Постанова № 11990789, 07.10.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

07.10.2010 р. Справа № 2а-5360/10/1470

м. Миколаїв

11:15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомСнігурівського районного споживчого товариства

до відповідачаСнігурівської міжрайонної Державної податкової інспекції у Миколаївської області

за участю представників:

від позивача: Гончар М.В., Кириличенко О.А.

від відповідача: Гладун М.П. про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, - П О С Т А Н О В И В: 1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати частково протиправним та скасувати рішення Снігурівської міжрайонної Державної податкової інспекції у Миколаївської області від 05.07.10 №0000262303 в частині застосування штрафних фінансових санкцій на суму 234495 гривень.

3. В решті позову відмовити.

4. Судові витрати: сплату збору у розмірі 3,4 гривень покласти на позивача.

5. Розяснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя В.В. Біоносенко

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

7 жовтня 2010 р. справа № 2а 5360/10/1470

м. Миколаїв

11:15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомСнігурівського районного споживчого товариства

до відповідачаСнігурівської міжрайонної Державної податкової інспекції у Миколаївської області

за участю представників:

від позивача: Гончар М.В., Кириличенко О.А.

від відповідача: Гладун М.П. про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 310612,4 гривень. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідно до ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання не пізніше як через один рік з дня вчинення правопорушення.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення обґрунтував тим, що ст.250 ГК України не повинна застосовуватися до зазначених правовідносин.

Дослідивши надані докази (пояснення сторін, письмові докази, свідчення свідків) та вислухавши промови сторін, суд дійшов до таких висновків.

Снігурівське районне споживче товариство зареєстроване в якості юридичної особи 15.01.01 в Снігурівській райдержадміністрації.

В період з 25.05.10 по 14.06.10 Снігурівською МДПІ проведено планову виїзну перевірку товариства з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, результати якої оформлено актом №184/23/01760138 від 17.06.10 (арк.спр.9).

Окрім іншого, плановою перевіркою встановлені порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: 1) не проведення розрахункових операцій через РРО на загальну суму 60422,48 гривень; 2) не щоденне друкування фіскальних звітних чеків та не зберігання їх у книзі реєстрації обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) 14 фактів; 3) не щоденне друкування контрольних стрічок та не зберігання їх 6 фактів; 4) не зберігання КОРО протягом 3 років з дати закінчення.

Суд досліджував аргументи, заперечення та докази сторін стосовно кожного правопорушення окремо.

1. Відповідно до п.1 ст.3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.00 №1336 підприємства споживчої кооперації, що здійснюють свою діяльність на території села мають право не використовувати РРО, а застосовувати КОРО та розрахункові книжки, при умові, що річний обсяг розрахункових операцій не перевищує 75000 гривень.

Пунктом 3 ст.17 Закону передбачена відповідальність у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.

Перевіркою встановлено, що по двом магазинам позивача, розташованим в с. Червона Долина та с. Трудолюбівка, допущено перевищення зазначеного ліміту.

Обсяг розрахункових операцій без застосування РРО після перевищення ліміту по магазину у с. Червона Долина склав 5410 гривень, а по магазину у с. Трудолюбівка -склав 55012,48 гривень.

При цьому зазначені правопорушення були вчинені протягом 01.08.08 по 31.03.10.

Відповідно до ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку, що застосування штрафних санкцій до позивача за вчинення правопорушення в період з 01.08.08 по 05.07.09 (більше ніж за рік до ухвалення спірного рішення) є протиправним, оскільки стосовно цих порушень вже пройшли строки застосування адміністративно-господарських санкцій.

Щодо правопорушень які вчинялися позивачем у магазині в с. Трудолюбівка протягом 06.07.09-31.03.10, то суд вважає, що податковий орган правильно їх кваліфікував та обґрунтовано застосував штрафну санкцію.

Таким чином, суму розрахункових операцій, яка обраховано для застосування штрафних санкцій за це правопорушення, необхідно зменшити з 60422,48 гривень до 13659,48 гривень, а сума штрафних санкцій саме за це порушення з 302112,40 гривень до 68297,40 гривень (арк.спр.63).

Позов в частині цього правопорушення підлягає частковому задоволенню на суму 213815 гривень.

2. Відповідно до п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Пунктом 4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачені фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Актом перевірки встановлено відсутність 14 фіскальних звітних чеків по різним магазинам товариства.

В судовому засіданні оглянуто КОРО №1428000410/1 по магазину «Сільгосппродукти №2», щодо якої в акті зазначено про відсутність 4 фіскальних звітів за номерами 1425, 1503, 1511, 1731 (арк.спр.28).

Під час огляду судом встановлено, що фіскальний звітний чек №1503 у КОРО є в наявності. Також, за результатами огляду КОРО №1428000240р/6 встановлено, що в ній є в наявності фіскальний звітний чек №1180 від 03.07.07, про який в акті перевірки є відомості про його відсутність (арк.спр.64).

Під час огляду КОРО судом встановлено, що фіскальний чек Zзвіт №1503 та №1180 розташовані за належними їм місцям у хронологічному порядку, між чеками №1502 та №1504, №1179 та №1181 слідів виправлень або переклеювань візуально не знайдено.

Представники позивача в судовому засіданні стверджували, що на момент перевірки ці фіскальні чеки у КОРО були, а ревізор їх не помітив.

Цю розбіжність між КОРО та Актом перевірки представники відповідача пояснити в судовому засіданні не змогли.

За таких обставин суд вважає факт невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку №1503 та №1180 та його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій, недоведеним, а позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню в цій частині.

Сума штрафних санкцій, застосованих до позивача, підлягає зменшенню на 680 гривень (340 гривень за кожний чек).

Щодо решти фіскальних звітних чеків (12 шт), позивач не заперечував їх відсутність ні на час перевірки ні на час розгляду справи судом.

В цій частині (щодо 12 фіскальних чеків) необхідно відмовити в позові.

3. Відповідно до п.10 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Пунктом 5 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачені фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну.

Актом перевірки встановлено відсутність 6 контрольних стрічок, за що було застосовано штрафну санкцію по 170 гривень за кожну.

Факт відсутності цих 6 стрічок позивачем не заперечується.

Штрафні санкції податковим органом обраховані правильно.

В цій частині позову необхідно відмовити.

4. Відповідно до п.6 ст.3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі зобовязані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.

Пунктом 3 ст.17 Закону передбачена відповідальність у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

Актом перевірки встановлено відсутність 8 книг обліку розрахункових операцій. Відсутність зазначених 8 КОРО позивачем не заперечується.

Суд погоджується з позицією відповідача, що трьохрічний строк з дати закінчення КОРО необхідно обраховувати не з дати останньої розрахункової операції (як стверджує позивач), а з дати зняття її з обліку у податковому органі. За таких обставин трьохрічний строк їх зберігання ще не минув, а тому товариство повинно нести відповідальність за їх не зберігання.

Штрафні санкції податковим органом обраховані правильно.

В цій частині позову необхідно відмовити.

Судові витрати: сплату збору у розмірі 3,4 гривень покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати частково протиправним та скасувати рішення Снігурівської міжрайонної Державної податкової інспекції у Миколаївської області від 05.07.10 №0000262303 в частині застосування штрафних фінансових санкцій на суму 234495 гривень.

3. В решті позову відмовити.

4. Судові витрати: сплату збору у розмірі 3,4 гривень покласти на позивача.

5. Розяснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 11.10.10

Суддя В.В. Біоносенко