Ухвала суду № 11969438, 08.10.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2010 року справа №2а-12400/09/0570 <приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,

при секретарі судового засідання: Сухоцькій Д.Ю.,

за участю представників:

від позивача: Гулєміна О.В. - за довіреністю від 27.01.2010р.,

від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю від 02.08.2010р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2010 року у справі № 2а-12400/09/0570 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську до Державного підприємства “Підприємство по виробництву вибухозахисних та в'яжучих матеріалів”, ОСОБА_4, про стягнення коштів, отриманих за нікчемними правочинами, -

в с т а н о в и в:

У липні 2009 року Державна податкова інспекція у м. Докучаєвську звернулась до суду з позовною заявою до Державного підприємства “Підприємство по виробництву вибухозахисних та в'яжучих матеріалів” (далі ДП “ПВВВМ”) та ОСОБА_4 про стягнення коштів, отриманих за нікчемними правочинами.

В обґрунтування позову позивач вказав, що податковим органом проведено перевірку ДП “ПВВВМ” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 30.06.2008 року, за результатами якої складено Акт № 130/2300/00168478 від 21.04.2009 року, при цьому перевіркою встановлено, що між громадянином ОСОБА_4 з одного боку та ДП “ПВВВМ” в особі директора ОСОБА_4 з іншого боку були укладені договори найму транспортного засобу, які, окрім того, що були укладені представником підприємства у його ж інтересах, як фізичної особи, також не були нотаріально посвідченні. Позивач посилався на ст. 799 Цивільного кодексу України, відповідно до якого договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно до ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України, в разі недодержання сторонами вимог Закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним. Згідно бухгалтерської довідки № 380 від 16.04.2009 року ОСОБА_4 було нараховано за період з квітня 2006 року по листопад 2006 року орендну плату за автомобіль у сумі 15091,63 грн. Посилаючись на приписи ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, позивач просив стягнути зазначену суму з ОСОБА_4 на користь ДП “ПВВВМ” , а з ДП “ПВВВМ” на користь держави.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2010 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

ОСОБА_4, вважаючи, що це судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що згідно ст. 219 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, такий правочин є нікчемним. Також даною нормою передбачено, що суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі. Апелянт зазначає, що рішенням Докучаєвського міського суду Донецької області договори оренди автомобіля, укладені між ДП “ПВВВМ” та ОСОБА_4 визнані дійсними, тому доводи позивача щодо нікчемності цих правочинів безпідставні.

Повідомлений належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду апелянт до суду не прибув, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи.

Представник ДП “ПВВВМ” в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити , в той час, як представник позивача заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції установлено і вбачається з матеріалів справи, що відповідно до наказу від 14.04.2009 року та направлення № 62 від 14.04.2009 року Державною податковою інспекцією у м. Докучаєвську було проведено позапланову виїзну перевірку Державного підприємства «Підприємство по виробництву вибухозахисних та вяжучих матеріалів» щодо дотримання вимог податкового законодавства, під час якої встановлено, що договори оренди транспортного засобу № 1/07 від 1 липня 2005 року, № 1/05 від 03 травня 2006 року, № 1/05 від 3 травня 2006 року були укладені із порушенням вимог діючого законодавства, а саме: укладені між фізичною особою ОСОБА_4 (орендодавець) та ДП «ПВВВМ» (орендатор) в особі директора ОСОБА_4

Відповідно до ч. 3 ст. 237 Цивільного кодексу України, представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства, а частиною 3 ст. 238 Цивільного кодексу України передбачено, що представник не може вчиняти правочини від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

Як вбачається з довідки ЄДРПОУ ДП «ПВВВМ», ОСОБА_4 є керівником на зазначеному підприємстві, отже, виходячи зі змісту вимог ст. 237 Цивільного кодексу України, не може вчиняти будь- які правочини від імені особи, яку він представляє, у своїх особистих інтересах.

Крім того, згідно зі ст. 799 Цивільного кодексу України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, а за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Як встановлено у судовому засіданні суду першої інстанції та не спростовано в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, зазначені договори оренди транспортного засобу були укладені у простій письмовій формі та не посвідчувалися нотаріально.

Відповідно до ч 2. статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частина 1 статті 220 Цивільного кодексу України передбачає, що в разі недодержання сторонами вимоги Закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги стосовно того, що спірні договори оренди автомобіля визнані дійсними відповідно до рішення суду, оскільки рішення Докучаєвського міського суду від 21 квітня 2008 року, на яке посилається апелянт (а.с.88), скасовано ухвалою апеляційного суду Донецької області від 11.12.2009 року (а.с.66) і іншого рішення з цього питання не приймалося (а.с.67).

На підставі викладеного апеляційний суд зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Ухвала в повному обсязі складена 11 жовтня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2010 року у справі № 2а-12400/09/0570 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську до Державного підприємства “Підприємство по виробництву вибухозахисних та в'яжучих матеріалів”, ОСОБА_4 про стягнення коштів, отриманих за нікчемними право чинами, залишити без задоволення, а постанову суду залишити без змін.

Ухвала суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів:(підписи)