Ухвала суду № 11826529, 07.10.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2010 р.справа № 2а-1297/09/0870 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Семененка Я.В.

суддів: Юхименка О.В. Мірошниченка М.В.

при секретарі судового засідання:Красоті А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року по справі №2а-1297/09/0870

за позовом Запорізького комунального автотранспортного підприємства «Комунсантрансекологія»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення рішення №0000192301/0 від 09.02.2009р., -

в с т а н о в и л а:

Запорізьке комунальне автотранспортне підприємство «Комунсантрансекологія»звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя №0000192301/0 від 09 лютого 2009 року про визначення податку на землю у сумі 37351,51 грн. та штрафних (фінансових) санкції у сумі 18675,75 грн. В обґрунтування заявлених вимог посилалось на те, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку Запорізького комунального автотранспортного підприємства «Комунсантрансекологія»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої прийнято податкове повідомлення рішення, якими позивачу була визначена сума податкового зобовязання за платежем земельний податок з юридичних осіб у сумі 37351,52 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 18675,75 грн. (загальна сума донарахування 56027,26 грн.). Вважає, що зазначене податкове повідомлення рішення неправомірним, як таке, що прийнято на підставі необґрунтованих висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про плату за землю».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального права, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 01.10.2005р. по 30.09.2008р. працівниками ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами вказаної перевірки складено акт №7/2302/03345685 від 02.02.2009р. року, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог ч.3 ст.12 Закону України «Про плату за землю»в результаті чого підприємством занижено податок на землю за 2008 рік у розмірі 37351,51 грн..

Таких висновків податковий орган дійшов з тих підстав, що позивач необґрунтовано користувався пільгою у розмірі 75% сплати податку за землю у період з травня по серпень 2008 року. Така позиція ДПІ ґрунтується на тому, що згідно з Договором оренди від 27.12.2005р. позивач (Орендодавець) передав в оренду нерухоме майно ТОВ «Ольф», яке знаходиться на земельній ділянці, щодо якої рішенням Запорізької міської ради від 01.04.2008р. позивачу надані податкові пільги. Вказаний договір було розірвано лише у серпні 2008 році. Отже, на думку податкового органу, позивач був позбавлений права користуватися податковими пільгами у період з травня по серпень 2008 року, з часу надання такої пільги до часу розірвання договору оренди, оскільки відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про плату за землю», якщо підприємства, установи та організації, які користуються пільгами щодо сплати земельного податку здають у тимчасове користування (оренду) окремі будівлі, податок на земельні ділянки, зайняті цими будівлями , переданими в тимчасове користування, сплачується в установлених розмірах на загальних підставах.

За результатами перевірки та складеного акту ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення 0000192301/0 від 09.02.2009р., яким позивачу була визначена сума податкових зобовязань за платежем податок на землю в розмірі 37351.51 грн. та штрафні (фінансові) санкції 18675,75 грн. (загальна сума донарахування 56027,26 грн.).

Правомірність та обґрунтованість рішення відповідача про визначення податкового зобовязання та застосування штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржене рішення є необґрунтованим і суперечить вимогам Закону України «Про плату за землю».

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованими з наступних підстав.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Запорізької міської ради від 31.01.2007 року позивачу надано в постійне користування земельну ділянку пл..47,0707 га по вул.. Базова 10-в для розташування полігону побутових відходів (а.с.92).

На підставі зазначеного рішення позивач отримав Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №121664 від 04.06.2007р.

Відповідно до ч.1 ст.125 Земельного кодексу України, в редакції яка діяла на час передачі земельної ділянки позивачу у користування, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Отже, право користування земельною ділянкою у позивача виникло лише після отримання Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою.

У звязку з чим, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що позивач набув право користування земельною ділянкою лише у 2007 році, а не у 2005 році, як про це вказував податковий орган, посилаючись на укладений Договір оренди від 27.12.2005р.

Рішенням Запорізької міської ради від 01.04.2008 року №31 позивач звільнений від сплати за користування земельними ділянками по вул.. Базова 10-в в частині платежів до бюджету міста (75,0 відсотків) (а.с.76).

Відповідно до ч.3 ст.12 Закону України «Про плату за землю»Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо плати за землю: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються на спеціальні бюджетні рахунки відповідних бюджетів.

Таким чином, з часу прийняття рішення Запорізької міської ради позивач набув права на пільги зі сплати податку за землю.

Як зазначено вище, позиція податкового органу у спірних правовідносинах полягає в тому, що позивач користувався земельною ділянкою і у 2005 році, про що свідчить укладений Договір оренди від 27.12.2005р., орендодавцем у якому, на думку ДПІ, є позивач. В свою чергу укладення Договору оренди, відповідно до умов якого позивач (Орендодавець) передав в оренду нерухоме майно ТОВ «Ольф», яке знаходиться на земельній ділянці, щодо якої рішенням Запорізької міської ради позивачу надані податкові пільги, відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про плату за землю», унеможливлює використання позивачем податкової пільги до часу розірвання цього Договору.

Такі висновки податкового органу колегія суддів вважає помилковими з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2005 року між Запорізьким комунальним автотранспортним підприємством 082801 «Комунсантрансекологія», яке діє від імені Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради та ТОВ «Ольф ЛТД»укладено договір оренди службових приміщень по вул.. Базова 10-в в м. Запоріжжя.

Як вбачається з тексту договору та витягу з Державного реєстру правочинів Орендодавцем є саме Територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, а Запорізьке КП «Комунсантрансекологія»діє від імені Орендодавця.

В п.1.1 Договору зазначено, що майно, яке є предметом договору, передається ТОВ «Ольф ЛТД»на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.08.2005р. №299/2.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.08.2005р. №299/2 вирішено, зокрема, передати в оренду обєкти поводження з відходами. Цим же рішенням уповноважено Запорізьке комунальне автотранспортне підприємство 082801 «Комунсантрансекологія»укласти договір оренди з ТОВ «Ольф ТЛД».

Отже, майно, яке є предметом Договору оренди, передавалось на умовах оренди ТОВ «Ольф ЛТД»саме Запорізькою міською радою, як власником цього майна, у звязку з чим Орендодавцем за цим Договором є Запорізька міська рада, а не Запорізьке КП «Комунсантрансекологія»як про це стверджував відповідач.

Про цей факт також свідчать і ті обставини, що згідно з Договором оренди Запорізьке КП «Комунсантрансекологія»укладало Договір оренди на підставі довіреності, посвідченої 2012.2005р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Білоусовим О.І. Досліджена у судовому засіданні довіреність свідчить про те, що Запорізьке КП «Комунсантрансекологія»уповноважено саме Запорізькою міською радою на укладення від її імені Договору оренди майна.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи ДПІ відносно того, що Орендодавцем за Договором оренди від 27.12.2005р. виступає Запорізьке КП «Комунсантрансекологія»є безпідставними та спростовуються вищенаведеними доказами.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у звязку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року по справі №2а-1297/09/0870 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбачено ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 08.10.2010р.)

Головуючий:Я.В. Семененко

Суддя:О.В. Юхименко

Суддя:М.В. Мірошниченко