Ухвала суду № 11969562, 19.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2095/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Бєлової Л.В., Данилової М.В.,

при секретарі:Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксації технічними засобами) в залі суду апеляційну скаргу Приватного підприємства «Бріанна»на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Вінниці до Приватного підприємства «Бріанна»про стягнення штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2009 року Державна податкова інспекція у м. Вінниці звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Бріанна»про стягнення штрафних санкцій. Свої вимоги обґрунтовує тим, що внаслідок порушення вимог п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»до Приватного підприємства «Бріанна»застосовано штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафу, який не сплачено відповідачем у добровільному порядку та в передбачені законом строки.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.05.2009 провадження у справі було зупинено в звязку з розглядом адміністративної справи за позовом Приватного підприємства «Бріанна»до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення № 0006552340 від 20.08.2008 про застосування штрафних санкцій на суму 328300 грн (справа № 2-а-11837/08).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2010 року апеляційну скаргу Приватного підприємства «Бріанна»залишено без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 року залишено без змін.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2010 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Вінниці до Приватного підприємства «Бріанна»про стягнення штрафних санкцій задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Приватне підприємство «Бріанна»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та просить прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім того, позивач також подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2010 року, вказуючи, що отримав копію оскаржуваної постанови суду першої інстанції лише 26 липня 2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 186 КАС України, про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

У відповідності до ч. 5 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Частиною 1 статті 102 КАС України передбачено, що процесуальний строк може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі у разі його пропущення з поважних причин.

З матеріалів справи встановлено, що 14 липня 2010 року Вінницьким окружним адміністративним судом було проголошено вступну та резолютивну частини постанови у відсутності представника відповідача.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (в редакції чинній

Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більше ніж пять днів з дня закінчення розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, в повному обсязі оскаржувана постанова виготовлена 14 липня 2009 року.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 167 КАС України, копія судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні.

Згідно з штемпелем на конверті, Вінницьким окружним адміністративним судом копію оскаржуваної постанови направлено на адресу відповідача 22 липня 2010 року.

Із заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження вбачається, що відповідач отримав копію оскаржуваної постанови суду першої інстанції лише 26 липня 2010 року.

Оскільки оскаржувану постанову суду першої інстанції було постановлено у відсутності представника відповідача, то строк подання позивачем апеляційної скарги обчислюється з наступного дня після отримання ним копії зазначеної постанови, тобто з 26 липня 2010 року.

Апеляційну скаргу без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження на вказану постанову відповідач, згідно з штемпелем на конверті подав 02 серпня 2010 року, (останній день подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження 05 серпня 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідач міг визначити підстави оскарження і подати заяву про апеляційне оскарження після отримання та ознайомлення з повним текстом постанови суду першої інстанції, таким чином виразивши намір оскаржити судове рішення суду першої інстанції та подати апеляційну скаргу із обґрунтуванням мотивів оскарження та вимогами.

Враховуючи, що відповідач отримав копію оскаржуваної постанови суду першої інстанції із запізненням, справа в суді першої інстанції розглянута у відсутності відповідача, колегія суддів доходить висновку, що строк апеляційного оскарження на постанову суду першої інстанції заявником не пропущено, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

02.06.2010 судом першої інстанції поновлено провадження у справі за № 2-а-2095/09/0270.

Судом першої інстанції встановлено, що у відповідності до направлень № 801481 від 21.07.2008 та № 801482 від 21.07.2008 працівниками Державної податкової адміністрації у Вінницькій області проведена планова виїзна перевідка Приватного підприємства «Бріанна»щодо контролю за порядком проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) за результатами якої складено акт № 023206542303/34721927 від 30.07.2008.

У відповідності до вищевказаного акта перевірки, посадовими особами Державної податкової адміністрації у Вінницькій області встановлене порушення вимог п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», що полягало в тому, що відповідачем не були оприбутковані готівкові кошти в сумі 65660 грн., так як нездійснено облік зазначених коштів у повній сумі їх фактичного знаходження у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітного чеку реєстратора розрахункових операцій, сума готівкових коштів згідно фіскального звітного чеку склала 159200 грн., тоді як в книзі обліку розрахункових операцій зазначено загальну суму розрахунку за 29.07.2008 93540 грн. Сума 65660 грн. не оприбуткована в книзі обліку розрахункових операцій.

На підставі акта перевірки від 30.07.2008, Державною податковою інспекцією у м. Вінниці прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій 0006552340, відповідно до чого до відповідача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 328300 грн.

Наявність вказаного порушення не заперечувалась відповідачем при перевірці, (акт перевірки та його додатки підписані з боку керуючого без зауважень до її проведення).

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що перевірка проведена в межах повноважень податкового органу, визначених Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

З таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

У відповідності до ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Згідно з ч. 1 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказана перевірка здійснювалась на підставі належно оформлених документів за підписом заступника керівника податкового органу, тобто з дотриманням норм чинного законодавства, а тому доводи апелянта щодо порушення порядку проведення перевірки є необгрунтованими.

Пунктом 1 Указу Президента України, від 12.06.1995, № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Беручи до уваги встановлені судом першої інстанції факти і відповідні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з п. 5.3.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

За таких обставин колегія суддів погоджуєтьться з висновком суду першої інстанції, що оскільки сума штрафних санкцій застосованих на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій щодо виявлених порушень, станом на час звернення з цим позовом та розгляду даної справи судом, ПП «Бріанна»не перераховані до бюджету, то зазначені вище санкції підлягають стягненню.

У матеріалах справи наявні судові рішення, які набрали законної сили, а саме: постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 22.01.2009 у справі № 2-а-11837/08, залишене без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2010 у справі № 22-а-7619/09. В силу ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно вимог п. 2 ст. 255 КАС України - обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вищевказаний адміністративний позов підлягає задоволенню, оскільки наявні усі підстави для задоволення вищевказаного адміністративного позову та стягнення з відповідача 328300 грн. у відповідності до рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006552340 від 20.08.2008, яке відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 22.01.2009 є обгрунтованим та відповідає чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому остання задоволенню не підлягає.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Бріанна»залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Вінниці до Приватного підприємства «Бріанна»про стягнення штрафних санкцій без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: Л.В. Бєлова

М.В. Данилова

Повний текст виготовлено 25 жовтня 2010 року.