Ухвала суду № 11992708, 11.02.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2010 р.справа № 2а-151/09/0870 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Коршуна А.О.

при секретарі судового засідання:Буланій Л.О.

за участю :

представника позивача Федотова І.А. дов. №0115-1 від 15.01.2010 р.

представника відповідача Радова С.О. дов. №1 від 11.01.2010 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2009 року

у справі №2а-151/09/0870

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ексістрой»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексістрой»звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 24.12.2008 р. №0001772301/0.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2009 року (Суддя Прудивус О.В.) задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ексістрой»в повному обсязі.

Рішення суду обґрунтовано відсутністю порушень позивачем вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», викладених в акті перевірки №145/23-2/25221417 від 18.12.2008 р.

Не погодившись із вказаною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду скасувати та постановити нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову. Скаржник вважає, що судом не надано належної правової оцінки реєстраційних дій по відношенню до контрагента позивача, наслідком яких є виникнення безповоротної фінансової допомоги та безнадійної заборгованості. Позивачем при розрахунку приросту убутку запасів не враховано балансову вартість запасів на кінець звітного періоду.

Позивач проти апеляційної скарги заперечив, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

У судовому засіданні представник відповідача доводи викладені в апеляційній скарзі підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду скасувати. Представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін,

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У період з 01.11.2008 р. по 12.12.2008 р. працівниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Ексістрой» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2008 р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження суми валового доходу в 2007 році на суму 254010 грн.; вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону в частині не зменшення суми валових витрат в 2007 році на суму 211675 грн.; вимог п. 5.9 ст. 5 Закону та порядку заповнення додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 №143, внаслідок чого занижено приріст балансової вартості запасів за період з 01.07.2007 р. по 31.12.2007 р. на суму 52993,00 грн., завищено приріст балансової вартості запасів за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2008 р. на суму 52993,00 грн.

За результатами перевірки складений акт №145/23-2/25221417 від 18.12.2008 р., на підставі якого 24.12.2008 р. Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення №0001772301/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 181536,60 грн., у т.ч. 129669,00 грн. за основним платежем, та 51867,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як вбачається із матеріалів справи, 22.01.2007 р. між позивачем та ТОВ "Факторія" укладено договір підряду № 0122. Судом встановлено, що за позивачем перед ТОВ "Факторія" рахується кредиторська заборгованість на суму 254010,10 грн.

Відповідач вказує на те, що контрагент позивача - ТОВ "Факторія", якому позивач заборгував 254010 гривень, був припинений як юридична особа, тому факт припинення ТОВ "Факторія" необхідно кваліфікувати як сплив строку позовної давності, а відтак вважає цю заборгованість безповоротною фінансовою допомогою, яку позивач мав включити в четвертому кварталі 2007 року до свого валового доходу.

Згідно з ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Судом встановлено, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 26.02.2009 товариство з обмеженою відповідальністю "Факторія" припинено як юридичну особу у зв'язку з визнанням його банкрутом.

Відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безповоротна фінансова допомога це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишається нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Ст. 251. Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, а терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ст. 256 позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідач пов'язує припинення юридичної особи ТОВ "Факторія" із виникненням у позивача безповоротної фінансової допомоги, при цьому відповідач посилається на ту частину пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону, згідно з якою до безповоротної фінансової допомоги відноситься сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Слід зазначити, що під позовною давністю відповідач розуміє не строк, а термін, тобто певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. За своєю правовою природою ці поняття є різними.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону валовий дохід включає доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з п. 7.11 ст. 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у ч. 4 ст. 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено про обізнаність позивача із фактом припинення ТОВ "Факторія", оскільки останнім не надано суду жодного доказу на підтвердження обізнаності позивача із таким фактом.

Тобто, позиція відповідача щодо наявності в діях позивача порушення вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону є помилковою та такою, що не відповідає вимогам закону, оскільки строк позовної давності по зобов'язаннях позивача перед ТОВ "Факторія" на час винесення оскаржуваного рішення ще не сплив, тобто у позивача не виникло безповоротної фінансової допомоги.

Стосовно зазначених відповідачем у акті перевірки порушень пп. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону в результаті чого позивачем не зменшено розмір валових витрат на суму 211675,00 гривень, в тому числі за 2007 рік - 211675,00 гривень, слід зазначити наступне.

Підставою для визначення порушення позивачем пп. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону є наявність непогашеної заборгованості перед ТОВ "Факторія" в сумі - 254010,01 грн. Судом першої інстанції встановлено, що сума, визначена відповідачем для зарахування до валового доходу відповідача, є сумою боргу позивача перед ТОВ "Факторія" без врахування податку на додану вартість.

Відповідно до акту перевірки, відповідач визначає дану заборгованість як безнадійну заборгованість та як безповоротну фінансову допомогу.

Щодо наявності ознак безнадійної заборгованості, слід зазначити, що відповідно до п. 1.25 ст. 1 Закону безнадійна заборгованість визначається як заборгованість, яка відповідає будь-якій з ознак: заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності; прострочена заборгованість, яка виявилася непогашенною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості; заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна: фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення; фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності); заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості; заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Тобто, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність посилання відповідача на наявність у товариства з обмеженою відповідальністю «Ексістрой» безнадійної заборгованості. Відповідачем не доведено обов'язку позивача виключити в четвертому кварталі 2007 року цю заборгованість зі складу своїх валових витрат і на підставі пп. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону включити їх собі у валовий дохід.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність в діях позивача порушення вимог п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону.

Відповідно до ч. 1 п. 5.9 ст. 5 Закону платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

ч. 4 п. 5.9 ст. 5 Закону встановлено, що у разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону під терміном товари розуміються матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

п. 1.1 та п. 1.2 ст. 1 Закону встановлено, що матеріальний актив - основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів. Нематеріальний актив - об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.

При цьому, відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону, під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

п. 1.43 ст. 1 Закону визначено, що інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування, а також національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у випадках, визначених цим Законом, які не суперечать цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування у частині визначення термінів.

В п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" (Форма № 1), затвердженого наказом Мінфіну України від 31.03.1999 № 87, зареєстрованим Мін'юстом України 21.06.1999 за № 396/3689, наведено визначення терміну "оборотні активи", а саме: грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

З аналізу наведених положень законодавства України випливає, що під запасами в абзаці 1 п. 5.9 ст. 5 Закону розуміються матеріальні предмети (майно), але в жодному разі не роботи та послуги. Крім того, такі запаси мають належати платнику податків та перебувати у нього на балансі.

В обґрунтування позовних вимог щодо невідповідності вимогам законодавства висновку відповідача про наявність в діях позивача порушення п. 5.9 ст. 5 Закону, позивачем надано договір підряду № 2007/10-1, укладений між позивачем та ТОВ "Будівельна компанія Імпульс Інвест Буд" 02.10.2007р.; додаткова угода № 1 до цього договору від 01.02.2008 р.; довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року від 28.12.2007р., погоджена між позивачем та ТОВ "Будівельна компанія Імпульс Інвест Буд"; акт № 12/10 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року. З аналізу цих документів випливає, що за договором підряду підрядником лише виконувались роботи, вартість яких становить 52995 грн. без врахування податку на додану вартість. Тобто, в цій вартості наявна лише нематеріальна складова.

Позивачем надана бухгалтерська довідка № 1 від 30.03.2009, відповідно до якої, через списання похибки при округленні, станом на 01.01.2008 року вартість робіт за договором підряду № 2007/10-1, укладеним між позивачем та ТОВ "Будівельна компанія Імпульс Інвест Буд" 02.10.2007р., склала 52992,84 грн.

Відповідачем не доведено, що під час здійснення робіт за договором підряду ТОВ "Будівельна компанія Імпульс Інвест Буд" було здійснено поліпшення належного позивачеві майна чи виготовлено будь-яке майно.

Позиція відповідача щодо наявності в діях позивача порушення вимог п.5.9 ст.5 Закону є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду про недоведеність відповідачем правомірності свого рішення.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обєктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2009 року у справі №2а-151/09/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2009 року у справі №2а-151/09/0870 без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та підлягає оскарженню відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.А. Бишевська

Судді: І.Ю. Добродняк

А.О. Коршун