Ухвала суду № 11969579, 21.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2792/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Безименної Н.В. та Мамчура Я.С.,

при секретарі - Лосік Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Гейт Сек»юрітіз сервіс ЛТД»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2009 року ТОВ «Голден Гейт Сек»юрітіз сервіс ЛТД»звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 0000142380/0 та № 0000152380/0 від 20 лютого 2009 року.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2009 року в вказаний адміністративний позов було задоволено частково визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 0000142380/0 від 20 лютого 2009 року про нарахування зобов'язань по сплаті податку на додану вартість у сумі 44872 грн. 00 коп. та штрафних санкцій у сумі 22436 грн. 00 коп. та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва №0000152380/0 від 20 лютого 2009 року про нарахування податку на прибуток приватних підприємств у сумі 56083 грн., штрафних санкцій 28042 грн., зобов'язавши ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прийняти нове рішення за фактами встановленими актом № 23-81521526580 від 02 лютого 2008 року.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказують на те, що позивачем було завищено валові витрати, що призвело до заниження податкових зобовязань.

Під час судового засідання представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2009 року без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Голден Гейт Секюрітіз Сервіс ЛТД»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2005 року по 30 вересня 2008 року, про що складено акт № 155/23-815-21526580 від 02 лютого 2009 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000152380/0 від 20 лютого 2009 року, яким позивачу визначено податкові зобовязання з податку на прибуток у розмірі 84125 грн. 00 коп., з яких 56083 грн. 00 коп. основний платіж та 28042 грн. 00 коп. штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення-рішення № 0000142380/0 від 20 лютого 2009 року, яким позивачу визначено податкові зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 67308 грн. 00 коп., з яких 44872 грн. 00 коп. основний платіж та 22436 грн. 00 коп. штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Голден Гейт Секюрітіз Сервіс ЛТД»звернулося до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Голден Гейт Секюрітіз Сервіс ЛТД»суд першої інстанції виходив з того, що позивач до складу валових витрат включив надлишкові витрати, які на підставі наявних у справі письмових доказів неможливо виокремити із загального складу витрат за договором.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що між ТОВ «Голден Гейт Секюрітіз Сервіс ЛТД»та ВАТ «Ореал-сервіс»було укладено договір № ГГСС-06 від 01 червня 2005 року, згідно якого позивач зобовязувався виконати послуги комунального обслуговування обєктів за адресою: СМТ Підгірці, Обухівський р-н, Київська обл. та СМТ Козин, Обухівський р-н, Київська обл. Також сторонами договору були укладені додаткові угоди, в яких визначено вартість послуг за окремими обєктами сторожкою охорони, КПП «Козин»та КПП «Підгірці».

Під час проведення перевірки працівниками ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було зроблено висновок про те, що витрати, понесені позивачем у звязку з виконанням вказаного договору, не повязані з його господарською діяльність, у звязку з чим не можуть включатися до складу валових витрат.

Судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що витрати за договором № ГГСС-06 від 01 червня 2005 року, понесені на комунальне обслуговування КПП «Козин»та КПП «Підгірці»дійсно не повязані з господарською діяльністю ТОВ «Голден Гейт Секюрітіз Сервіс ЛТД»та не можуть входити до складу валових витрат позивача. Проте, витрати на обслуговування сторожки охорони судом визнано такими, що відносяться до складу валових витрат.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, оскільки витрати на комунальне обслуговування сторожок охорони безпосередньо повязані з господарською діяльністю позивача наданням послуг охорони КПП «Козин»та КПП «Підгірці».

При винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач виходив з того, що господарські операції за договором № ГГСС-06 від 01 червня 2005 року вцілому не підлягають врахуванню при визначенні податкових зобовязань.

У звязку з тим, що судом визнано обґрунтованим віднесення до складу валових витрат тієї частини витрат за договором № ГГСС-06 від 01 червня 2005 року, які були понесені на комунальне обслуговування сторожок охорони, розмір податкових зобовязань та штрафних (фінансових) санкцій підлягають перерахуванню.

Згідно абз. «б»пп. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

З огляду на те, що визначення податкових зобовязань у разі виявлення під час перевірок фактів заниження або завищення суми податкових зобов'язань покладається на контролюючий орган, колегія суддів вважає правильним рішення суду першої інстанції про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 0000142380/0 та № 0000152380/0 від 20 лютого 2009 року та зобовязання відповідача прийняти нове рішення за фактами, встановленими актом № 23-81521526580 від 02 лютого 2008 року.

Таким чином доводи апеляційної скарги ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 30 вересня 2009 року та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2009 року без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Н.В. Безименна

Я.С. Мамчур

Ухвала складена в повному обсязі 26 жовтня 2010 року.