Постанова № 11969678, 21.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1703/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Данилова М. В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М.В.,

суддів: Бистрик Г.М., Кучми А.Ю.

при секретарі судового засідання Соловей Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2010 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Фірма «AFA»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати нечинним (недійсним) податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №0000712310/0 від 27 січня 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2010 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду та приймає нову, з підстав, передбачених ст.202 КАС України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції.

Відповідачем проведена виїзна перевірка позивача з питань правильності нарахування та своєчасністю сплати податку на прибуток підприємств, як стосуються господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Прим-Трейдполіс»та ТОВ «Альт груп Лімітед-Т»за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2008 року, за результатами якої складено акт №9/23-10/21646841 від 18 січня 2008 року.

Даним актом встановлено, що позивачем порушено п.5.9 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме занижено податкові зобовязання з податку на прибуток підприємств за І квартал 2008 року на суму 4018721,00 грн.

Так, позивачем було придбано товарно - матеріальні цінності у вигляді карток мобільного рахунку на суму 17606319,85 грн., без урахування податку на додану вартість.

Також, перевіркою встановлено, що між позивачем та ТОВ «Прим-Трейдполіс»було укладено договір №1/15 від 22 січня 2007 року, за умовами якого позивачем були виписані видаткові накладні на відвантаження продукції, перелік якої міститься в акті перевірки.

Відповідно до п.5.1 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, відповідно до п.5.2 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.5.9 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Зазначеною нормою визначено можливість здійснити зняття з обліку або поставити на облік товар в залежності від фактичного отримання або відвантаження товару.

На думку колегії суддів факт відвантаження та отримання товару не встановлено з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи в ході розслідування кримінальної справи в якості свідка була допитана Журба І.М. (директор та головний бухгалтер ТОВ «Прим-Трейдполіс»), яка показала, що не є директором даного товариства, договори щодо купівлі скетч карток з позивачем не укладала. Також Журба І.М. зазначила, що довіреності на отримання від позивача скетч карток на імя ОСОБА_3 не видавала.

Допитаний ОСОБА_3 (довірена особа ТОВ «Прим-Трейдполіс») показав, що працює зварювальником на РЕО-10 Святошинського району м. Києва та не має ніякого відношення до діяльності ТОВ «Прим-Трейдполіс». ОСОБА_3 також зазначив, що у позивача скетч картки він згідно довіреностей не отримував, з Журбою І.М. не знайомий.

Висновком експерта №514 від 27 листопада 2009 року, зробленого в ході розслідування кримінальної справи №77-00172, визначено, що підпис в договір №1/15 від 22 січня 2007 року та на довіреностях в графі «Керівник підприємства»зроблено не Журбою І.М., а іншою особою. Підписи від імені ОСОБА_3 в графі «отримав»в видаткових накладних виконані не ним, а іншою особою.

Колегія суддів вважає, що відвантаження товару нерозривно повязане з його отримання контрагентом. Отже, видаткові накладні, що знаходяться в матеріалах справи, підписані лише зі сторони позивача не є належним підтвердженням відвантаження товару.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту відвантаження ні факту отримання товару згідно договору №1/15 від 22 січня 2007 року між позивачем та ТОВ «Прим-Трейдполіс».

Висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є помилковими, зробленими внаслідок порушення норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду - скасування з прийняттям нової постанови, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 207, 212 КАС України, колегія судів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2009 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Фірма «AFA»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування та визнання нечинним (недійсним) податкового повідомлення рішення №0000712310/0 від 27 січня 2010 року відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: