Ухвала суду № 11992800, 20.10.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2010 року справа №2а-11573/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Гаврищук Т.Г., Білак С.В.,

при секретарі Чеплигіні П.І.,

за участю сторін: від позивача Луньов В.О., від відповідача Черевко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 серпня 2010 року по справі № 2а-11573/10/0570 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Донметпостач” до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ТОВ “Донметпостач” звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень №0000022334/0, №0000032334/0, №0000111741/0 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000312343, що прийняті відповідачем 25.02.2010 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року позовні вимоги позивача задоволені у повному обсязі.

Відповідач не погодився з зазначеним рішенням суду і подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову, так як вона прийнята з порушення норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне відмовити в задоволені вимог апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції під час розгляду справи було встановлено, що фахівцями відповідача, згідно направлень від 22.01.2010 р. № 002673, від 04.02.2010 року № 002751, проведена планова виїзна перевірка ТОВ “Донметпостач” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 06.11.2007 по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 06.11.2007 по 30.09.2009 року.

За результатами вказаної перевірки був складений акт №349/23-3/35498534 від 15.02.2010 року.

Рішенням Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 25.02.2010 року № НОМЕР_1 до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1212,00 грн. Підставою його прийняття визначений п.3.1 Положення “Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”. Підставою застосування фінансових санкцій визначений абз. 5 ст.1 Указу Президента України “Про застосування санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”.

Податковим повідомленням - рішенням Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 25.02.2010 року № 0000022334/0 позивачу визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 80737,50 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 53825,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 26912,50 грн. Підставою його прийняття визначений п.п. “б” п. 4.2.2. ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п. 5.1, п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5, п.п. 7.4.2 п. 7.4, п.п. 7.9.6 п. 7.9 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Підставою застосування штрафних (фінансових) санкції визначений п.п.17.1.3. п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Податковим повідомленням - рішенням Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 25.02.2010 року № 0000032334/0 позивачу визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість в сумі 48132,00 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 32088,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 16044,00 грн. Підставою його прийняття визначений п.п. “б” п. 4.2.2. ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п.п. 7.4.1., 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”. Підставою застосування штрафних (фінансових) санкції визначений п.п.17.1.3. п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Податковим повідомленням - рішенням Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 25.02.2010 року № 0000111741/0 позивачу визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: акти перевірок по податку з доходів фізичних осіб в сумі 641,64 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 213,88 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 427,76 грн. Підставою його прийняття визначений п.п. “б” п. 4.2.2. ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п. 3.4 ст.3, пп.4.2.1, 4.2.15 п.4.2 ст.4, пп.9.10.1 п.9.10 ст. 9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, п. 3.1 Положення “Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”. Підставою застосування штрафних (фінансових) санкції визначений п.п.17.1.9. п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Позивач оскаржує зазначені рішення в повному обсязі, посилаючись на помилкове застосування відповідачем податкового законодавства, та, як слідство, протиправне визначення сум податкового зобовязання та нарахування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими рішеннями.

Судовою колегією були досліджені матеріали справи, в тому числі: свідоцтво про державну реєстрацію позивача, акти перевірок, податкові повідомлення-рішення, платіжні документи, лист позивача про повернення коштів. Обставини, встановлені судом першої інстанції знайшли своє підтвердження та приймаються судом апеляційної інстанції як вірні.

Відносно прийнятого відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.02.2010 року № НОМЕР_1 судова колегія зазначає наступне.

За приписами пункту 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Із зазначеної норми випливає, що юридичні особи при здійсненні готівкових операцій мають оформлювати їх відповідними касовими документами. При цьому Положенням не встановлений вичерпний перелік підтверджуючих касових документів.

Як вбачається з матеріалів справи прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.02.2010 року № НОМЕР_1 відповідач обґрунтовує тим, що позивачем у вересні 2009 року проведені готівкові розрахунки без підтверджуючих документів за отримані послуги від ДП УДЦТС “Ліски” Філії УДЦТС “Ліски” на Донецький залізничний дорозі на суму 1010,00 грн., крім того ПДВ 202,00 грн., що призвело до завищення валових витрат за 3 квартали 2009 року на суму 1010 грн. та у Декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року на суму 1010,00 грн. та заниження податку на додану вартість. Відповідач вважає, що вказане порушення полягає у тому, що позивачем до звіту в якості звітного документу додається ксерокопія контрольної стрічки РРО фіскальний № НОМЕР_2 чек № 3195 від 25.06.2009 року.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Згідно з наказом №5/1 від 03.09.2009 року, що виданий Товариством з обмеженою відповідальністю “Донметпостач”, у звязку з тим, що чек РРО на залізничні послуги від філії УДЦТС “Ліски”, виданий 25.06.2009 року на суму 1212,00 грн., зіпсований в процесі зберігання, здійснені заходи по відновленню і підтвердженню касового чека РРО, а саме філією “УДЦТС “Ліски” Донецької залізниці” на запит позивача висланий акт-звірки взаєморозрахунків, завірений печаткою і підписами посадових осіб, де підтверджене отримання грошових коштів по чековій касі ПЧС-000374 від 25 червня 2009 року, і ксерокопія касового чека РРО з печаткою і підписами посадових осіб підприємства.

Таким чином, судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції, що надання позивачем до авансового звіту рахунку № CF-0002043 від 01.07.09 р., акту виконаних робіт № OV-0002835 від 31.07.09 р., дублікату податкової накладної №0002316/03 від 25.06.09 р., ксерокопії касового чека РРО, завірену печаткою і підписом підприємства-постачальника є належним підтвердженням понесених витрат Товариством з обмеженою відповідальністю “Донметпостач” у сумі 1212,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави для застосування фінансових санкцій, передбачених абз. 5 ст.1 Указом Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” спірним рішенням.

Щодо донарахування відповідачем податку на прибуток по операції оренди від повязаної особи судова колегія зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Орендар) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Орендодавець) укладений договір оренди №1/7 від 01.07.2008 року, відповідно до якого об'єктом оренди виступають: складський майданчик площею 5919,7 м2; кран котловий ККС-10; підкрановий шлях-90 м.п.; службове приміщення загальною площею - 12 м2; телефонні лінії - 3 шт.; адміністративне приміщення площею 119,70 м2. Орендна плата згідно договору складає 23000 грн.

Відповідач вважає, що ТОВ “Донметпостач” віднесено до складу валових витрат суму отриманих послуг оренди від ОСОБА_4 за цінами, більшими ніж звичайні, оскільки плата за суборенду земельних дільниць державної та комунальної власності не може перевищувати розмір орендної плати, визначений договором оренди.

Відповідно до підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності однорідних) товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 вказаного Закону обовязок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Порядок визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) регламентований підпунктом 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону, в межах якого податковий орган зобовязаний діяти при визначенні рівня звичайних цін.

Цією нормою Закону передбачено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобовязань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші обєктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між неповязаними особами надбавки чи знижки до ціни.

Дослідивши матеріали справи судова колегія приходить до висновку, що при визначенні рівня звичайних цін на оренду складського майданчика готової продукції, податковий орган діяв не у межах наведеної норми законодавства, оскільки не використовував інформацію про укладені на момент оренди договори з ідентичними (однорідними) послугами у співставних умовах, із врахуванням звичайних при укладанні угод між неповязаними особами надбавок чи знижок до ціни.

Крім того, судова колегія не приймає посилань відповідача на ст. 21 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV “Про оренду землі”, відповідно до якої плата за суборенду земельних ділянок державної і комунальної власності не може перевищувати орендної плати, оскільки обєктом договору оренди №1/7 від 01.07.2008 року є складський майданчик готової продукції, а тому положення законодавства, що регулюють відносини, повязані з орендою землі, застосуванню до спірних правовідносин не підлягають.

Стосовно донарахування відповідачем податку на додану вартість та податку на прибуток по господарським операціям з TOB “Ельта Сервіс”:

Між ТОВ “Донметпостач” та ТОВ “Ельта Сервіс” укладено договір від 25.11.2007 року № 0111 на постачання товару.

У 2 кварталі 2008 року (квітень) на виконання умов зазначеного договору TOB “Донметпостач” від постачальника TOB “Ельта Сервіс” отримано товарно-матеріальні цінності на загальну суму 85600 грн., крім того ПДВ 17120 грн. згідно накладної від 24.04.2008 № 37629 та податкової накладної від 24.04.2008 № 37629, які підписані директором ТОВ “Ельта Сервіс” Кондрашовим В.О.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.03.2008 року порушено провадження по справі № 43/99Б про банкрутство TOB “Ельта Сервіс” та призначено розпорядником майна Григор'єва Артура Володимировича.

Постановою Господарського суду Донецької області від 12.06.2008 року по справі № 45/99Б підприємство визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.06.2008 року по справі № 45/99Б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс TOB “Ельта Сервіс”, юридичну особу-банкрута ліквідовано.

Відповідно до частини 15 статті 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.

Перелік угод, які укладає керівник або орган управління боржника за погодженням з розпорядником майна, визначений у частині 13 статті 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, до яких відносяться угоди з передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного фонду господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином; одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника; розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника. Зазначений перелік є вичерпний.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. За змістом визначення, наданого у Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

На підставі викладеного судова колегія приходить до висновку, що керівник ТОВ “Ельта Сервіс” Кондрашов В.О. мав повноваження на здійснення господарських операції без узгодження з розпорядником майна, в тому числі і на здійснення поставки товару на адресу TOB “Донметпостач”, а тому сума ТМЦ, отримана від ТОВ “Ельта Сервіс”, повязана з господарською діяльністю підприємства. Крім того, враховуючи той факт, що відповідно до договору від 25.11.2007 року № 0111 TOB “Донметпостач” виступає як покупець, а тому останній не несе відповідальність за не вчинення керівником ТОВ “Ельта Сервіс” відповідних дій по узгодженню з розпорядником майна можливості здійснення поставки товару.

Відносно донарахування відповідачем податку на додану вартість та податку на прибуток по господарським операціям з ДП “Донецька залізниця” судова колегія зазначає наступне.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено ДП “Донецькій залізниці” 30000,00 грн. за залізничні послуги, згідно платіжних доручень №227 від 01.09.09р. на суму 7000,00 грн., №229 від 02.09.09р. на суму 3000,00 грн., №231 від 09.09.09р. на суму 4000,00 грн., №239 від 15.09.09р. на суму 9000,00 грн., №246 від 25.09.09р. на суму 4000,00 грн., №248 від 28.09.09р. на суму 3000,00 грн. У звязку з нарахуванням позивачу штрафних санкцій в сумі 13,20 грн. за невиконання плану у вересні 2009 року, на різницю сплачених платежів і нарахованих штрафів ДП “Донецька залізниця” виписала податкову накладну №542/0011 від 30.09.09р. на суму 29986, 80 грн., в т.ч. ПДВ - 4997, 80 грн., яку позивачем включено у декларацію по ПДВ за вересень 2009 р. Валові витрати позивачем сформовані на підставі первинних документів: квитанції про прийом вантажу, виданих ст. Микитівка ДП “Донецька залізниця”, на загальну суму 21006,00 грн. (без ПДВ), №50292793 від 03.09.09р., №50292792 від 02.09.09р., №50292796 від 11.09.09р., №50292798 від 26.09.09р.; №50292794 від 03.09.09р., №50292799 от 29.09.09р., №50292797 от 16.09.09р.; відомості оплати за надання і користування вагонами, маневрову роботу, накопичувальні карти зборів за роботи (послуги), пов'язані з перевезеннями вантажів на загальну суму 8939,20 грн. (без ПДВ), які оформленні згідно Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. зі змінами та доповненнями.

Стаття 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає обєкт оподаткування як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п.4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених ст.5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.8 і 9 цього Закону.

Стаття 5 зазначеного Закону визначає склад та порядок формування валових витрат. Так, відповідно до п.5.1 даної статті валові витрати виробництва та обігу (надалі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальний формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як було зазначено вище пунктом 1.32 ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що під господарською діяльністю слід розуміти будь-яку діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.4 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону передбачено, що у разі, коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, сплачені у звязку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Таким чином, всі суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат, відносяться до податкового кредиту.

На підставі викладеного судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції, що ТОВ “Донметпостач” правомірно включені до складу валових витрат вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих від TOB “Ельта Сервіс” та ДП “Донецька залізниця”, оскільки порушення позивачем порядку формування валових витрат матеріалами справи не доведено, податковий кредит сформований позивачем правомірно на підставі пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки він складений із сум податків, сплачених позивачем у звітному періоді у звязку з придбанням послуг, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва. Вказана обставина в свою чергу тягне за собою безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням від 25.02.2010 року № 0000022334/0 у сумі 26912,50 грн., безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням від 25.02.2010 року № 0000032334/0 у сумі 16044,00 грн., а також безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням від 25.02.2010 року № 0000111741/0 у сумі 427,76 грн.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки викладені в судовому рішенні не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 серпня 2010 року по справі № 2а-11573/10/0570 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Донметпостач” до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 серпня 2010 року по справі № 2а-11573/10/0570 - залишити без змін.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті 20 жовтня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Гаврищук Т.Г.

Білак С.В.