ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"01" жовтня 2010 р.Справа № 12/78-1279 Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом прокурора м. Тернополя в інтересах держави, бул. Шевченка, 7, м. Тернопіль, в особі Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, в особі Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради, вул. Коперника, 1, м. Тернопіль
до товариства з обмеженою відповідальністю спільного медико-технічного підприємства "МТЦ" ЛТД, проспект С. Бандери, 2, м. Тернопіль
За участю представників від:
прокуратури: Ковальчук О.Р. –помічник прокурора м. Тернополя (посвідчення №36);
позивача: не з’явився.
відповідача: не з’явився.
В судових засіданнях учасникам судового процесу роз’яснено права і обов’язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 29, 81-1 ГПК України.
За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Суть справи:
Прокурор м. Тернополя в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради в особі Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради звернувся до господарського суду Тернопільської області із позовом (з врахуванням клопотання №90-8070 від 20.08.2010р. про збільшення позовних вимог) про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю спільного медико-технічного підприємства "МТЦ" ЛТД 34488грн.52коп. заборгованості по орендній платі згідно договору оренди не житлових приміщень №2062 від 04.01.1998 року, 21984грн.69коп. плати за фактичне використання приміщення, 3574грн.15коп. пені та про зобов’язання відповідача звільнити нежитлове приміщення комунальної власності по вул. С. Бандери, 2, м. Тернополі, площею 135,2 кв.м. та передати його по акту Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради.
Відповідач відзиву на позов не подав, його повноважний представник в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином (за адресою, зазначеною в довідці відділу державних реєстраторів Тернопільської міської ради від 21.05.2010р. №1785/02-2, договорі оренди нежитлових приміщень №2062 від 04.01.1998р., а саме: проспект Ст.Бандери, 2, м. Тернопіль), проте своїм конституційним правом на захист не скористався, тому суд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.
Від відповідача надійшло клопотання від 01.10.2010р. про перенесення розгляду справи у зв’язку із неможливістю явки представника відповідача за станом здоров’я, при цьому жодних доказів таких тверджень суду не представив.
Розглянувши подане клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, беручи до уваги, що останнє підписано особою, посадове становище, прізвище якої не зазначено, що не дає можливості вважати, що таке подано та підписано повноважним представником відповідача або керівником останнього, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду доказів неспроможності прибуття у судове засідання представника товариства, а також, враховуючи, що за клопотанням розгляд справи неодноразово відкладався і у відповідача було достатньо часу для надання суду відзиву на позов, а відтак мав можливість подати усі необхідні на його думку для розгляду справи матеріали, тому суд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону, реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист, крім того, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, тому клопотання від 01.10.2010р. задоволенню не підлягає.
Згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, господарським судом встановлено наступне:
04 січня 1998 року між Фондом комунального майна міста Тернополя, правонаступником майнових і немайнових прав та зобов’язань якого згодом став Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради (згідно Положення про управління економіки міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 19.05.1998р., рішення Тернопільської міської ради від 10.03.2000р., від 03.06.2002р., від 28.09.2006р. №5/2/48, від 21.08.2008р. №5/20/1), (надалі –Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю спільним медико-технічним підприємством "МТЦ" ЛТД (надалі - Орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень №2062 (надалі –договір).
За умовами п. 1. Договору Орендодавець на підставі наказу Фонду комунального майна міста передав, а Орендар прийняв в орендне користування нежитлові приміщення площею 135,2 м2, за адресою: м. Тернопіль, пр.-т Ст. Бандери, 2, для використання під оздоровчий центр, складське приміщення товарів медичного призначення.
Згідно п. 4 договору Орендар зобов’язався за надане в оренду приміщення щомісячно вносити орендну плату не пізніше 15 числа наступного місяця; розмір орендної плати здійснюється за розрахунком згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна", розмір орендної плати змінюється у випадку зміни ставок орендної плати, розрахунки орендної плати, з врахуванням помісячного коефіцієнту інфляції, Орендар зобов’язався одержувати щомісяця у Орендодавця (з 09 числа наступного місяця) (п.п.13, 14 договору).
Разом з тим, додатками до договорі від 30.07.2007р. та від 21.11.2007р. визначено розрахунок орендної плати відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна" із змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 18 договору, термін дії останнього з 01.01.1998р. по 31.12.2000р.; згодом сторонами було пролонговано термін дії договору до 31.12.2006р. Додатком до договору від 09.03.2006р. сторонами внесено зміни у п. 18 договору, а саме: визначено, що договір оренди продовжений до 09.03.2010р.
Таким чином, між позивачем та відповідачем у справі в силу даного договору, ст. 759 ЦК України, ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. № 2269-ХІІ (надалі –Закон) виникли зобов’язання з договору оренди комунального майна, згідно якого орендодавець (позивач у справі) передав орендарю (відповідачу у справі) майно у користування за плату на певний строк та на умовах визначених договором.
Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що перебуває у комунальній власності регулюються вищезазначеним Законом, який передбачає істотними умовами договору, в тому числі визначених ст. 10 Закону –орендну плату, порядок її сплати, виконання зобов’язань сторонами, відповідальність сторін, а також інші умови, передбачені договором за згодою сторін.
Укладеним договором оренди сторони досягли згоди по всіх його істотних умовах, визначили предмет договору, умови передачі та повернення орендованого майна, розмір та порядок сплати орендної плати, права та обов’язки сторін по договору, відповідальність і вирішення спорів за договором та строк його чинності, умови зміни та припинення.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
В силу ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов’язковим для виконання кожної із сторін.
Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.
У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається.
Позивач стверджує, що відповідач взяті на себе зобов’язання згідно вищезазначеного договору щодо оплати орендної плати виконував несвоєчасно і не в повному обсязі, у зв’язку з чим заборгованість останнього станом на 09.03.2010р. (на дату закінчення терміну дії договору) становила 34488,52грн., яка станом на день заявлення позову останнім не сплачена.
Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, в тому числі і про погашення заборгованості згідно вищезазначеного договору оренди майна не надав, а тому згідно вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 34488грн.52коп.
Як слідує з умов Договору, а саме: пункту 5, за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню (від несплаченої суми) в розмірі 0,5 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, за кожен день прострочення (включаючи день оплати).
Стаття 230 Господарського кодексу України визначає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Враховуючи, що згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв’язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору, у вигляду сплати пені, що за період з 01.01.2010р. по 30.06.2010р. (згідно поданого позивачем розрахунку) становить 3574,15грн.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, при цьому відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України якщо договір розривається у судовому порядку, зобов’язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.
В силу ч. 4 ст. 291 ГК України, правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України, а також ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Обов’язком орендаря у разі припинення договору найму є негайне повернення наймодавцеві речі у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ст. 785 ЦК України).
Статтею 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено правові наслідки припинення або розірвання договору оренди, зокрема, у разі припинення договору оренди орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч. 2 ст. 785 ЦК України).
Згідно з п. п. 1,2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна“ термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви від однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той же термін і на тих же самих умовах, які були передбачені договором.
На виконання вимог статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна" 17.03.2010р. Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради направило відповідачу листа №445-у від 17.03.2010р., в якому зазначило, що договір оренди №2062 від 04.01.1998р. не буде продовжуватися на наступний строк, а тому зобов’язувало звільнити приміщення і в 15-ти денний строк передати по акту прийому-передачі Департаменту.
Позивач стверджує, що договір припинив свою дію 09.03.2010р. і після 09.03.2010р. відповідач без належних правових підстав фактично користується орендованим раніше нежитловим приміщенням, у зв’язку з чим згідно представлених позивачем розрахунків відповідачу на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України нараховано неустойку у розмірі плати за фактичне користування нежитловим приміщенням за період з 10.03.2010р. по 30.06.2010р. в розмірі 21984грн.69коп., що дорівнює розміру орендної плати за зазначений період.
Дослідивши надані сторонами документи суд вважає, що договір оренди припинив свою дію 09.03.2010р.
Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, в тому числі, про передачу об’єкту оренди позивачу після припинення дії договору оренди, про сплату неустойки за фактичне користування орендованим раніше нежитловим приміщенням за період з 10.03.2010р. по 30.06.2010р. не надав, а тому згідно вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України слід вважати, що після 09.03.2010р. відповідач без належних правових підстав фактично користується орендованим раніше нежитловими приміщеннями комунальної власності площею 135,2 м2, розміщене за адресою: м. Тернопіль, пр.-т Ст. Бандери, 2, за таких обставин позовні вимоги щодо звільнення спірного нежитлового приміщення та передачі його по акту прийому-передачі позивачу, а також про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 21984,69грн. за фактичне користуванням спірним приміщенням підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю спільного медико-технічного підприємства "МТЦ" ЛТД, проспект С. Бандери, 2, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14033032, на користь Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради, вул. Коперника, 1, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 36212339, - 34488грн.52коп. боргу по орендній платі, 21984грн.69коп. неустойки за фактичне користування приміщенням, 3574грн.15коп. пені.
3. Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю спільне медико-технічне підприємство "МТЦ" ЛТД, проспект С. Бандери, 2, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14033032, звільнити нежитлове приміщення комунальної власності по вул. С. Бандери, 2, м. Тернополі, площею 135,2 кв.м., та передати його по акту прийому-передачі департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, вул. Коперника, 1, (ідентифікаційний код 36212339).
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю спільного медико-технічного підприємства "МТЦ" ЛТД, проспект С. Бандери, 2, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14033032:
- в дохід Державного бюджету України (р/р 31111095700002, банк одержувача ГУДКУ у Тернопільській області, одержувач платежу УДК у м. Тернополі, МФО банку 838012, код ЄДРПОУ 23588119) –685грн.47коп. державного мита;
- 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31210264700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, код 22050003, одержувач: Державний бюджет м. Тернополя.
5. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 04 жовтня 2010р. через місцевий господарський суд.
Суддя
Судове рішення № 11968784, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 01.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 12/78-1279. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: