Рішення № 11968529, 29.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.10                                                                                           Справа№ 14/160(16/87)

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаян», м.Ужгород Закарпатської області

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Компроф», м.Львів

про стягнення 18347,00 грн

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар: Хороз І.Б

Представники:

від позивача: Нішкур Д.Ю.- представник (довіреність від 11.01.2010 р вих.№юр 4/1)

від відповідача: не з”явився

Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України, позивачу роз”ясювались. Заяви про відвід судді від сторін не поступали.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Шаян», м.Ужгород, звернулось до Господарського суду Закарпатської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компроф», с.Минай Ужгородського району Закарпатської області, 18347,00 грн. заборгованості, у т.ч.: 8496,42 грн. основної заборгованості,4334,23 грн. відсотків,2548,93 грн. штрафу та 2967,43 грн. пені згідно договору П-5/2008 купівлі-продажу (поставки) з наданням знижки та відтермінування платежу від 11.01.08 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.08.2010 року порушено провадження у справі №16/87 за даним позовом, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 31.08.2010 року. Розгляд справи неодноразово відкладався. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.09.2010 року матеріали справи 16/87 надіслано за територіальною підсудністю до Господарського суду Львівської області.

При цьому, Господарський суд Закарпатської області виходив з того, що зі змісту договору П-5/2008 купівлі-продажу (поставки) з наданням знижки та відтермінування платежу від 11.01.08 року вбачається, що відповідач згідно п.1.1 договору зобов»язався прийняти і оплатити будівельні, оздоблювальні матеріали, металопрокат і інструменти на умовах, передбачених договором. Предметом спору є стягнення з відповідача заборгованості за невиконання вказаного вище договору по оплаті за отриманий товар.

Оскільки, місцезнаходженням відповідача є адреса :м.Львів, вул.Олександра Олеся,25/54, то даний спір, за правилами підсудності встановленими ГПК України, не підлягає розгляду в Господарському суді Закарпатської області, а підсудний Господарському суду Львівської області.

За розпорядженням голови Господарського суду Львівської області справа №16/87 передана для розгляду судді Кітаєвій С.Б. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.09.10 р прийнято справу №16/87 до розгляду і призначено їй новий №14/160 (16/87). Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 20.10.2010 року; вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов»язковою явку повноважних представників сторін в судове засідання.

Ухвала суду від 30.09.2010 року отримана позивачем 04.10.10 р, а відповідачем - 08.10.10 року, що підтверджують наявні у справі поштові повідомлення про вручення рекомендованої поштової кореспонденції.

30.09.10 р за вх.№18609 в канцелярію суду від позивача поступила заява про забезпечення позову. Ухвалою від 06.10.10 р суд відхилив подану позивачем заяву.

В судове засідання 20.10.2010р. забезпечив явку повноважного представника позивач. Представник позивача вимоги ухвали суду від 30.09.10 року виконав. З мотивів, наведених у позовній заяві позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити повністю.

Від відповідача в канцелярію господарського суду Львівської області 20.10.10 р за вх.№20272 поступило клопотання про відкладення розгляду справи, у зв»язку із неможливістю забезпечити в судове засідання явки повноважного представника. Відзив та витребовувані документи від відповідача до справи не надходили.

За таких обставин, з метою недопущення порушення змагальності і рівності сторін перед законом та судом, створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також для правильного вирішення спору, суд вбачав за необхідне відкласти розгляд справи. Ухвалою від 20.10.10 р розгляд справи відкладено на 29.10.10 року, повторно зобов»язано відповідача виконати вимоги ухвали від 30.09.10 р та надати витребовувані судом документи, забезпечити явку повноважного представника в судове засідання.

29.10.10 року явку повноважного представника в судове засідання забезпечив позивач. Пояснення по справі надано позивачем у листі вих.№393 від 19.10.10 р, долучено оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви. Повідомлено, що станом на 29.10.2010 року сума основного боргу ТзОВ «Компроф»перед ТзОВ «Шаян»складає 8496,42 грн. Пояснює, що даний борг виник в результаті порушення відповідачем умов договору №П-5/2008 року, а саме , у зв»язку із неоплатою у встановлені договором строки товару, отриманого за видатковою накладною №2470 від 20.10.2008 року. Позивач підтверджує, що інших договорів, як підставу для відчуження позивачем товару відповідачеві між сторонами даної справи не укладалось. До справи подано також податкову накладну №837 від 20.10.2008 р, з відомостей у якій вбачається , що підставою поставки товару, переліченого у видатковій накладній №2470 від 20.01.2008 року, був договір №ВП-5/2008 від 11.01.08 року.

Позивачем подано до справи докази скерування ТзОВ «Компроф»по місцюзнаходження за адресою, що значиться в Єдиному державному реєстрі (м.Львів вул. О.Олеся будинок 25Д кв.54) позовну заяву за №.201 від 15.06.2010 р про стягнення заборгованості в сумі 18347 грн з додатками .

Відповідачем не подано відзиву на позовну заяву; не подано й доказів перерахування позивачу суми основного боргу 8496,42 грн., заперечень на позов відповідач не висловив, явку повноважного представника в судове засідання відповідач не забезпечив, причин та їх поважність суду не повідомив і не довів.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.

З мотивів, наведених у позовній заяві позивач просить позов задоволити повністю. Стверджує, що на виконання умов укладеного між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу №ВП-5/2008 від 20.10.08 р, позивач по накладній №2470 від 20.10.08 р , на підставі довіреності відповідача за №22/08 від 01 жовтня 2008 року передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 8496,42 грн. Строк виконання відповідачем зобов»язань за договором щодо оплати отриманого товару сплинув 09.11.2008 р . Однак, відповідач за отриманий товар не розрахувався. Претензії позивача про погашення боргу вих.№122 від 23.04.2010 р та №184/1 від 04.06.2010 р залишені відповідачем без відповіді і задоволення.

Відповідно до умов п.6.2 договору позивачем нараховано відповідачу штраф та пеню, вимоги про стягнення яких, відповідно в сумах : 2548,93 грн і 2967,43 грн. заявлено у даному позові. Окрім того, відповідно до п.4.10 договору нараховано та заявлено вимогу про стягнення 32% річних в сумі 4334,23 грн. Позивач просить також відшкодувати йому за рахунок відповідача судові витрати по справі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. .

Судом встановлено.

11 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шаян»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компроф»(покупець) було укладено Договір №ВП-5/2008 купівлі-продажу (поставки) з наданням знижки та відтермінуванням платежу.

За умовами договору (п.1.1) продавець зобов»язується передати у власність покупцю , а покупець зобов»язується прийняти і оплатити будівельні, оздоблювальні матеріали, металопрокат та інструмент (надалі-товар) на умовах, передбачених даним договором.

Найменування , кількість, ціна і загальна вартість товару узгоджуються між сторонами на умовах договору та зазначаються у рахунках і видаткових накладних, які вважаються додатком і становлять невід»ємну частину даного договору (п.1.2).

Відповідно до п.4.1 – сума договору складається із загальної вартості всього товару, переданого покупцю на умовах даного договору. Діюча на момент поставки ціна реалізації товару вказується в рахунку та видатковій накладній (п.4.2). Відповідно до п.4.5 договору покупцю надається право на відтермінування оплати вартості поставленого товару на строк до 20 (двадцять) календарних днів з дня його відвантаження покупцеві. Днем відвантаження вважається день оформлення видаткової накладної.

У випадку прострочення покупцем оплати товару, на прострочену суму нараховуються 32% річних за кожний день прострочення, від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати (п.4.10).

Зобов»язання покупця по оплаті відвантаженого товару вважається виконаним в повному обсязі і в строк, у випадку отримання продавцем підтвердження банківської установи про зарахування вартості відвантаженого товару на рахунок продавця у визначений даним договором термін ( п.4.7). Відвантаження наступної партії товару ( п.4.8) допускається при умові своєчасної і повної оплати попередньо відпущеної партії товару.

Відповідно до п.5.1 договору, для здійснення поставки, покупець направляє продавцю заявку, в якій вказує : своє найменування, поштові та банківські реквізити а також : найменування, одиниці виміру, кількість та місце поставки необхідного товару. Передача заявки допускається телефонним або факсимільним зв»язком. Заявка вважається погодженою (п.5.3) у випадку виставлення продавцем рахунку на оплату та оформлення видаткової накладної на замовлений товар.

У випадку порушення умов договору, винна сторона відшкодовує на вимогу другої сторони, всі завдані цим збитки а також сплачує штрафні санкції, передбачені даним договором (п.6.1).

У випадку порушення термінів виконання фінансових зобов»язань, що визначені в п.4.5 договору, винна сторона сплачує за вимогою та на користь другої сторони штраф у розмірі 30% від суми боргу а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення до повної сплати такої заборгованості. Сплата санкцій не звільняє винну сторону від виконання порушеного зобов»язання в натурі (п.6.2).

В розділі договору 9 , іменованому «Юридичні адреси, реквізити та підписи сторін»покупець (ТзОВ «Компроф») вказало своїм місцезнаходженням адресу :Закарпатська область, Ужгородський район, с.Минай, вул.Ізумрудна,5. Зазначена адреса відповідла даним і у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи Серія АОО №387056, довідці №0365/07 Головного управління у Закарпатській області, виданій 13.03.07 р, тобто фактичним даним про місцезнаходження відповідача станом на час укладення договору .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шаян»(продавець) на виконання умов договору №ВП-5/2008 від 11 січня 2008 року поставило відповідачу ( Товариству з обмеженою відповідальність «Компроф», покупцю) товар , вартістю 8496,42 грн, що підтверджується накладною №2470 від 20 жовтня 2008 року.

Товар був отриманий уповноваженою на це особою відповідача за довіреністю №22/08 від 01 10.2008 року –Дуфинець Людвигом Людвиговичем. по накладній №2470 від 20.10.08 р на суму 8496,42 грн. Товар прийнятий без зауважень та претензій. Підставою для поставки товару, як вбачається з відомостей у довіреності, вказано договір.

Відповідно до п.4.5 договору відповідач зобов»язаний був розрахуватись з позивачем за отриманий товар протягом двадцяти календарних днів з дня його відвантаження, що визначається за датою оформлення видаткової накладної. Таким чином, термін оплати прийнятого відповідачем 20.10.08 року товару за видатковою накладною №2470 сплинув 09 листопада 2008 року. У встановлений договором термін відповідач отриманий товар не оплатив.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивачем було відправлено відповідачу претензії з вимогою погасити борг ( претензії №122 від 23.04.10 р та №184/1 від 04.06.10 р ), однак такі залишені відповідачем без відповіді і задоволення.

Оплати за отриманий товар відповідач не здійснив і станом на момент звернення позивача з позовом до суду. Сума основного боргу відповідача становить 8496,42 грн, що письмово підтвердив позивач, станом на час розгляду спору по суті. Доказів зворотнього відповідач суду не надав.

Крім стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до п.4.10 договору 32% річних, та відповідно до п.6.2 договору –штраф і пеню.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази, заслухавши доводи представника позивача, суд прийшов до висновку , що позов підлягає задоволенню . При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов»язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст.11 ЦК України).

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов”язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов”язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб»єкт ( управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов»язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов»язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов»язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов»язання припиняється його виконанням , проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи сума основного боргу не спростована документальними доказами відповідачем, становить 8496,42 грн, є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання ( неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч.1 ст.612 ЦК України).

Згідно з ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.231 ГК України законом щодо окремих видів зобов»язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст.3 вищезгаданого Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня , коли зобов»язання мало бути виконано.

В п.6.2 договору №ВП-5/2008 від 11.01.2008 р встановлено, що у випадку порушення термінів виконання фінансових зобов»язань, що визначені п.4.5 договору, винна сторона сплачує за вимогою та на користь другої сторони штраф у розмірі 30% від суми боргу а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення до повної сплати такої заборгованості.

За невиконання договірних зобов»язань позивач, відповідно до п.6. 2 договору нарахував відповідачу пеню за прострочення платежу в сумі 2967,43 грн та 2548,93 грн. штрафу ( розрахунок пені, штрафу наведено у документі, іменованому «Розрахунок відсотків, штрафу та пені», що є додатком до позовної заяви). Вимоги про стягнення пені в сумі 2967,43 грн та 2548,93 грн. штрафу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний, зокрема, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п.4.10 договору №ВП-5/2008 від 11.01.2008 р встановлено, що у випадку прострочення покупцем оплати товару, на прострочену суму нараховується 32% річних за кожний день прострочення від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Згідно з ч.4 ст.232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

За прострочення виконання грошового зобов»язання відповідачу, на підставі ст.625 ЦК України, п.4.10 договору, позивачем нараховано 4334,23 грн -32% річних. Ця вимога підлягає задоволенню в сумі 4330,85 грн, оскільки позивачем у розрахунку допущено арифметичну помилку.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи положення норм ст.ст.4-3,32,33,34,43 ГПК України, та те,що відповідач не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини, на яких грунтуються заявлені позивачем вимоги, позов в частині вимог про стягнення основного боргу, штрафу та пені підлягає до задоволення, відповідно в сумах: 8496,42 грн,2548,93 грн, 2967,43 грн, а також в сумі 4330,85 грн. підлягає задоволенню вимога про стягнення 32% річних.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1, 2, 21,32,33,34,36,43,49,75,82,84,85, 116 ГПК України, суд,-

Вирішив :

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компроф»(19011, Львівська обл.., місто Львів, Личаківський район, вулиця Олександра Олеся, будинок 25Д, квартира 54; код ЄДРПОУ 20431430) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаян»(88015, Закарпатська область, м.Ужгород, вул..Перемоги,145А, код ЄДРПОУ 32511049) 18 343,63 грн. заборгованості ( з яких : 8496,42 грн. основного боргу, 2967,43 грн. пені, 2548,93 грн. штрафу, 4330,85 грн. -32% річних), 183,44 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

4.          В стягненні решти від суми нарахованих 32% річних –відмовити.

В судовому засіданні 29.10.10 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення складено 01.11.2010 р.

Суддя