацією ДПІ у Святошинському районі м. Києва винесене повідомлення-рішення від 25.03.2009 року № 001371710/3, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 4 314, 57 грн., в основу якого покладено висновок ДПІ у Святошинському районі м. Києва про те, що договір оренди автомобіля, укладений 01.08.2005 року з фізичною особою (ОСОБА_3.), в супереч ст. 799 Цивільного Кодексу України, не був нотаріально посвідчений в день його підписання, а отже, дохід отриманий ОСОБА_4 (відшкодування за дизельне пальне) є додатковим благом і підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем в порушення п.п. 4.2.1 п. 4.2. ст. 4, п. 7.1 ст. 7, п.п.8.1.1. п. 8.1 ст. 8, п.п. 9.12.2 п. 9.12. ст. 9, п.п. "а" п. 17.2 ст. 17, п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходу фізичних осіб" та занижено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб.

Також судом першої інстанції встановлено, що 01.08.2005 року між позивачем та фізичною особою ОСОБА_3 укладено договір про оренду автомобіля № 01/05А. Зазначений договір не був посвідчений у нотаріуса, при чому згідно з авансовими звітами за серпень-вересень 2005 року TOB "Время +" надало зазначеній фізичній особі додаткові блага на загальну суму 11063 грн., у зв'язку з чим перевіркою донараховано 1659 грн. 45 коп. податку з доходів фізичних осіб.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того , що оскільки рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 02.03.2009 року договір оренди автомобілів № 01/05-А від 01.08.2005 року, укладений між ТОВ "Время +" та ОСОБА_3 визнано дійсним з 01.08.2005 року, то підстави для нарахування відповідачем 1659, 45 грн. податку з доходів фізичних осіб відсутні.

При цьому суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", дохід з джерелом походження його з України і будь-який дохід, одержаний платником податку нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів від продажу рухомого майна, якщо факт зміни власника підлягає державній реєстрації та\або нотаріальному посвідченню згідно з Законом України, якщо місце вручення такого рухомого майна набувачеві знаходиться на території України.

Відповідно до п.п. "г" і "е" п.п. 4.2.9. п. 4.2. ст. 4 зазначеного Закону, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається, зокрема, дохід отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятком, передбаченим п. 4.3 цієї статті), а саме у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно з законодавством за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом. Вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки) крім випадків, передбачених п. 4.3 цієї статті.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції проте, що податкове повідомлення рішення від 25.03.2009 року № 000137171/03 ДПІ у Святошинському районі необґрунтоване та зазначає, що відповідач всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України не довів правомірності прийнятого ним рішення, яке не відповідає вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 2 КАС України.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2009 року ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И ЛА:

У задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва відмовити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя І.І. Бараненка

Суддя В.Ю. Ключкович