Постанова № 11969440, 05.10.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - <Суддя першої інстанції >

Суддя-доповідач - Горбенко К.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 року справа №2а-13507/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:

головуючого судді Горбенко К.П.

суддів Лях О.П.,Попов В.В.

при секретарі судового засідання Турко І.Б.

за участю:

представника позивача: Перешивайло О.О. (за дов. від 04.08.2010р.)

представника відповідача 1: Кононенко В.К. (за дов. від 11.05.2010р)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року у справі № 2а-13507/10/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства “Виробниче об”єднання “Конті” до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства у Донецькій області про визнання такими, що є протиправними дій Східної митниці у видачі картки відмови, визнання ії недійсною, стягнення з Держбюджету надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 61689,33 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Закрите акціонерне товариство “Виробниче об”єднання “Конті” звернувся до суду з позовом до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства у Донецькій області про визнання такими, що є протиправними дій Східної митниці у видачі картки відмови, визнання ії недійсною, стягнення з Держбюджету надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 61689,33 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що Східна митниця відмовив в прийняті декларації митної вартості, якою задекларував імпорт товару какао тертий, в підтвердження чого надав картку відмови в прийняті митної декларації.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року позовні вимоги було задоволено у повному обсязі: визнано такими, що є протиправними, дії Відповідача 1-Східної митниці - у видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2009/020242 від 25 травня 2009 року; визнано недійсною картки відмови в прийняти митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2009/020242 від 25 травня 2009 року; визнано недійсним рішення митного органу про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000240/1 від «25» травня 2009 р., яке прийнято відповідачем 1 - Східною митницею; стягнуто з Державного бюджету України надмірно сплачену суму податку на додану вартість у загальному розмірі 61689,99 грн. на користь Закритого акціонерного товариства «Виробниче обєднання «Конті» шляхом зарахування на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства «Виробниче обєднання «Конті».

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Східною митницею подана апеляційна скарга в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовують невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, та порушенням ст. 159 КАС України.

Представники позивача у судове засідання заперечував проти апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник Східної митниці у судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати,та прийняти нову, якою позовні вимоги буде відмовлено.

Представник Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області у судове засідання не зявився, надіслали клопотання про розгляд справи у відсутність представника.

Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,колегія суддів вважає,що апеляційна скарга підлягає задоволенню,а постанова суду першої інстанції скасуванню наступних підстав.

Закрите акціонерне товариство «Виробниче обєднання «Конті» є юридичною особою, яка зареєстрована виконавчим комітетом Донецької міської ради 22.10.1997 року, ідентифікаційний код юридичної особи 25112243, включено до ЄДРПОУ.

15.10.2008 р. Компанією «ADM COCOA POLSKA S.P. Z.OO», Польща (Продавець) та Закритим акціонерним товариством «Виробниче обєднання «Конті» (Покупець) було укладено контракт № ADM-02, згідно пункту 1.1. якого Продавець продає, а Покупець купує какао продукти (какао порошок, какао терте та какао масло). Кількість, якість, терміни та умови поставки, ціна товару будуть визначатись специфікаціями, які є невідємними частинами даного контракту.

Товар какао терте «UNICAO» у спірних випадках поставлявся на підставі Специфікації № 5 від 06.05.2009 р. - 140 тон товару за ціною 3,775 доларів США за 1 кг та Специфікації № 6 від 25.06.2009 р. - 100 тон цього ж товару за ціною 3,822 доларів США за 1 кг.

20.05.2009 р. ЗАТ «ВО «Конті» відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою КМУ від 20.12.2006 р. № 1766 надав Відповідачу № 1 Декларацію митної вартості № 700000005/9/004820, якою була задекларована митна вартість товару какао тертого «UNICAO» у кількості 10000 кг за ціною 3,775 доларів США за 1 кг.

На виконання пунктів 7 та 11 вказаного Порядку для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач через свого Декларанта (ЗАТ „УКРСЕРВІС") подав Східній митниці наступні документи: Контракт № ADM-02 від 15.10.2008 р. укладений між Компанією «ADM Cocoa Polska Sp. Z. o.o.», як Продавцем, та ЗАТ «ВО «КОНТІ», як Покупцем; Специфікацію № 5 від 06.05.2009 р. до контракту № ADM-02 від 15.10.2008 р.; Комерційний інвойс № 20090121 від 08.05.2009 р.; прайс-лист від 05.05.2009 р.; калькуляцію витрат на товар какао терте “UNICAO”; експортну декларацію № 09PL391010Е0048008 від 08.05.2009 р. з пояснювальним листом; довідку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 18.05.2009 р. № 1111.

Східна митниця предявила вимогу про надання позивачем додаткових документів для підтвердження митної вартості.

У графі «Для відміток митного органу» ДМВ № 700000005/9/004820 посадовою особою митного органу було зазначено, що необхідне надання наступних документів:

- договір з третіми особами, що пов'язаний з договором на поставку товарів, митна вартість яких визначається,

- розрахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця,

- відповідна бухгалтерська документація,

- калькуляція фірми-виробника,

- інформація зовнішньоторгівельних та біржових організацій про вартість сировини.

Східна митниця відмовила позивачеві в прийнятті Декларації митної вартості № 700000005/9/004820, в підтвердження чого надала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2009/020242 від 25.05.2009 року. В обґрунтування відмови відповідач посилався на відсутність підтверджуючих документів згідно з вимогами Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766.

25.05.2009 р. Позивачем було отримане рішення митного органу про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000240/1 від «25» травня 2009 р., згідно якого відділ контролю митної вартості Східної митниці визначив митну вартість товару, що ввозиться, а саме встановив її на рівні 40 100,00 доларів США, тобто за ціною 4,01 доларів США за 1 кг.

Вказані обставини підтвердила у судовому засіданні свідок ОСОБА_5, яка підтвердила, що позивачем було надано належно оформлену митну декларацію та додатки до неї.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, посилався на те, що Відповідач 1 не навів переконливих доказів виникнення обґрунтованого сумніву щодо достовірності поданих декларантом відомостей про вартість товару; у митного органу не було підстав для вимагання договору з третіми особами, що повязані з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, оскільки відповідно до умов Контракту № ADM-02 від 15.10.2008 р., укладеного між Компанією «ADM Cocoa Polska Sp. Z. o.o.» та ЗАТ «ВО «КОНТІ», та Специфікації № 5 від 06.05.2009 р. поставка товару здійснюється на умовах DDU (Інкотермс 2000) Макіївка, Україна, пр. Трочинського, 22, тобто жодних договорів з третіми особами, що повязані з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, Позивачем не укладалось.

Крім того, суд першої інстанції дійшов до висновку, що вимога Східної митниці про надання відповідної бухгалтерської документації також є не обґрунтованою, оскільки згідно з пунктом 5.1. контракту № ADM-02 від 15.10.2008 р., укладеного між Компанією «ADM Cocoa Polska Sp. Z. o.o.» та ЗАТ «ВО «КОНТІ», та пунктом 3 специфікації № 5 від 06.05.2009 р. до нього, оплата товару здійснюється Покупцем протягом 60 календарних днів з дати інвойсу, тобто на момент митного оформлення у Покупця не було бухгалтерських документів, які б підтверджували заявлену ним відповідно до контракту митну вартість товару; відповідачем 1 не надано суду доказів щодо неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості товарів та проведення відповідних консультацій між митним органом та декларантом, що є прямим порушенням порядку визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно до ст. 88 Митного Кодексу України (далі - МК України) декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур. А відповідно до ч.2 ст. 265 МК України митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

В рамках положень п. 11 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженого Постановою КМУ від 20.12.06 № 1766 (далі - Порядок), для підтвердження митної вартості товарів, на вимогу митного органу, декларант зобов'язаний подати додаткові документи, перелік яких визначено даним пунктом. За власним бажанням декларант подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості.

Якщо декларантом не надано в установлений законодавством десятиденний термін додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, то митний орган відповідно до ст. 265 МК України, п.14 Порядку, визначає митну вартість товарів на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Таку ж позицію підтримав й Вищий адміністративний суд України від 23.04.08 № 720/100/13-08 „Про деякі питання практики вирішення справ, пов'язаних із застосуванням митного законодавства", згідно якого митниця вправі вимагати від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності подання не тільки обов'язкових, а й інших документів, що можуть бути використані для підтвердження відомостей про митну вартість.

Після надання позивачем митної декларації Східною митницею було встановлено, що заявлена митна вартість товару - какао терте натуральне незнежирене ЦМСАО для кондитерської промисловості складає 3,78 дол. США/кг., що є значно нижчою у порівнянні з ціною на аналогічний товар відповідно до інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, а саме: 4,01 дол. США/кг.

25.05.09 від подання додаткових документів, які б підтвердили саме таку вартість митного товару, яка була вказана в митній декларації, декларант відмовився, про що зроблено запис "Надання документів неможливо".

Порядком випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого наказом Держмитслужби від 17.03.08 № 230 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.03.08 за № 259/14950), дано декларантові право, за неможливістю обґрунтувати заявлену митну вартість у встановлений п.13 Порядку 10-денний термін, здійснити випуск товарів у вільний обіг під гарантію з подальшою можливістю підтвердити (в тому числі шляхом надання необхідних підтверджуючих документів) протягом 90 днів заявлену митну вартість.

Проте позивач таким правом не скористався.

Щодо застосування відповідачем 3 методу, передбаченого ст. 269 МК України, то колегія суддів погоджується з такими висновками Східної митниці, оскільки у разі, якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.ст. 267 та 268 МК України, за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються такі ознаки: якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку; країна походження; виробник. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари. Таким чином, дії митниці щодо прийняття рішення про визначення митної вартості товару та видання картки відмови в митному оформлені, вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є правомірними, а вимоги позивача задоволенню не підлягають. З огляду на наведене, колегія суддів робить висновок щодо порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та вважає хибним висновок суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року у справі № 2а-13507/10/0570 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року у справі № 2а-13507/10/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства “Виробниче об”єднання “Конті” до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства у Донецькій області про визнання такими, що є протиправними дій Східної митниці у видачі картки відмови, визнання ії недійсною, стягнення з Держбюджету надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 61689,33 грн.,- - скасувати.

В задоволені позовних вимог Закритого акціонерного товариства “Виробниче об”єднання “Конті” про визнання такими, що є протиправними дій Східної митниці у видачі картки відмови, визнання ії недійсною, стягнення з Держбюджету надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 61689,33 гр-відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 05 жовтня 2010 року, в повному обсязі складена 10 жовтня 2010 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: К.П.Горбенко

Судді: О.П.Лях

В.В.Попов