Рішення № 11968785, 04.10.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2010 р.Справа № 12/75-1245 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом приватного підприємства "Масар-Агро", вул. І.Богуна, 1, м. Копичинці, Гусятинського району, Тернопільської області, 48260           

до приватного підприємства "Продекспорт", вул. Живова, 15а, м. Тернопіль, 46008

За участю представників сторін від:

позивача: Гатало В.Л. –представник (довіреність від 01.07.2010р.);

відповідача: не з'явився.

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено права і обов’язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Приватне підприємство "Масар –Агро" звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення з приватного підприємства "Продекспорт": 286009грн.58коп. – заборгованості за поставлений товар згідно договору постачання від 01.01.2009 року та 37338грн.54коп. –пені.

Відповідач документально обґрунтованого відзиву на позов суду не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення ухвал суду знаходиться в матеріалах справи), проте своїм конституційним правом на захист не скористався, тому суд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.

В судовому засіданні 25.08.2010р. позивачем надано суду обґрунтований розрахунок пені з зазначенням номерів накладних, сум боргу за поставлений на підставі останніх товар, періодів нарахування пені, а також докази часткової сплати відповідачем за отриманий товар на виконання договору від 01.01.2009р. (виписки по рахунку).

Представник позивача в судовому засіданні 01.10.2010р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалася перерва з 01.10.2010р. до 12год.00хв. 04.10.2010р.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

01 січня 2009 року між приватним підприємством "Масар-Агро", як Продавцем та Приватним підприємством "Продекспорт", як Покупцем, укладено договір постачання (далі - Договір), згідно умов якого Продавець зобов’язався передавати (поставляти, продавати) товари у власність Покупцю на умовах та в строки, встановлені Договором, а Покупець, в свою чергу, зобов’язався прийняти та оплатити товари за цінами, зазначеними в додатку №1 до договору (п. 1.1. Договору).

У відповідності до розділу 5 Договору товар постачається Покупцю за рахунок Продавця, якщо інше не передбачено домовленістю між сторонами (п. 5.1. Договору). Товар доставляється продавцем за адресою, вказаною у замовленні на постачання (п. 5.2. Договору). Покупець приймає товар по кількості, згідно з своїм попереднім замовленням. Прийом товару фіксується підписом відповідальної особи Покупця та належним оформленням облікової документації (п.5.10. Договору).

Як стверджує позивач і це випливає з матеріалів справи, на виконання умов укладеного Договору, позивач в період з червня по вересень 2009р. включно згідно накладних №№3210, 3211 від 02.06.2009р.; №№3289, 3290 від 05.06.2009р.; №3605 від 19.06.2009р.; №№3679, 3680 від 23.06.2009р.; №3769 від 26.06.2009р.; №3788 від 27.06.2009р.; №№4400, 4401 від 21.07.2009р.; №4437 від 22.07.2009р.; №№4454, 4457 від 23.07.2009р.; №4516 від 24.07.2009р.; №№4604, 4605, 4606 від 28.07.2009р.; №4628 від 29.07.2009р.; №4647 від 30.07.2009р.; №№4727, 4733 від 01.08.2009р.; №№4798, 4815 від 04.08.2009р.; №4828 від 05.08.2009р.; №4862 від 06.08.2009р.; №№4931, 4942 від 08.08.2009р.; №№5010, 5028 від 11.08.2009р.; №5069 від 13.08.2009р.; №5118 від 14.08.2009р.; №5146 від 15.08.2009р.; №№5231, 5232 від 18.08.2009р.; №5283 від 20.08.2009р.; №№5339, 5340 від 21.08.2009р.; №№5432, 5443 від 25.08.2009р.; №5450 від 26.08.2009р.; №№5492, 5493 від 27.08.2009р.; №№5570, 5582 від 29.08.2009р.; №№5642, 5655 від 01.09.2009р.; №5717 від 03.09.2009р.; №5779 від 04.09.2009р.; №5826 від 07.09.2009р.; №5869 від 08.09.2009р.; №5924 від 10.09.2009р.; №5986 від 11.09.2009р.; №6022 від 12.09.2009р.; №6037 від 14.09.2009р.; №6086 від 15.09.2009р.; №6108 від 16.09.2009р.; №№6192, 6202 від 18.09.2009р.; №№№6314, 6315 від 22.09.2009р.; №№6416, 6421 від 25.09.2009р. передав, а відповідач прийняв зазначений у накладних Товар (продукти харчування) на загальну суму 368719,12грн. Факт отримання товару підтверджується підписами представника відповідача на зазначених накладних, котрі скріплено відтиском печатки магазину відповідача, куди постачався товар.

Пунктом 5.15. договору передбачено, що датою приймання товару рахується дата підписання облікових документів уповноваженими представниками сторін.

Отже, представленими доказами підтверджується належне виконання позивачем своїх договірних зобов'язань в частині передачі товару на загальну суму 368719,12грн.

Умовами укладеного договору (розділ 8) сторони також визначили порядок проведення розрахунків за поставлений товар. Так, у відповідності до п. 8.1. Договору Покупець здійснює розрахунки з Продавцем за поставлений товар по проходженню 60 календарних днів з моменту здійснення постачання товару. Сторони проводять між собою платежі виключно в національній валюті України, шляхом безготівкового переказу коштів на поточні рахунки, вказані у Договорі (п. 8.5. Договору), а згідно п. 8.7. договору, підставою для оплати є передача Покупцю оформлених належним чином облікових документів.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Покупцем, умов договору в частині проведення оплати вартості поставленого йому товару згідно договору постачання від 21.05.2009р.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються § 1 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу, продавець зобов’язується передати товар у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальними положеннями про купівлю-продаж передбачено право продавця вимагати оплати товару. Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як стверджує позивач у позовній заяві і це вбачається з поданих документів, позивач свої зобов’язання по Договору виконав в повній мірі, однак, відповідач порушив свої договірні зобов’язання, не провівши повної оплати за отриманий ним у власність товар в повному обсязі, внаслідок чого станом на 29.06.2010р. заборгованість відповідача за Договором постачання від 01.01.2009р. становить 286009,58грн. (з урахуванням часткової сплати вартості отриманого товару та повернення поставленого товару відповідно до акту звірки розрахунків ), що є порушенням умов договору, ст. 527 ЦК України та ст. 193 ГК України.

В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов’язків.

Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов’язання щодо оплати купленого товару в повній мірі та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах немає.

Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наведене вище, серед іншого не заперечується відповідачем, поставка продукції на виконання саме договору підтверджується виписками банку по рахунку позивача про перерахування відповідачем коштів за товар згідно договору від 01.01.2009р.

За таких обставин справи, суд вважає доводи позивача про порушення його майнових прав на суму основного боргу правомірними, документально підтвердженими первинними документами, а тому згідно ст. 15 ЦК України, порушене право приватного підприємства "Масар-Агро" підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 286009,58грн. боргу.

Належне виконання грошових зобов’язань покупцем забезпечено сторонами згідно п. 10.1. Договору пенею у розмірі 0,04% від суми затриманої проплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оцінюючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог в частині нарахованої пені, та поданий в судовому засіданні 25.08.2010р. розрахунок пені, здійснений за період з 01.08.2009р. по 24.05.2010р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати, що становить відповідно до розрахунку здійсненого судом 7073,97грн. (а не 44124,35грн. як зазначено позивачем в даному розрахунку), суд, здійснивши власний арифметичний підрахунок, вважає такими, що відповідають вимогам ст. 258 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГК України, вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та п. 10.1. договору, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 7073,97грн. пені, нарахованої в розмірі 0,04% від суми затриманої проплати, як це передбачено договором, які й задовольняються судом (розрахунок, здійснений судом додається, даний розрахунок здійснений із врахуванням періодів, зазначених позивачем та уточнених судом відповідно до умов п. 8.1 договору).

В задоволенні вимог про стягнення 37050,38грн. пені господарський суд відмовляє у зв’язку з тим, що вимоги в цій частині безпідставно нараховані позивачем, виходячи з розміру подвійної облікової ставки Національного Банку України, однак розмір пені за домовленістю сторін встановлено в іншому розмірі - 0,04% від суми простроченого платежу.

За таких обставин справи, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, не спростовані належними доказами відповідачем у справі та підтверджені матеріалами справи, підлягають до задоволення частково, в розмірі 293082,92грн.., в тому числі 286009,58грн. основного боргу та 7073,97грн. нарахованої пені.

Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства "Продекспорт", вул. Живова, 15а, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 30047671 на користь приватного підприємства "Масар-Агро", вул. І.Богуна, 1, м. Копичинці, Гусятинського району, Тернопільської області, 48260, код ЄДРПОУ 00907220, 286009грн.58коп. –заборгованості за поставлений товар згідно договору постачання від 01.01.2009 року та 7073,97грн. –пені, 2930,83грн. витрат по сплаті державного мита, 213,91грн. витрат на інформаціно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

4.          В решті позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) 07.10.2010р. через місцевий господарський суд.

Суддя