Постанова № 11969395, 05.10.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 року справа №2а-2166/10/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П., Шишова В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року у справі № 2а-2166/10/1270 за позовом Приватного підприємства «СПЕКТР-УНІВЕРСАЛ-СЕРВІС» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську «про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та скасування податкового повідомлення рішення», -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську «про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та скасування податкового повідомлення рішення».

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року у справі № 2а-2166/10/1270 позовні вимоги було задоволено, а саме: визнано протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо проведення невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «СПЕКТРУНІВЕРСАЛСЕРВІС» з питань повноти обчислення та нарахування податку на додану вартість за період з 01.09.2008 року по 30.11.2009 року, що проводилась в період з 28.12.2009 року по 14.01.2010 року, визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську №0000252310/0 від 28.01.2010 року, яким визначено Приватному підприємству «СПЕКТРУНІВЕРСАЛСЕРВІС» суму податкового зобовязання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 414224,50 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов встановив, що в акті перевірки конкретно не визначено, які порушення допущені позивачем при заповненні декларацій та уточнюючих розрахунків з ПДВ, що надіслані були податковому органу в період часу з 01.01.2009 року по 30.11.2009 року та податковий орган не довів факту прийняття ним рішень про невизнання зазначених декларацій та уточнюючих розрахунків з ПДВ позивача податковою звітністю, відповідно до вимог закону, і не мав прав не приймати відомості наданої позивачем податкової звітності з вказаних підстав.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що податковим органом була проведена невиїзна документальна перевірка підприємства позивача з питань повноти обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.09.08р. по 30.11.09р. Перевіркою встановлені порушення Законів України «Про податок на додану вартість» та «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Пояснення в директора позивача дійсно були відібрані в приміщенні лікарні працівником податкової міліції під час оперативно-розшукових дій та складання матеріалу дослідчої перевірки, на підставі якого було прийняте рішення від 29.01.2010 року №02-10-9006/2 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України. Враховуючи пояснення ОСОБА_2, в акті перевірки інспектори прийшли до висновку про заниження позивачем сум ПДВ в розмірі 278 483 грн., у тому числі у звітних періодах: за вересень 2008 року на суму 154811 грн., за жовтень 2008 року на суму 23777 грн., за грудень 2008 року на суму 99895 грн. та завищено ПДВ у загальній сумі 3500 грн. за листопад 2008 року; загальна сума заниженого ПДВ складає 274 983 грн. Також було встановлено неподання податкових декларацій з ПДВ за липень, серпень, вересень 2009 року. На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення рішення від 28.01.2010 року №0000252310/0, яким накладено на позивача штрафні санкції, що складаються з суми податкового зобовязання донарахованого позивачу до сплати податку в розмірі 274983,0 грн. та штрафних санкцій в розмірі 139241,5 грн. (50% суми донарахованого податкового зобовязання). І повідомлення-рішення, і акт перевірки були отримані директором підприємства ОСОБА_2, про що свідчить її особистий підпис. Вручені вони були також працівниками податкової міліції. Таким чином, Ленінська МДПІ в м. Луганську діяла відповідно до чинного законодавства.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

Приватне підприємство «СПЕКТР-УНІВЕРСАЛ - СЕРВІС», і.к. 33766003 зареєстрованеВиконавчим комітетом Луганської міської ради 20.09.05р., свідоцтво про державну реєстрацію Серії А01, №485338 (а.с.9-10).

29.09.05 р. за № 1384 ПП «СПЕКТР-УНІВЕРСАЛ - СЕРВІС» зареєстроване як платник податку на додану вартість (а.с.13).

13.01.2009 року ОСОБА_2 придбала за договором купівлі-продажу частку в статутному фонді підприємства позивача у розмірі 100%, і як новий засновник та власник підприємства наказом від 30.01.2009 рокузвільнила з посади директора позивача ОСОБА_3, обовязки директора залишила за собою (а.с.11,12).

Зміни до Статуту позивача у звязку із зміною власника зареєстровані 05.02.2009 року, внесені до ЄДРПОУ 06.02.2009 року (а.с.6-9).

Як вбачається з матеріалів справи, співробітниками Ленінської Міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську була проведена невиїзна документальна перевірка ПП «СПЕКТР УНІВЕРСАЛ-СЕРВІС», з питань повноти обчислення та правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.09.08р. по 30.11.09р.

За результатами перевірки був складений акт перевірки від 14.01.10р. № 19\23\33766003. Під час перевірки було встановлено порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст. 4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168\97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податку на додану вартість у сумі 278483 грн., у т.ч. у звітних періодах: за вересень 2008 року на суму 154811 грн., за жовтень 2008 року на суму 23777 грн., за грудень 2008 року на суму 99895 грн., та завищено податок на додану вартість в сумі 3500 грн. за листопад 2008 р. Загальна сума заниженого податку складає 274983 грн.

Також виявлені порушення п.п.7.8.1 п.7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - не надано декларацію з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень 2008 року.

Визнано нікчемними правочини, укладені позивачем з його контрагентами, щодо яких позивачем подавалась податкова звітність та уточнюючі розрахунки в період з 01.01.2009 по 30.11.2009 року через засоби електронного звязку (а.с.27-47).

На підставі зазначених висновків акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій від 28.01.10р. № 0000252310\0 на суму 414224,50 грн., з них: за основним платежем 274983 грн., штрафні санкції 139241 грн. (а.с.26).

Сторони не оспорюють повноважень відповідача щодо проведення перевірки.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на наступне.

Як вбачається з акту перевірки від 14.01.10р. № 19\23\33766003 його висновки ґрунтуються на поясненнях директора позивача ОСОБА_2 від 04.01.2010 року, законність та добросовісність дій податкового органу щодо отримання яких, сторона відповідача не довела.

Так, виписними епікризами №2488 ендокринологічного відділення Луганської міської лікарні №5 та №52 хірургічного відділення Луганської міської лікарні №4 підтверджено, що ОСОБА_2 знаходилася на стаціонарному лікуванні в період з 21.12.2009 року по 04.01.2010 року та з 04.01.2010 року по 14.01.2010 року.

Відповідач не заперечує тих обставин, що пояснення ОСОБА_2 від 04.01.2010 року відібрані працівником податкової міліції під час перебування опитаної в лікарні, що також відображено в акті перевірки.

Однак, відповідачем не спростовані показання свідка ОСОБА_2 щодо обставин відібрання в неї цих пояснень. А саме: під час відібрання пояснень працівник податкової міліції погрожував їй, що в разі її відмови від підписання пояснень, її затримують та з лікарні відвезуть до слідчого ізолятору. Текст пояснень вона власноручно підписала без зазначення дати, яка на час підписання в документі була відсутня. Акт перевірки було нею підписано також за участю працівника податкової міліції.

Правдивість показань свідка ОСОБА_2 місцевий суд встановив з огляду на текст самих пояснень від 04.01.2010 року, в яких зазначено, що вона «в період часу з 20.12.2009 року по 14.01.2010 року лежала в лікарні в тяжкому стані, лікувалася від цукрового діабету». Представник відповідача не змогла пояснити суду, яким чином 04.01.2010 року ОСОБА_2 може надати пояснення, що вона проходила лікування до 14.01.2010 року, тобто на майбутнє вказати точну дату одужання та виписки з лікарні.

Відповідно до ч. 2 та 4 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Субєкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Судом неодноразово надавався відповідачу час для представлення суду доказів тих обставин, що пояснення ОСОБА_2, на яких ґрунтуються висновки перевірки, відбиралися, а акт перевірки підписувався директором позивача за участю працівників податкової міліції в межах оперативно-розшукових дій за дорученням податкового органу, на що вони посилаються в запереченнях. А також тих обставин, що позивача належним чином було повідомлено про невизнання поданих податкових декларацій з ПДВ податковою звітністю, про повідомлення його про час проведення перевірки, а також того факту, що посадові особи підприємства не зявилися за викликом податкового органу, про що було складено відповідний акт. Однак, ні письмових доказів цих обставин, ні показань свідків працівників податкової міліції суду представлено не було. Тому суд першої інстанції вважав ці обставини недоведеними відповідачем.

З такими висновками місцевого адміністративного суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Положеннями ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Письмові пояснення, акт перевірки це офіційні документи, відповідним чином оформлені уповноваженою особою. Тобто, своїми поясненнями щодо застосування до неї примусу фактично ОСОБА_2 звинувачує працівника податкової міліції в скоєнні посадового злочину.

За діючим законодавством ця обставина може бути підтверджена лише вироком суду в кримінальній справі.

В той же час, позивач не надав суду доказів, що ОСОБА_2 зверталася до відповідних правоохоронних органів із заявою про вчинений щодо неї злочин, не попереджалася про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий донос.

Таким чином, позивачем в порушення ч.4 ст. 70, ч.1 ст. 71 КАС України не доведені обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Щодо відомостей в письмових поясненнях про перебування ОСОБА_2 у лікарні з приводу цукрового діабету по 14.01.2010 року (а.с.78), тут може мати місце проста описка, оскільки ОСОБА_2 дійсно перебувала в ендокринологічному відділенні лікарні №5 по 04.01.2010 року. В акті перевірки від 14.01.10р. № 19\23\33766003 є посилання на пояснення ОСОБА_2 від 04.01.2010 р. (а.с.28). Та обставина, що акт перевірки складено на 21 аркуші (тобто, для його виготовлення потрібен досить тривалий проміжок часу), призводить суд до переконання, що в письмових поясненнях дійсно допущена описка щодо дати перебування ОСОБА_2 на лікуванні.

Також Луганським окружним адміністративним судом було зазначено, що пунктом 1.11 Наказу ДПА України від 10.08.05 №327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових, та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» у разі неявки посадових осіб субєкта господарювання для проведення невиїзної документальної перевірки протягом 10 днів після отримання письмового запрошення органу податкової служби складається акт про неявку посадових осіб субєкта господарювання на запрошення органу податкової служби.

Тому, суд вважав, що відповідач проводив перевірку недобросовісно, з порушенням прав позивача знати про час проведення невиїзної перевірки, приймати участь в її проведенні та надавати відповідні необхідні документи на підтвердження задекларованих сум податку та податкового кредиту. Місцевий суд також вважав, що ОСОБА_2 була позбавлена права просити податковий орган про відкладення часу проведення перевірки у звязку з тяжкою хворобою.

Однак суд першої інстанції не звернув уваги на наступне.

Листом № 25484/23-223 від 24.07.2009 р. Ленінська МДПІ у м. Луганську вимагало від директора ПП «Спектр-Універсал-Сервіс» ОСОБА_2 надання пояснень та документів (а.с.178). Листом від 27.08.2009 р. № 31529/23-223 відповідач вимагав від позивача вжити заходів щодо поновлення документів фінансово-господарської діяльності в термін до 31.12.2009 року, а по закінченні терміну буде проведена документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства. В той же день цей лист було отримано ОСОБА_2, про що свідчить її власноручно зроблені записи (а.с.179).

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до п. 1.7. Наказу ДПА України від 10.08.05 №327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових, та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Вказаний акт перевірки підписано та отримано один примірник директором ПП «Спектр-Універсал-Сервіс» ОСОБА_2. 14.01.10 особисто, про що свідчить розписка, наведена на останній сторінці акту (а.с.47).

Зазначене повідомлення-рішення також отримано директором ПП «Спектр-Універсал-Сервіс» ОСОБА_2. 28.01.10 особисто, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_2. про отримання податкового повідомлення-рішення на корінці повідомлення-рішення (а.с.26).

Окрім того, факт отримання, ознайомлення та визнання обставин, викладених у акті перевірки від 14.01.09 № 19/23/33766003 підтверджується протоколом допиту ОСОБА_2 - власника, директора та головного бухгалтера ПП «Спектр-Універсал-Сервіс» від 01.04.10 р. (а.с.88-91).

Також місцевий адміністративний суд зазначив наступне.

Висновки акту перевірки, що декларації та уточнюючи розрахунки з ПДВ, направлені позивачем засобами електронного звязку заповнені всупереч п.3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.2005 №166 і тому можуть бути невизнані контролюючим органом як податкова звітність, а відтак господарські операції, відображені в цій звітності не мають юридичного сенсу, а діяльність підприємства позивача здійснювалась в порушення ст. 42 Конституції України, ст.ст. 24,65 Господарського кодексу України, і тому зазначені господарські операції є нікчемними, а податкові зобовязання з ПДВ позивачем занижені, суд вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

Так в акті перевірки конкретно не визначено, які порушення допущені позивачем при заповненні декларацій та уточнюючих розрахунків з ПДВ, що надіслані були податковому органу в період часу з 01.01.2009 року по 30.11.2009 року.

Крім того, не представлено суду доказів, що відповідачем були прийняті рішення про невизнання зазначених декларацій та уточнюючих розрахунків податковою звітністю, про що своєчасно було повідомлено позивачу з пропозицією надати нові документи податкової звітності відповідно до вимог п.п.4.1.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181 (далі№2181). Тому суд вважав, що податковий орган не довів факту прийняття ним рішень про невизнання зазначених декларацій та уточнюючих розрахунків з ПДВ позивача податковою звітністю, відповідно до вимог закону, і не мав прав не приймати відомості наданої позивачем податкової звітності з вказаних підстав.

А тому і висновки відповідача про незаконність діяльності позивача, нікчемність укладених ним правочинів, та заниження позивачем податкового зобовязання з ПДВ є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та порушують права позивача.

Проте з такими висновками також не може погодитись судова колегія.

Так, в акті перевірки зазначено мотиви та правове обґрунтування невизнання контролюючим органом як податкової декларації документів, надісланих від імені підприємства невідомими особами, тобто без підпису керівника підприємства, про що зазначала ОСОБА_2.

Враховуючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ч.ч.1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року у справі № 2а-2166/10/1270 скасувати.

У задоволенні позову Приватного підприємства «СПЕКТР-УНІВЕРСАЛ-СЕРВІС» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську «про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та скасування податкового повідомлення рішення» - відмовити.

Постанова набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

О.О.Шишов