Рішення № 11968761, 26.10.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.10.10           Справа № 8/3-10.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Зражевського Ю.О. , при секретарі судового засідання Чижик С.Ю., розглянув матеріали справи № 8/3-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРИДЕНТА АГРО”,

м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “За мир”, с. Кекіно

Сумського району Сумської області

про стягнення 12 227 грн. 74 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість відповідно до договору купівлі – продажу № 33-03-2009 СФК у сумі 12 227,74 грн., у тому числі: суму основного боргу у розмірі 9 166,00 грн., пеню у розмірі 416,67 грн., індекс інфляції у розмірі 201,65 грн., 3 % річних у розмірі 610,67 грн., штраф у розмірі 1833,20 грн., адвокатські витрати у розмірі 700,00 грн., а також витрати по сплаті державного мита 130,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву (будь-яких заперечень проти позову) або доказів сплати боргу не подав , тому відповідно до ст. 75 ГПК України , справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного :

19.03.2009р. між сторонами був укладений договір № 33-03-2009 СФК купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу. Відповідно до умов даного договору ним визначались умови купівлі-продажу засобів захисту рослин.

Згідно з п. 2.1 цього договору асортимент товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі товару, ціна визначаються в додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід’ємною частиною договору.

У відповідності до п. 2.2 договору всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід’ємною частиною.

На виконання вказаного договору позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 11166,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-СМ00032 від 03.04.2009р. та № РН-СМ00180 від 14.07.2009р.

Відповідно до п. 5.1 договору покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або видаткових накладних, що є невід’ємною частиною цього договору.

Пунктом 5.3 даного договору встановлено, що оплата товару проводиться наступним чином : 40 % від вартості товару оплачується покупцем в строк до 01.10.2009 року ; 60% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 01.11.2009 року .

Позивач виконав свої зобов’язання за договором у повному обсязі . Претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від відповідача на адресу позивача не надходило .

В порушення чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору, відповідач в строк до 01.11.2009р. частково оплатив поставлений позивачем товар в розмірі 2000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем залишається несплаченою і становить 9166,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Факт заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 9166,00 грн. підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.11.2009 року, підписаним обома сторонами ( копія якого знаходиться в матеріалах справи, а.с. 52) .

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Оскільки відповідач не подав до суду доказів сплати боргу в розмірі 9166,00 грн. або обґрунтованих заперечень проти суми боргу , тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 9166,00 грн. відповідають вимогам чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України , ст. 230, 231 Господарського кодексу України , на підставі п. 8.2 договору № 33-03-2009 СФК від 19.03.2009 року відповідачу нараховано 416,67 грн. пені .

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені нарахованої за період з 02.11.09 року по 22.01.2010 року в розмірі 416,67 грн. є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , крім того три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором чи законом .

Згідно п. 8.6 договору, сторони дійшли згоди, що покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця сплачує на користь останнього 3 % річних .

Пунктом роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 року № 02-5/293, «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань», відсотки за користування чужими коштами є платою саме за користування чужими коштами , а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання .

Крім того, стягнення цих відсотків передбачено, зокрема, п. 67 Положення про поставку продукції та п. 57 Положення про поставку товарів .

Враховуючи викладене , позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних в період з 02.11.2009 року по 22.01.2010 року в розмірі 610,22 грн. та індексу інфляції за період з листопада 2009 року по грудень 2009 року в розмірі 201,65 грн., нарахованих у відповідності з вимогами діючого законодавства, є правомірними , обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі .

Правомірними та обґрунтованими є також вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару , які передбачені п. 8.4 договору і становлять суму 1883,20 коп.

Відповідно до договору № 350/12/09 від 14 грудня 2009 року про надання юридичних послуг укладеним між позивачем та ТОВ «Незалежна юридична компанія» , ТОВ «Юридична компанія» в особі Бонтлаба В.В. здійснила необхідній комплекс юридичних послуг, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 20.01.2010 року , який підписаний замовником –ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» та виконавцем – ТОВ «Незалежна юридична компанія» .

Згідно платіжного доручення № 1749 від 21.01.2010 року ( а.с.31) , витрати які поніс позивач сплативши за юридичні послуги ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» становлять суму 500,00 грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача, що стягнення з відповідача 700 грн. витрат з надання послуг адвоката задоволенню не підлягають, оскільки стаття 44 Господарсько-процесуального кодексу України передбачає відшкодування як судових витрат сум сплачених стороною за отримання послуг лише адвокатам, а не будь-яким представникам чи юридичним особам . Відшкодуванню підлягають лише фактичні витрати, тобто витрати, здійснені на дату прийняття судового рішення.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті держмита в розмірі 130,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 526, 611, 625 ЦК України , ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково .

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗА МИР» (42325, Сумська область, Сумській район, с. Кекино ; код ЄДРПОУ 30811330) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО» (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А; код ЄДРПОУ 2559132) суму основного боргу у розмірі 9166,00 грн., пеню у розмірі 416,67 грн., 3 % річних у розмірі 610,22 грн., індекс інфляції у розмірі 201,65 грн., штраф у розмірі 1833,20 грн. , витрати по сплаті державного мита в розмірі 130,00 грн., витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

3.          В іншій частині позову відмовити .

Суддя