Постанова № 11992026, 09.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 червня 2010 року           11:10           № 2а-4206/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Шейко К.В. розглянувши справу

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі»

до          Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

про          про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень від 30.07.09 р. №0009641504/0 та від 29.10.2009 р. №0009641504/1.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що донарахування податку на землю згідно Рішення Київської міської ради від 25.12.2008 р. № 944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»є безпідставним, так як чинним законодавством не надано право місцевим радам встановлювати та змінювати ставки земельного податку щодо земельних ділянок. Також посилається на приписи ч. 2 ст. 4 Закону України «Про плату за землю»якими передбачено, що ставки, порядок їх обчислення та сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону.

Відповідач заперечуючи проти позову повідомив, що відповідно до пунктів 34 та 35 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.97 № 280/97-ВР (із змінами та доповненнями), передбачено, що до виключної компетенції сільських, міських рад належить вирішення відповідно до Закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад, тому Відповідач вважає, що Рішення Київської міської ради від 25.12.2008 р. № 944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»є правомірним та підлягає виконанню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі»зареєстроване Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією 26.08.2009 р. та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 30931228.

Відповідно до довідки з відділу статистики Солом'янському районі м. Києва видами діяльності товариства за КВЕД є: діяльність зв’язку; електромонтажні роботи; інше фінансове посередництво; оренда автомобілів; здавання в оренду власного нерухомого майна; надання інших комерційних послуг.

Відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) щодо земельного податку, поданої товариством з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі»та встановлено, підприємством розраховано земельний податок за квітень-травень 2009 року за земельні ділянки, по яких право власності або оренди не оформлено, у розмірі 1 % замість 3%, чим порушено п. 2 Рішення Київської міської ради від 25.12.2008 р. № 944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві». Результати перевірки зафіксовані в акті від 30.07.2009 р. № 861/15-310

На підставі акта перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.07.2009 р. № 0009641504/0 та зобов’язано Позивача сплатити 112,22 гривень (за основним платежем –106,88 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями – 5,34 гривень) за платежем земельний податок з юридичних осіб.

Не погоджуюсь з вказаним рішенням, Позивач оскаржив його в адміністративному порядку. За результатом розгляду скарг рішення № 0009641504/0 було залишено без змін та прийнято рішення від 29.10.2009 р. № 0009641504/1.

          Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

          Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»земельний податок належить до загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів). Згідно ст. 7 вказаного Закону, ставки податків і зборів встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим про оподаткування, і не змінюються протягом бюджетного року, за винятком випадків, пов’язаних із застосуванням антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, відповідно до законів України.

          Згідно ст. 4 Закону України «Про плату за землю»- ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до вищевказаного Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Враховуючи вказані норми суд вважає, що Відповідач неправомірно донарахував податок на землю Позивачу відповідно до п. 2 Рішення Київської міської ради від 25.12.2008 р. №944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»оскільки законодавець передбачив можливість змінювати та встановлювати ставки по податку на землю виключно шляхом внесення змін Закону України «Про плату за землю».

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Попри встановлену ставку податку на землю відповідно до п. 2 Рішення Київської міської ради від 25.12.2008 р. № 944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві», будь-які інші зміни Верховною Радою України до Закону України «Про плату за землю»внесені не були. Оскільки закон України має вищу юридичну силу ніж рішення Київської міської ради (підзаконний акт), він має пріоритет у правозастосуванні.

Приписом ч.3 ст. 2 КАС України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню.

Приписом ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 30.07.2009 р. №0009641504/0 та від 29.10.2009 р. №0009641504/0.

          Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                           А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено і підписано 22.06.2010 р.