Рішення № 11969011, 29.09.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" вересня 2010 р.Справа № 4/1515-10 Розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аванта»м. Луцьк

до Киликиївського кооперативного підприємства Славутського районного споживчого товариства с. Киликиїв Славутського району

про стягнення заборгованості в розмірі 5156,72 грн., з яких 4430,09 грн. основного боргу, 454,06 грн. пені, 73,50 грн. 3% річних, 199,07 грн. інфляційних втрат

Суддя Л.П. Баула

Представники сторін:

позивача: не зявився

відповідача: не зявився

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 5156,72 грн., з яких 4430,09 грн. основного боргу, 454,06 грн. пені, 73,50 грн. 3% річних, 199,07 грн. інфляційних втрат. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на ті обставини, що вказана заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань щодо оплати за поставлений товар згідно договору поставки №2138-09А від 04.12.2009р.

Позивач повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, однак повідомив суд про неможливість направлення представника в судове засідання та просить суд розглядати справу за наявними в ній матеріалами. Крім того, надіслав на розгляд суду клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 4430,09 грн. у звязку з його сплатою. В частині стягнення з відповідача 454,06 грн. пені, 73,50 грн. 3% річних та 199,07 грн. інфляційних втрат вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

З огляду на викладене, оскільки неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані позивачем по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

04.12.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аванта»м. Луцьк та Киликиївським кооперативним підприємством Славутського районного споживчого товариства с. Киликиїв Славутського району укладено договір поставки №2138-09А, відповідно до умов якого ТОВ «Торговий Дім «Аванта» (постачальник) зобовязалося передавати у власність Киликиївського кооперативного підприємства Славутського районного споживчого товариства (покупець) товар згідно накладних відповідно до замовлень покупця, а покупець зобовязався приймати та оплачувати товар на умовах даного договору. Предметом договору є товар (партія товару), вказаний у накладних. Асортимент, кількість товару вказуються в накладних, які є невідємною частиною договору. Ціна товару погоджується сторонами додатково у відповідності до діючих на момент відпуску товару ринкових цін та підтверджується накладними на відпуск товару, виписаними постачальником. (Розділ 1, п. п. 1-3).

Розділом 4 договору поставки сторони погодили порядок розрахунків, а саме: 100% відстрочка платежу, але не пізніше 10 календарних днів з моменту поставки товару. Датою оплати за товар вважається дата надходження грошових коштів на рахунок або в касу постачальника. (п. п. 1, 4).

На виконання умов договору поставки №2138-09А від 04.12.2009р. ТОВ «Торговий Дім «Аванта»(позивач у справі) поставило Киликиївському кооперативному підприємству Славутського районного споживчого товариства (відповідач у справі) товар на загальну суму 15230,09 грн., а саме: згідно видаткової накладної №47308/171 від 05.12.2009р. на суму 6356,00 грн., видаткової накладної №52681/171 від 24.12.2009р. на суму 3611,81 грн., видаткової накладної №52685/171 від 24.12.2009р. на суму 5262,28 грн. через ОСОБА_1 за довіреністю№201 від 01.12.2009р.

Відповідач - Киликиївське кооперативне підприємство Славутського районного споживчого товариства - взяті на себе зобов'язання згідно договору поставки №2138-09А від 04.12.2009р. щодо оплати поставленого товару належним чином не виконав, лише частково розрахувавшись з позивачем на суму 10800,00 грн., що підтверджується банківськими виписками за 26.01.2010р. на суму 1000,00 грн., за 01.02.2010р. на суму 200,00 грн., за 15.02.2010р. на суму 500,00 грн., за 26.02.2010р. на суму 1000,00 грн., за 03.03.2010р. на суму 500,00 грн., за 09.03.2010р. на суму 500,00 грн., за 19.03.2010р. на суму 500,00 грн., за 22.03.2010р. на суму 1000,00 грн., за 02.04.2010р. на суму 2000,00 грн., за 21.04.2010р. на суму 1000,00 грн., за 05.05.2010р. на суму 1400,00 грн., за 07.05.2010р. на суму 1200,00 грн.

На час звернення позивача з позовом до суду залишок боргу після проведеної часткової оплати за поставлений товар становив загалом 4430,09 грн.

Як вбачається з банківських виписок за 13.08.2010р. на суму 1000,00 грн., за 02.09.2010р. на суму 500,00 грн., відповідачем під час розгляду справи сплачена сума основного боргу. Крім того, позивачем в клопотанні про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 4430,09 грн. зазначено, що сума 2930,09 грн. відповідачем була внесена в касу підприємства.

Пунктом 2 розділу 5 договору поставки №2138-09А від 04.12.2009р. сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно оплаченої партії товару за кожен день прострочення оплати, до моменту повного розрахунку з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

У відповідності до даних умов договору, а також згідно зі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 454,06 грн. пені, 73,50 грн. 3% річних, 199,07 грн. інфляційних втрат. (За накладною №47308/171 від 05.12.2009р. на суму 6356,00 грн. за період з 16.12.2009р. по 25.01.2010р. нараховано 146,36 грн. пені, 21,42 грн. 3% річних та 121,78 грн. інфляційних втрат; за накладними №52681/171 від 24.12.2009р. на суму 3611,81 грн. та №52685/171 від 24.12.2009р. на суму 5262,28 грн. за період з 11.01.2010р. по 25.01.2010р. нараховано 74,76 грн. пені, 21,42 грн. 3% річних та 121,78 грн. інфляційних втрат; на загальну суму боргу в розмірі 4430,09 грн. за період з 08.05.2010р. по 31.08.2010р. нараховано 252,94 грн. пені, 41,14 грн. - 3%).

Таким чином, в зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, позивач звернувся з позовом до суду та з врахуванням здійснених відповідачем проплат, просить стягнути з відповідача 454,06 грн. пені, 73,50 грн. 3% річних, 199,07 грн. інфляційних втрат, в частині стягнення основного боргу в сумі 4430,09 грн. просить припинити провадження у справі.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аванта»м. Луцьк та Киликиївським кооперативним підприємством Славутського районного споживчого товариства с. Киликиїв Славутського району виникли на підставі договору поставки №2138-09А від 04.12.2009р., відповідно до умов якого ТОВ «Торговий Дім «Аванта»зобовязалося передавати у власність Киликиївського кооперативного підприємства Славутського районного споживчого товариства товар згідно накладних відповідно до замовлень покупця, а покупець зобовязався приймати та оплачувати товар на умовах даного договору.

З наявних в матеріалах справи копій видаткових накладних №47308/171 від 05.12.2009р., №52681/171 від 24.12.2009р., №52685/171 від 24.12.2009р., вбачається, що ТОВ «Торговий Дім «Аванта»м. Луцьк поставило Киликиївському кооперативному підприємству Славутського районного споживчого товариства товар на загальну суму 15230,09 грн. Вказані накладні підписані повноважними представниками та скріплені печатками.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач ТОВ «Торговий Дім «Аванта»- виконав взяті на себе зобовязання згідно договору поставки №2138-09А від 04.12.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Необхідно зазначити, що в п. 1 розділу 4 договору поставки №2138-09А від 04.12.2009р. сторони погодили порядок оплати товару, а саме: 100% відстрочка платежу, але не пізніше 10 календарних днів з моменту поставки товару.

Враховуючи те, що відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав свій обов'язок щодо здійснення повної оплати поставленого товару, він є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем виникла заборгованість на загальну суму 4430,09 грн.

Оскільки, під час розгляду справи відповідачем сплачена сума основного боргу в розмірі 4430,09 грн., в цій частині провадження у справі підлягає припиненню згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2 розділу 5 договору поставки №2138-09А від 04.12.2009р. сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно оплаченої партії товару за кожен день прострочення оплати, до моменту повного розрахунку з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши правильність нарахування розміру пені з врахуванням положень ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача 454,06 грн. пені.

Що стосується нарахування 3% річних, суд приймає до уваги приписи ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, якою визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат суд дійшов висновку про правомірність нарахування 73,50 грн. 3% річних, 199,07 грн. інфляційних втрат.

З врахуванням викладеного вище, позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 454,06 грн. пені, 73,50 грн. 3% річних, 199,07 грн. інфляційних втрат.

В частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 4430,09 грн. провадження у справі підлягає припиненню згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аванта» м. Луцьк до Киликиївського кооперативного підприємства Славутського районного споживчого товариства с. Киликиїв Славутського району про стягнення заборгованості в розмірі 5156,72 грн., з яких 4430,09 грн. основного боргу, 454,06 грн. пені, 73,50 грн. 3% річних, 199,07 грн. інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з Киликиївського кооперативного підприємства Славутського районного споживчого товариства (с. Киликиїв, Славутського району, вул. Козацький шлях, 24, код ЄДРПОУ 22775256) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аванта»(м. Луцьк, провулок Макарова, 5; код ЄДРПОУ 35495114) - 454,06 грн. (чотириста пятдесят чотири гривні шість копійок) пені, 73,50 грн. (сімдесят три гривні пятдесят копійок) 3% річних, 199,07 грн. (сто девяносто девять гривень сім копійок) інфляційних втрат, 102,00 грн. (сто дві гривні) - витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 4430,09 грн. провадження у справі припинити.

Суддя

Віддруковано 3 примірника:

1 до справи,

2 позивачу,

3 відповідачу.