Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"29" вересня 2010 р.Справа № 16/1615-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Шевченківський завод продтоварів”, с.Шевченкове Броварського району Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сталлер”, м. Хмельницький
про стягнення 4 542,80 грн., з яких: 2 868,33 грн. - основного боргу, 275,14 грн. - пені, 1 003,91 грн. - штрафу, 157,37 грн. - 3% річних та 238,05 грн. інфляційних
Суддя
Представники сторін:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився.
Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом, згідно якого просить стягнути з відповідача 4 542,80 грн. заборгованості, з яких: 2 868,33 грн. - основного боргу, 275,14 грн. - пені, 1 003,91 грн. - штрафу, 157,37 грн. - 3% річних та 238,05 грн. - суми інфляційних за неналежне виконання умов договору поставки №2-09 від 09.02.09р.
Представник позивача в засіданні суду не з`явився, проте на адресу суду направлено письмову заяву за вих.№1/21 від 21.09.2010р., згідно якої позивач повідомив, що відповідач 14.09.2010р. сплатив основний борг в сумі 2 868,33 грн., що підтверджено витягом із банківського рахунку. Щодо стягнення з відповідача 275,14 грн. пені, 1003,91 грн. штрафу, 157,37 грн. 3% річних та 238,05 грн. інфляційних, всього в сумі 1674,47 грн., то в цій частині позивач підтримує позов та просить стягнути з відповідача вказану суму.
Крім того, у письмовій заяві позивач просить слухання справи провести за відсутності представника позивача за наявними в справі документами.
Відповідач повноважного представник в засідання суду не направив, поважні причини неявки не повідомив, витребуваного судом письмового відзиву на позов не подав, хоча про слухання справи повідомлявся із направленням ухвал від 07.09.2010р., від 16.09.2010р., з відмітками про їх отримання відповідачем згідно поштових повідомлень про вручення 09.09.2010р. та 20.09.2010р.
Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату. Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного його повідомлення про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними документами.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Шевченківський завод продтоварів”, с. Шевченкове Броварський район як субєкт підприємницької діяльності юридична особа зареєстрований Броварською райдержадміністрацією 29.12.2000р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_1 значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій згідно довідки управління статистики в Броварському районі №139317 від 06.03.2008р.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Сталлер”, м. Хмельницький значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України згідно довідки держреєстратора від 22.04.2010р. №462835.
09.02.2009р. між ТОВ „Шевченківський завод продтоварів” (постачальник) та ТОВ „Сталлер” (покупець) було укладено договір №2-09, відповідно до умов якого постачальник приймає на себе зобовязання поставляти та передавати у власність покупцю, а покупець зобовязується приймати та оплачувати продукцію (товар) в асортименті та у кількості, передбачених накладними або в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору. (п. 1 договору).
Згідно з п.п. 3.3, 3.6, 3,7 договору сторони передбачили, що постачальник здійснює доставку товару на протязі 7-ми днів з моменту отримання заявки. Передача товару покупцю вчиняється на підставі накладних. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару. Датою поставки товару вважається дата підписання накладної.
Вказаним договором сторони передбачили, що покупець зобовязаний здійснити оплату за придбаний товар на протязі 45 календарних днів з моменту поставки товару покупцю. Оплата за цим договором здійснюється по безготівковому розрахунку виключно в національній валюті. Днем оплати вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. (п.п. 5.3 5.5. договору).
Відповідно до п.п. 7.3,7.4 договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків оплати вартості товару, встановлених в договорі, покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБ України від суми заборгованості за кожний день прострочення. У випадку порушення строків оплати вартості товару, встановлених в договорі, покупець зобовязаний сплатити постачальнику штраф в розмірі 35% від суми заборгованості за товар.
Позивач свої зобовязання по договору виконав в повному обємі, провівши поставку товару на загальну суму 76205,57 грн. згідно довіреностей на отримання матеріальних цінностей №891094 від 19.03.2009р., від 28.05.2009р. №241208, що підтверджено видатковими накладними на відпуск товару, а саме: №ШЗ-000288 від 19.03.2009р. на суму 37103,25 грн., №ШЗ-000506 від 27.05.2009р. на суму 39102,32 грн.
Відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 73 337,24 грн., в тому числі грошовими коштами в сумі 59806,39 грн. згідно банківських виписок, наявних в матеріалах справи, та за рахунок зворотнього повернення товару на суму 13350,85 грн., що підтверджено накладними на поверхня №ВП-0000002 від 19.03.2009р., №ВП-0000004 від 28.05.2009р.
Таким чином, у звязку із частковою сплатою заборгованості, станом на 01.09.2010р. у відповідача був наявний борг в сумі 2868,33 грн.
12.01.2010р. позивачем направлено на адресу відповідача претензійний лист за вих. №1/12 із вимогою сплатити борг в сумі 2868,33 грн., відповідь на який не отримано, заборгованість не погашена.
Оскільки заборгованість відповідачем в добровільному порядку не була сплачена, позивач звернувся із позовом, згідно якого просив суд стягнутим з відповідача 4 42,80 грн., з яких: 2 868,33 грн. - основного боргу, 275,14 грн. - пені, 1 003,91 грн. - штрафу, 157,37 грн. - 3% річних та 238,05 грн. інфляційних.
Проте, в ході судового розгляду відповідачем погашено основний борг в сумі 2 868,33 грн., що підтверджено витягом із банківського рахунку від 14.09.2010р., у звязку із чим позивач підтримав позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 275,14 грн. пені, 1003,91 грн. штрафу, 157,37 грн. 3% річних та 238,05 грн. інфляційних, всього в сумі 1674,47 грн., просить про задоволення позову в цій сумі.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є укладення між ними договору. В силу зобовязання боржник зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, тобто сплати боргу.
Згідно ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст.526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Обовязок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання передбачено ст. 230 ГК України.
Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір поставки від 09.02.2009р. №2-09, згідно якого відповідач взяв на себе зобовязання вчасно провести розрахунок за поставлений товар, проте в повному обсязі не виконав взятих на себе зобовязань, внаслідок чого станом на 01.09.2010р. утворилась заборгованість в сумі 2 868,33 грн., що підтверджується поданими в матеріали справи видатковими накладними, розрахунком заборгованості.
Проте, в ході судового розгляду справи, відповідачем подано докази про погашення суми основного бору в розмірі 2 868,33 грн., що підтверджено поданим в матеріали справи витягом із банківського рахунку від 14.09.2010р.
Враховуючи те, що відповідачем після порушення провадження у справі сплачено 2 868,33 грн., то в цій частині провадження у справі підлягає припиненню згідно п.1.1. ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Згідно із ч.2 ст. 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як слідує із матеріалів справи, відповідач прострочив зобовязання щодо оплати вартості товару із врахуванням умов, викладених у договорі від 09.02.2009р. №2-09, тому позивачем правомірно заявлено до стягнення пеню в сумі 275,14 грн. згідно поданого в матеріали справи розрахунку відповідно до вимог ст. 230 ГК України та ч.3 ст. 343 ГК України.
Крім того, позивачем правомірно проведено розрахунок та заявлено до стягнення 1003,91 грн. штрафу (п. 7.4. договору), 157,37 грн. 3% річних та 238,05 грн. інфляційних згідно поданих в матеріали справи розрахунків.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі в сумі 1674,47 грн. (275,14 грн. пені, 1003,91 грн. штрафу, 157,37 грн. 3% річних та 238,05 грн. інфляційних). В решті позовних вимог в частині стягнення 2868,33 грн. заборгованості провадження у справі підлягає припиненню згідно п.1.1. ст.80 ГПК України.
У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача.
Керуючись ст.ст.1,12,44,49, п.1.1 ст. 80, 82-84, ст.115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Шевченківський завод продтоварів”, с.Шевченкове Броварського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сталлер”, м. Хмельницький про стягнення 4 542,80 грн., з яких: 2 868,33 грн. - основного боргу, 275,14 грн. - пені, 1 003,91 грн. - штрафу, 157,37 грн. - 3% річних та 238,05 грн. інфляційних, задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сталлер”, м. Хмельницький, вул. Лікарняна,3/1 кв. 54 (код ЗКПО 31918501) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Шевченківський завод продтоварів”, м. Київ, вул. Велика кільцева,4 (код ЗКПО 31252267) 275,14 грн. (двісті сімдесят пять гривень 14 коп.) пені, 1003,91 грн. (одна тисяча три гривні 91 коп.) штрафу, 157,37 грн. (сто пятдесят сім гривень 37 коп.) 3% річних, 238,05 грн. (двісті тридцять вісім гривень 05 коп.) інфляційних, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Провадження у справі в частині стягнення 2 868,33 грн. заборгованості припинити.
Суддя
Віддруковано 3 прим.:
1 - до матеріалів справи;
2 - позивачу;
3 - відповідачу
Судове рішення № 11969015, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 29.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 16/1615-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: