Головуючий у 1 інстанції - Соколова О.А.
Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2010 року справа №2а-22809/09/0570 <приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:
судді - доповідача: Ляшенко Д.В.
суддів: Ястребової Л.В., Юрченко В.П.
при секретарі судового засідання: Агейченковій К.О.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2. (директор); ОСОБА_3. за дов. від 06.09.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року по справі № 2а-22809/09/0570 (головуючий суддя: Соколова О.А., судді: Ушенко С.В., Бєломєстнова О.Ю.) за адміністративним позовом Повного товариства «Ломбард ОФТЕХ-ЗАСТАВА (ОСОБА_2., ОСОБА_4.)» до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «про визнання недійсною постанови № 3/42/4/1-ЛБ від 13.11.2009 року щодо накладення штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги», -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2009 року Повне товариство «Ломбард ОФТЕХ-ЗАСТАВА (ОСОБА_2., ОСОБА_4.)» звернулось до суду з позовною заявою до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання недійсною постанови № 3/42/4/1-ЛБ від 13.11.2009 року щодо накладення штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Жовтневою МДПІ м. Маріуполя проведена планова виїзна перевірка дотримання ним вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.03.2009 року. За результатами перевірки складено акт № 1928/22-011-1/31132301 від 12.08.2009 року, яким встановлено, що товариство порушило ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а саме, що кошти внесені учасниками товариства у власний капітал - є залученими коштами, надання позик за рахунок яких є діяльністю, що підлягає ліцензуванню. На підставі чого, постановою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.11.2009 року № 3/42/4/1-ЛБ на повне товариство «Ломбард ОФТЕХ-ЗАСТАВА (ОСОБА_2., ОСОБА_4.)» накладено штраф за порушення законодавства України у сфері надання фінансових послуг. З огляду на чинні норми законодавства, на відповідь заступника Голови Держкомфінпослуг Прозорова Ю.В. від 23.09.2009 року № 11635/36-8, товариство правомірно не вважало кошти, отримані у вигляді внесків до капіталу товариства, залученими коштами та правомірно діяло без ліцензії. До того ж, відповідачем при складані оскарженої постанови порушена процедура застосування заходів впливу, яка передбачена п. п. 4.7 та 4.11 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 03.12.2003 року за № 1115/8436, а саме порушено право позивача на участь у процесі прийняття рішення.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Відповідач вважаючи, що це судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення.
Представник відповідача за викликом суду не прибув про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданнями адміністративного судочинства є захист прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожному гарантується право на судовий захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Згідно п. 1 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 03.02.2010 року № 157 (далі - Положення) Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України здійснюють свою діяльність на підставі є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, він є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.
Відповідно до п.п. 5 п. 4 Положення, відповідач відповідно до покладених на нього завдань здійснює згідно законодавства України державне регулювання та нагляд за діяльністю фінансових установ. У разі порушення законодавства про фінансові послуги відповідач накладає адміністративні стягнення за правопорушення та застосовують відповідно до закону заходи впливу (п. 32 Положення).
Повне товариство «Ломбард ОФТЕХ-ЗАСТАВА (ОСОБА_2., ОСОБА_4.)» зареєстровано, як юридична особа виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області з 09.10.2002 року, ідентифікаційний код 31132301.
Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя проведена планова виїзна перевірка Повного товариства «Ломбард ОФТЕХ-ЗАСТАВА (ОСОБА_2., ОСОБА_4.)» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.03.2009 року. За наслідками перевірки складений акт № 1928/22-011-1/31132301 від 12.08.2009 року, один примірник отримано відповідачем.
Перевіркою встановлено, зокрема, порушення ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», що призвело до здійснення ломбардом без ліцензійної діяльності за період з 16.09.2008 року по 31.03.2009 року та отримання доходів від здійснення без ліцензійної діяльності в сумі 2817,00 грн.
На підставі зазначеного акту до Державної комісії з регулювання фінансових послуг України надіслано лист від 14.10.2009 року за № 61072/10/22-013 щодо порушення ломбардом вимог чинного законодавства.
Відповідач розглянув зазначений лист податкової інспекції та на підставі наданих йому повноважень 02.11.2009 року склав акт про порушення законодавства про фінансові послуги № 3/42/4-ЛБ щодо здійснення позивачем без ліцензійної діяльності.
13 листопада 2009 року відповідачем винесено постанову № 3/42/4/1ЛБ про накладення штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги, яка є предметом оскарження. До позивача застосовано захід впливу у вигляді накладення штрафу за провадження без ліцензійної діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів.
Згідно приписів ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» № 2664-III від 12.07.2001 року (далі - Закон № 2664) у разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право здійснення таких послуг лише після отримання відповідної ліцензії.
Відповідно п. 5 ст. 1 Закону № 2664 фінансова послуга визначається, як операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Статтею 34 Закону № 2664 визначено, що діяльність щодо надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії. Крім того, згідно п. 3.2 розділу 3 Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 26.04.2005 року № 3981, зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 24.05.2005 року за № 565/10845 діяльність з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.
Водночас, відповідно до Ліцензійних умов провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених кошів кредитними установами, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 18.10.05р. № 4802, зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 06.12.2005 року за № 1459/11739 (далі - Ліцензійні умови) визначено, що залучені кошти це фінансові активи, прямо або опосередковано отримані на зворотній основі від будь-яких осіб.
З огляду на встановлені норми п. 3 та п. 4 ст. 34 Закону № 2664 ліцензуванню підлягають надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів та/або діяльність з надання фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб. Отже, якщо надання грошевої позики за власний рахунок, не супроводжується прямим або опосередкованим залученням коштів чи інших фінансових активів від інших осіб, не засновниками, то така операція не потребує отримання ліцензії.
Крім того, згідно п. 1.1. глави 1 Ліцензійних умов до залучених коштів не належать кошти, отримані у вигляді внесків до капіталу кредитної установи, у тому числі субординований капітал, отримані від кредитних установ за кредитними договорами, а також кошти, отримані з місцевих та державних бюджетів фінансовими установами юридичними особами публічного права. Діяльність кредитної установи з надання фінансових кредитів за рахунок капіталу кредитної установи, у тому числі субординований капіталу тощо, не пострибує отримання ліцензії (п. 1.3. глави 1 Ліцензійних умов). Отже кошти, отримані у вигляді внесків до капіталу кредитної установи не належать до залучених коштів.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи касових приходних ордерів № 6 від 16.09.2008 року на суму 6000 грн., № 7 від 07.10.2008 року на суму 1000 грн., № 8 від 08.10.2008 року на суму 5000 грн., № 9 від 29.10.2008 року на суму 21000 грн., № 1 від 08.01.2009 року на суму 1000 грн. в графі підстава значиться додатково частино вкладений капітал засновника ОСОБА_2 (згідно протоколу № 3).
Крім того, в матеріалах справи міститься протокол № 3 загальних зборів учасників Повного товариства «Ломбард ОФТЕХ-ЗАСТАВА (ОСОБА_2, ОСОБА_4.)», згідно якого ухвалено внести додатковий вклад (внесок) у запропонованому ОСОБА_2 порядку.
Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 Порядку складання та подання звітності ломбардами, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг № 2740 від 04.11.2004 року до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України ломбарди складають та подають звітність, а саме звіт про склад активів та пасивів, де в рядках 091-097 повинно бути відображено статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал та інше. Отже, кошти, які внесені учасниками товариства у власний капітал включаються до рядку 093 «додатковий вкладний капітал» звіту про склад активів та пасивів ломбарду.
Вказані кошті внесені засновником ОСОБА_2 згідно звітів позивача за 9 місяців 2008 року, 2008 року та 1 кварталу 2009 року включені до рядку 093 «додатковий вкладений капітал».
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані кошти отримані у вигляді внесків до капіталу кредитної установи не належать до залучених коштів, а позивач не повинен був отримувати ліцензію на надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів, так як це не передбачено вищевикладеними нормами законодавства України.
Крім того, відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Так, судами першої та апеляційної інстанціями встановлено, що за результатами перевірки відповідачем 02.11.2009 року складено акт про порушення законодавства про фінансові послуги № 3/42/4-ЛБ щодо здійснення позивачем без ліцензійної діяльності, який згідно п. 4.7. Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 13.11.2003 року за № 125, зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 03.12.2003 року за № 1115/8436 (далі Положення № 125) повинен бути вручений особі або надіслання за її місцезнаходженням не пізніше пяти днів з дня його складання.
Проте позивач отримав вказаний акт 12.11.2009 року разом з листом відповідача про розгляд їм справи про порушення, яке відбудься 13 липня 2009 року об 11 год. у приміщені Держфінпослуг. Водночас згідно п. 4.11 Положення № 125 справа може розглядатися за участю уповноваженого представника особи. Для цього уповноважена особа Держфінпослуг, яка розглядає справу, повідомляє про дату та час розгляду справи не пізніше ніж за пять днів до дати розгляду справи.
У порушення вищезазначених вимог Положення № 125 відповідачем 13.11.2009 року розглянуто справу за відсутністю представника позивача, який мав намір довести свої міркування щодо виявлених порушень під час перевірки, та винесено постанову № 3/42/4/1 ЛБ про накладення штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо задоволення позовних вимог Повного товариства «Ломбард ОФТЕХ-ЗАСТАВА (ОСОБА_2, ОСОБА_4.)» до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання недійсною постанови № 3/42/4/1-ЛБ від 13.11.2009 року щодо накладення штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги у повному обсязі.
Приймаючи викладене до уваги апеляційний суд зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, ст. 199, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року по справі № 2а-22809/09/0570 за адміністративним позовом Повного товариства «Ломбард ОФТЕХ-ЗАСТАВА (ОСОБА_2, ОСОБА_4.)» до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «про визнання недійсною постанови № 3/42/4/1-ЛБ від 13.11.2009 року щодо накладення штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги» залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 07 жовтня 2010 року.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 11 жовтня 2010 року.
Суддя-доповідач: Д.В.Ляшенко
Судді: Л.В.Ястребова
В.П.Юрченко
Судове рішення № 11969436, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 07.10.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-22809/09/0570. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: