Ухвала суду № 11969435, 05.10.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чучко В.М.

Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 року справа №2а-10253/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Арабей Т.Г.

суддів Бадахової Т.П., Юрченко В.П.

при секретарі Тімченко М.Ю.

за участю представників:

від позивача Шабельник О.В. за довіреністю від 11.01.2010 р.

від відповідача Ковальчука Д.М. за довіреністю № 354/к/10.013 від 13.01.2010 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2010 року по адміністративній справі № 2а-10253/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Моспінське вуглепереробне підприємство» до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Моспінське вуглепереробне підприємство» (надалі ТОВ «МВПП», позивач) звернулася до суду із позовом про визнання не чинними податкові повідомлення-рішення: від 16.11.2009 року № 0000782303/0, від 22.01.2010 року № 0000022303/1, та від 07.04.2010 року № 0000022303/2 Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька (надалі ДПІ у Пролетарському районі, відповідач). Згідно даному повідомленню - рішенню позивачеві донарахований податок на додану вартість у розмірі 455 364,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2010 року у справі № 2а-10253/10/0570 позов задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька: від 16.11.2009 року № 0000782303/0 в сумі 455 364,00 грн.; від 22.01.2010 року № 0000022303/1 в розмірі 262 278,00 грн.; та від 07.04.2010 року № 0000022303/2 на суму 455 364,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду, податковий орган подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові. Скаржник вважає, що судом першої інстанції не правильно застосовані норми матеріального права, що призвело до необґрунтованого та не вірного рішення.

В апеляційній скарзі зазначає, що у акті перевірки зазначено, що здійснення розрахунків та відвантаження вугілля свідчить про те, що інформація щодо дати та обсягів здійснених операцій, яку відображено у зазначених податкових накладних, не відповідає дійсності. Тобто, вугілля відвантажувалося 15-17 червня та 2, 18 липня 2008 року, розрахунки проведено 19, 20 червня та 9, 23 липня 2008 року, а податкові накладні виписані 17 червня, 4 липня та 21 липня 2008 року. Інформація в податкових накладних не збігається з даними реєстрів постачання та виписок банку.

Згідно пункту 3.6. договору постачання від 4 березня 2008 року № 64 постачальник (ТОВ „ТВФ „Комьюнікейшн") зобов'язаний надати покупцю посвідчення якості вугілля. У ході перевірки зазначені посвідчення не надані, що унеможливлює підтвердження достовірністі даних податкових накладних щодо номенклатури поставлених товарів.

Згідно інформації від 8 жовтня 2009 року № 9498/7/15-131 та інформаційної довідки від 2 листопада 2009 року №10595/7/23-719 державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва товариством з обмеженою відповідальністю „ТВФ „Комьюнікейшн" декларація з податку на додану вартість за червень 2008 року не надавалася, за липень 2008 року декларація надана із нульовими показниками. Свідоцтво платника ПДВ від 2 квітня 2008 року № 100108518 анульовано 20 липня 2009 року.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, просив апеляційну скаргу задовольнити, судове рішення скасувати, ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні просив рішення суду першої інстанції залишити без змін..

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини справи.

За результатами проведення планової виїзної перевірки ТОВ «МВПП», Державною податковою інспекцією у Пролетарському районі м. Донецька складений акт № 4140/23-2/31616011 від 03.11.2009 року, на підставі якого відповідачем прийняте податкове повідомлення рішення № 0000782303/0 від 16.11.2009 року про визначення позивачеві суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 455 364,00 грн.

В наведеному акті зокрема зазначено, що до податкового кредиту на підставі податкових накладних від 17.06.08р. № 10 , 04.07.08р. № 15, 21.07.08р. № 19, у червні та липні 2008 року віднесено суми за отримане від TOB «ТВФ «Комьюнікейшн» ,на підставі договору від 04.03.2008 р. № 64 ,вугілля у кількості 3942 тон.

За наданими реєстрами постачання TOB «ТВФ «Комьюнікейшн» відвантажило вугілля TOB «МВПП»: 15.06.2008р. - 999,00 тон; 16.06.2008р. - 1108,00 тон; 17.06.2008р. - 207,00 тон; 02.07.2008р. - 889,00 тон; 18.07.2008р. - 739,00 тон.

Оплата за отримане вугілля здійснена TOB «МВПП» у відповідності до наступних платіжних доручень: від 19.06.2008р. № 900 на суму 971572,41 грн., в т.ч. ПДВ 161928.74 грн.; від 20.06.2008р. № 903 на суму 77536,83 грн., в т.ч. ПДВ 12922.81 грн.; від 09.07.2008р. № 1030 на суму 417372,71 грн., в т.ч. ПДВ 69562,12 грн.; від 23.07.2008р. № 1103 на суму 354969,00 грн., в т.ч. ПДВ 59161,50 грн.

В акті перевірки відповідачем також визначено, що обставини здійснення розрахунків та відвантаження вугілля свідчать про те, що інформація щодо дати та обсягів здійснених операцій, яку відображено у зазначених податкових накладних, не відповідає дійсності. Тобто, вугілля відвантажувалося: 15.06.2008 р., 16.06.2008 р., 17.06.2008 р., 02.07.2008 р. та 18.07.2008 р., розрахунки проведено 19.06.2008 р., 09.07.2008 р. та 23.07.2008 р., а податкові накладні виписані 17.06.2008 р., 04.07.2008 р. та 21.07. 2008 р.

Додатково в акті перевірки відповідач також відмічає, що згідно інформації від 08.10.2009 р. № 9498/7/15-131 та інформаційної довідки 02.11.2009 р. № 10595/7/23-719 ДПІ у Святошинському районі м. Києва, до податкової служби товариством з обмеженою відповідальністю «ТВФ «Комьюнікейшн» декларація по ПДВ за червень 2008 року не надавалася взагалі, за липень 2008 року декларація надана з нульовими показниками. Тобто, у складі податкових зобовязань ПДВ зазначеним підприємством не відображено суми 174852 грн. у червні та 12872 у липні 2008 року. При цьому, за вказаною довідкою діяльність TOB «ТВФ «Комьюнікейшн» носить ознаку фіктивного підприємництва.

Отже, виходячи з висновку акту, перевіркою встановлені порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у сумі 303 376 грн., т.ч. у червні 2008р. на суму 174 852 грн., у липні 2008р. на суму 101 443 грн., у серпні 2008р. на суму 27281 грн.; п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого підприємством завищено від'ємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1 517 876 грн., у т.ч. у 2 кварталі 2008 р. на суму 874 258 грн., у 3 кварталі 2008р. на суму 643 618 грн.

25 листопада 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Моспінське вуглепереробне підприємство» звернулось до відповідача з первинною скаргою (№ 1096) про скасування податкового повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька від 16.11.2009 року № 0000782303/0.

21 січня 2010 року відповідачем винесено рішення № 984/10/31-013 про результати розгляду первинної скарги, яким Державна податкова інспекція у Пролетарському районі м. Донецька скасувала податкове повідомлення рішення від 16.11.2009 року № 0000782303/0 в частині 193086, 00 грн. (за основним платежем 128724, 00 грн., за штрафними санкціями 64362, 00 грн.), а в іншій частині вказане повідомлення рішення залишила без змін, тобто під час адміністративного оскарження податковий орган погоджувався з доводами позивача про право на податковий кредит за податковими накладними № 15 від 04.07.2008 р. та № 19 від 21.07.2008 року, зокрема посилаючись на здійснення позивачем господарських операцій посилаючись на дослідження первинних документів ( залізнично-дорожні квитанції на вугілля, журнал-ордер, №3, відомості по рахунку 6313, оборотно-сальдових відомостей) ( а.с.48 т.1).

На підставі Рішення про результати розгляду первинної скарги від 21.01.2010 року № 984/10/31-013, відповідач прийняв податкове повідомлення рішення № 0000022303/1 від 22.01.2010 року про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Моспінське вуглепереробне підприємство» суми податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 262278 грн. (174852 грн. за основним платежем та 87426 грн. за штрафними санкціями).

Рішенням про результати розгляду повторної скарги ДПА у Донецькій області скасовано рішення Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька № 984/10/31-013 від 21.01.2010 року, Державною податковою інспекцію у Пролетарському районі м. Донецька прийнято податкове повідомлення рішення № 0000022303/2 від 07.04.2010 року про визначення позивачеві суми податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 455364 грн. (303 576 грн. за основним платежем та 151788 грн. за штрафними санкціями).

З матеріалів справи вбачається, що 04.03.2008 року між ТОВ «ТВФ Комьюнікейшн» (замовник) та ТОВ «МВПП» (виконавець) укладений договір № 63-У, за умовами якого замовник зобовязується передати виконавцю вугілля для збагачення та сплати послуги із такого збагачення та прийняти концентрат, а виконавець здійснити збагачення вугілля та передати замовнику вже збагачений концентрат в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Господарська діяльність позивача досліджена судом першої інстанції та підтверджується дозволом на здійснення агломерація на виробничих потужностях належного позивачу майна , а факт передання вугілля для збагачення за вказаним договором підтверджується залізничними накладними , актами прийому передання вугільної продукції ,листами про власність .

Повернення збагаченої вугільної продукції (вугілля енергетичного) від ТОВ «Моспінське ВПП» до ТОВ «ТВФ Комьюнікейшн» відповідно до вищеназваного договору, підтверджується також залізничними квитанціями та актами прийому передання вугільної продукції , податковими накладними № 349 від 17.06.2008 року, № 399 від 04.07.2008 року, № 426 від 21.07.2008 року, та актами приймання передачі виконавчих робіт з 1 по 17 червня 2008 року № 1/06 (рахунок № 349 від 17.06.2008 року), з 1 по 3 липня 2008 року № 1/07 (рахунок № 399 від 04.07.2008 року), з 10 по 20 липня 2008 року № 02/07 (рахунок № 426 від 21.07.08). Факт оплати таких послуг підтверджений банківськими виписками з системи «Клієнт-банк».

04 березня 2008 року між ТОВ «ТВФ Комьюнікейшн» та ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство» укладений договір поставки № 64, за умовами якого ТОВ «ТВФ «Комьюнікейшн» (продавець) зобовязаний передати ТВ «МВПП» (покупець) вугільну продукцію, а покупець прийняти дану продукцію та оплатити її вартість. Виконання даного договору підтверджується реєстрами поставки вугілля , залізничними квитанціями ,банківськими виписками з системи «Клієнт-Банк». Додатково позивачем надані журнали ордери та відомості по рахунку 6313 з зазначенням розрахунків між даними сторонами.

Факт придбання продукції за договором № 64 від 04.03.2008 року посвідчується також виданими ТОВ «ТВФ «Комьюнікейшн» позивачу податковими накладними від 17.06.2008 року № 10, від 04.07.2008 року № 15, та від 21.07.2008 року № 19. Факт отримання даних податкових накладних підтверджується реєстрами отриманих та виданих накладних ТОВ «МВПП», тобто в порядку реалізації данного договору позивачем фактично придбавалося вугілля ТОВ «ТВФ «Комьюнікейшн», збагачене за договором від 04.03.2010 року № 63-У , яке реалізовувалося позивачем за іншим договором від 01.02.2008 року № У-250 з ТОВ «Донбаська паливно-енергетична компанія» (покупець) .

Факт поставки вугілля за цим договором підтверджується реєстрами поставки вугілля від 17.06.20008 року, від 04.07.2008 року, від 21.07.2008 року, податковими накладними № 348 від 17.06.2008 року, № 400 від 04.07.2008 року, № 429 від 21.07.2008 року, залізничними квитанціями. Факт оплати придбаного вугілля підтверджується банківськими виписками з системи «Клієнт-банк».

Судом першої інстанції встановлена схема роботи між позивачем та ТОВ «ТВФ Комьюнікейшн», яка полягала в наступному: позивач отримував вугілля ТОВ «ТВФ «Комьюнікейшн» для агломерації за договором від 04.03.2008 року № 63/У, збагачував його, а в наступному придбавав це ж збагачене вугілля за договором від 04.03.2008 р. № 64, а потім реалізував це вугілля третім особам (договір від 01.02.2008 року № У-250).

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені при апеляційному перегляді справи і знайшли своє підтвердження.

Повноваження податкових органів визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні ”, у тому числі ст. 10 визначені функції державних податкових інспекцій щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування ”, платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Апелянт вказує, що не надання Позивачем у ході перевірки посвідчень якості на вугільну продукцію, яка була поставлена, унеможливлює підтвердити дані податкових накладних щодо номенклатури поставлених товарів. Колегія суддів вважає таке твердження Відповідача безпідставним та таким, що не ґрунтується на нормах законодавства, оскільки посвідчення якості є документом який посвідчує якість вугілля, а інформація про номенклатуру товару міститься у реєстрах поставки вугілля, які надавались Позивачем в процесі перевірки та повністю відповідає інформації щодо товару у податкових накладних. Підпунктом 7.4.1 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку. Згідно з пп. 7.4.5 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними. Право Позивача на податковий кредит за отримане вугілля повністю підтверджено відповідними податковими накладними. Норми Закону «Про податок на додану вартість» не містять жодних обмежень або заборон щодо віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, у разі не надання платником документу який підтверджує якість отриманого товару (відсутності такого документа), а також не існує положень законодавства, які б покладали на платника податків обов'язок підтверджувати номенклатуру товарів якими-небудь визначеними документами. Щодо твердження відповідача про відсутність у позивача права на податковий кредит з огляду на фактичну несплату податку на додану вартість до бюджету його контрагентом ТОВ «ТВФ «Комьюнікейшн» та в зв'язку з не поданням останнім податкової звітності до податкових органів, колегія суддів звертає увагу на те, що на час здійснення господарських операцій за якими відповідач не визнав обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ постачальник ТОВ «ТВФ «Комьюнікейшн» був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ані за несплату податків продавцем, ані за не подання ним податкової звітності до податкових органів. Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" установлено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. За винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Факт наявності державної реєстрації ТОВ «ТВФ «Комьюнікейшн», а також його реєстрації, як платника ПДВ у період здійснення з позивачем господарських операцій Відповідач не заперечує та підтверджує.

Відсутність підстав для твердження відповідача про наявність формальних ознак у взаємовідносинах між ТОВ «ТВФ Комьюнікейшн» та позивачем, було документально підтверджено позивачем та ретельно досліджено судом при прийнятті Постанови від 07 липня 2010 року за № 2а-10253/10/0570. Колегія суддів вважає, що документи які містяться у матеріалах справи підтверджують, що за Договором поставки № 64 від 04.03.2008 року дійсно відбувалися реальні господарські операції, які за своєю сутністю співпадають із предметом цього Договору та є спрямованими на виконання майново-господарських зобов'язань суб'єктів господарювання сторін зазначеного Договору. Факт здійснення сторонами юридично значимих дій, що є обумовленими умовами Договору, спричинює настання для сторін тих правових наслідків, які є притаманними саме цьому різновиду господарського договору - договору поставки. Слід зазначити, що як окремі господарські операції, які виконувалися сторонами на виконання умов цього Договору поставки, так і наслідки здійснення відповідних господарських операцій є такими, що у повній мірі співпадають із правовою природою договору поставки, регламентованого відповідними нормами ЦК України, ГК України. Відповідно до частини 2 Статті 71 Кодексу адміністративного судочинства, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Жодного доказу, який би підтверджував припущення, щодо формальних взаємовідносин позивача з ТОВ «ТВФ Комьюнікейшн» відповідач суду не надав.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, а постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2010 року у справі № 2а-10253/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2010 року у справі № 2а-10253/10/0570 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Моспінське вуглепереробне підприємство» до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, залишити без змін.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 05 жовтня 2010р. Повний текст буде складений 08 жовтня 2010р.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу- з дня складання в повному обсязі.

ГоловуючийТ.Г.Арабей

СуддіТ.П.Бадахова

В.П.Юрченко