Рішення № 11968906, 23.09.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2010 р.Справа № 15/1273-10 За позовом Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Хмельницький

до Інспекції по контролю за благоустроєм та санітарним станом м. Хмельницького

про стягнення не сплаченого у добровільному порядку штрафу та пені у загальному розмірі 34000грн.

Суддя

Представники сторін:

від позивача Примуш Р.Б. - за довіреністю №8 від 25.03.2010р.

від відповідача Печенюк В.В. - за довіреністю №01-01-00/01 від 14.09.2010р. (в судовому засіданні 15.09.2010р.)

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення приймається 23.09.2010р., оскільки в судовому засіданні 15.09.2010р. оголошувалась перерва.

Суть спору:

Позивач у позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог та його представник в судовому засіданні наполягають на задоволенні збільшених позовних вимог. Просять суд стягнути з відповідача 34000грн. заборгованості, з якої 17000грн. штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Відділення від 31.03.2010р. №23-рш за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 17000грн. пені, нарахованої за період з 15.06.2010р. по 30.08.2010р. за прострочення сплати штрафу та обмеженої в розмірі згідно з ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідач в судове засідання 23.09.2010р. явку повноважного представника не забезпечив. На адресу суду направив клопотання про проведення розгляду справи за відсутності його представника та зазначив, що позовні вимоги не визнає.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Рішенням адміністративної колегії Хмельницького територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.2010р. №23-рш визнано дії Інспекції по контролю за благоустроєм та санітарним станом міста, які полягають у встановленні економічно необгрунтованих тарифів на послуги, та надання послуг, які не передбачені Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого частиною першою та пунктом першим частини другої статті 13 та пунктом другим статті 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом вчинення дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливі за умов існування значної конкуренції на ринку; встановлення таких цін реалізації послуг, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку та згідно з абз.1 ч.2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено на Інспекцію по контролю за благоустроєм та санітарним станом міста штраф у розмірі 17000грн.

У рішенні зазначено, що штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Рекомендованим листом на адресу відповідача (супровідний лист від 07.04.2010р. №02-18/15-1502) було відправлено рішення адміністративної колегії від 31.03.2010р.

У листі відповідача було попереджено, що у разі несплати штрафу у встановлений в рішенні строк, за кожен день прострочення відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Рішення адміністративної колегії Хмельницького територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.2010р. №23-рш відповідачем отримано 12.04.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач зобов'язаний був сплатити штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у двомісячний строк, який розпочався з 09.06.2009р. і закінчився 10.08.2009р.

Оскільки відповідач не сплатив штраф у визначений законом строк, відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, за прострочення сплати штрафу позивачем нараховано пеню за період з 15.06.2010р. по 30.08.2009р.:

1) розмір пені за один день прострочення сплати штрафу, за розрахунком позивача, складає 255грн. (17000,00 х 1,5% = 255,00грн., де: 17000,00грн. - розмір штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Хмельницького територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.2010 № 23-рш за порушення законодавства про захист економічної конкуренції; 1,5% - розмір пені від суми штрафу за кожен день прострочення, відповідно до частини 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції");

2) за період з 15.06.2010р. по 30.08.2010р. сума пені за прострочення сплати штрафу складає 19635грн. (77 днів х 255,00 грн. = 19635грн., де: 77 днів - кількість прострочених днів за період з 15.06.2010р. по 30.08.2010р..; 255,00 грн. - розмір пені за один день прострочення сплати штрафу).

Згідно ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економчіної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

У зв'язку з несплатою відповідачем суми штрафу в добровільному порядку, позивач просить стягнути з відповідача 34000грн., з яких 17000,00грн. - не сплачений штраф та 17000,00 грн. - пеня за прострочення сплати штрафу.

В матеіралах справи також наявні матеріали Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області стосовно перевірки Інспекції по контролю за благоустроєм та санітарним станом міста щодо дотримання державної дисципліни цін, зокрема рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №132 від 19.10.2009р., припис про виконання законних вимог щодо усунення порушення державної дисципліни цін №2735 від 22.10.2009р., претензія №2734 від 22.10.2009р. на суму 33216,33грн. та акт перевірки від 16.10.2009р.

Досліджуючи надані сторонами докази, наведені представниками сторін міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ст. 7, 12 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення здійснюють контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб’єктів господарювання різних форм власності.

Стаття 1 Господарського кодексу України визначає предмет його регулювання, та зазначає, що Господарський кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Стаття 2 передбачає, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

У ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Основоположним та спеціальним законом, який регулює та визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин є Закон України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III

Частина 1 ст. 1 даного Закону визначає, що економічна конкуренція (конкуренція) –це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Згідно з ч. 5 ст. 1 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.

Стаття 27 Господарського кодексу України зазначає, що монопольним визнається домінуюче становище суб'єкта господарювання, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими суб'єктами обмежувати конкуренцію на ринку певного товару (робіт, послуг). Монопольним є становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару перевищує розмір, встановлений законом. Монопольним може бути визнано також становище суб'єктів господарювання на ринку товару за наявності інших умов, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України „Про захист економічної конкуренції” суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо на цьому ринку у нього немає жодного конкурента.

Визначення монопольного (домінуючого) становища на ринку органами Антимонопольного комітету України проводиться відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 5.03.2002 р. № 49-р. Дана Методика встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку і призначена для аналізу діяльності суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках.

При вирішенні спору, судом враховуються Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 р. № 04-5/247 „Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства”, зокрема п. 15.4., де передбачено, що господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 № 49-р. Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб’єкта господарювання на ринку.

При дослідженні товарного ринку послуг з зовнішньої реклами Хмельницьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було дотримано вимоги Методики, зокрема було визначено: об’єкт аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища - Інспекція по контролю за благоустроем та санітарним станом міста Хмельницького; товарні межі ринку –послуги з розміщення зовнішньої реклами; територіальні (географічні) межі ринку - місто Хмельницький; часові межі ринку –2009 рік.

Згідно ч.1 ст. 13 „Про захист економічної конкуренції” Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.13 Закону України „Про захист економічної конкуренції” зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Пунктом 2 ст. 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” до порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема віднесено зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Суд виходячи з наявних в матеріалах справи доказів погоджується з доводами позивача, що Інспекція по контролю за благоустроем та санітарним станом міста Хмельницького у 2009 році займала монопольне (домінуюче) становище на товарному ринку послуг з розміщення зовнішньої реклами на території м. Хмельницького, внаслідок чого Інспекція користуючись монопольним (домінуючим) становищем мала змогу встановлювати економічно необгрунтовані тарифи на послуги, які не передбачені Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067. Відповідач зворотного належними і допустимими доказами не довів.

Згідно ст. 51 Закону України „Про захист економічної конкуренції” порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Абзацом 1 частини 2 статті 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції” визначено, що за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом;

Згідно ч. 2 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

При цьому відповідно до ч.1 ст.56 Закону, рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Згідно ч. 3 даної статті, особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

При несплаті застосованого до суб’єкта господарювання штрафу, за кожний день прострочення стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. (ч.5 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції”). Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням органу Антимонопольного комітету України, останній стягує штраф у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було сплачено штраф, що накладений рішенням адміністративної колегії Хмельницького територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.2010р. №23-рш у справі № 02-12/76-09 у встановлений строк, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 2 ст.50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.

За не сплату у встановлений строк штрафу, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню за кожний день прострочення за період з 15.06.2010р. по 30.08.2010р., що становить 17000грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача становить 34000,00грн., з них 17000,00 грн. –штраф за порушення законодавства про економічну конкуренцію та 17000,00 грн. –пеня за несплату даного штрафу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що на день розгляду справи по суті відповідачем суми штрафу та пені не сплачено, доказів про протилежне суду не надано, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Сплата судових витрат по справі підлягає покладенню на відповідача, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 3, 27 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 5, 12, 13, ч. 2 ст. 48, ч. 1 п. 2 ст. 50, абз. 1 ч. 2, ст. 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, ст.ст. 1, 4, 45, 12, 15, 33, 35, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Хмельницький до Інспекції по контролю за благоустроєм та санітарним станом м. Хмельницького про стягнення 34000грн. задовольнити.

Стягнути з Інспекції по контролю за благоустроєм та санітарним станом м. Хмельницького (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 74, код ЄДРПОУ 14144116) на користь Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, (м. Хмельницький, вул. Театральна, 54, код ЄДРПОУ 21312821) для зарахування в доход державного бюджету України на рахунок управління Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків за кодом бюджетної класифікації 21081100 "адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності 106, 17000грн. (сімнадцять тисяч гривень) заборгованості по штрафним санкціям, 17000грн. (сімнадцять тисяч гривень ) пені.

Видати наказ.

Стягнути з Інспекції по контролю за благоустроєм та санітарним станом м. Хмельницького (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 74, код ЄДРПОУ 14144116) в доход державного бюджету для зарахування на р/р 31112095700002 МФО 815013, код ЄДРПОУ 23565225, отримувач коштів УДК м. Хмельницький, банк отримувача: ГУ ДКУ у Хмельницькій області; код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, 340грн. (триста сорок гривень) витрат по оплаті державного мита.

Видати наказ.

Стягнути з Інспекції по контролю за благоустроєм та санітарним станом м. Хмельницького (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 74, код ЄДРПОУ 14144116) в доход державного бюджету для зарахування на р/р 31211264700002 отримувач коштів: УДК м. Хмельницький, банк отримувача: ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, код ЗКПО 23565225, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 264, 236грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                     

Рішення складено в повному обсязі і підписано 28.09.2010р.

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.