Рішення № 11968519, 29.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.10                                                                                           Справа№ 11/178 (2010)

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

При секретарі Козак І.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська пивна компанія», 81130, Львівська область, Пустомитівський район, С. Сокільники, вул. Тролейбусна,17, ЄДРПОУ 33285781.

Відповідач: Приватне підприємство «Реліквія», 79000, м. Львів, вул. В.Великого,71/76, ЄДРПОУ 31291589.

Про: стягнення 56028 грн. 58 коп., в т. ч. 49 911 грн. 03 коп. - основного боргу, 3008 грн. 30 коп. - пені, 645 грн. 00 коп. - 3% річних, 2464 грн. 25 коп. –інфляційних витрат, 560 грн. 00 коп. –державного мита, 236 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За участю представників:

Від позивача: Пилипяк В.М., довіреність № 04/10/10 від 04.10.2010 р.

Від відповідача: не прибув,

Представнику роз»яснено права і обов»язки передбачені ст. 22 ГПК України, зокрема, право відводу судді, відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник заявив клопотання про відмову від технічної фіксації судового процесу.

Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська пивна компанія», с. Сокільники, Пустомитівського району, до Приватного підприємства «Реліквія», м. Львів, про стягнення 56028 грн. 58 коп., в т. ч. 49 911 грн. 03 коп. - основного боргу, 3008 грн. 30 коп. - пені, 645 грн. 00 коп. - 3% річних, 2464 грн. 25 коп. –інфляційних витрат, державне мито в сумі 560 грн. 00 коп., 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду від 12.10.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 29.10.2010 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою.

Згідно розпорядження Голови господарського суду Львівської області від 28.10.2010 р. справа № 11/178 (2010) передана для розгляду судді Данко Л.С.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить стягнути з Відповідача на свою користь 49 911 грн. 03 коп. - основного боргу, 3008 грн. 30 коп. - пені, 645 грн. 00 коп. - 3% річних, 2464 грн. 25 коп. –інфляційних витрат, державного мита - 560 грн. 00 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236 грн. 00 коп.

Відповідач без поважних причин, повноважного представника в судове засідання не направив, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи в порядку п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджено наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 –рекомендованою поштою.

Справа розглядається відповідно до статті 75 ГПК України –за наявними у ній матеріалами.

В ході судового розгляду встановлено:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівська пивна компанія»(Позивачем - у справі, Продавцем – за договором) та Приватним підприємством «Реліквія»(Відповідачем - у справі, Покупцем –за договором), 11.04.2005 року був укладений Договір № 755 купівлі - продажу товару (надалі Договір).

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статей 207, 208 ЦК України і є правомірним правочином, в силу статті 204 ЦК України.

За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками зазначений договір є договором купівлі-продажу, відповідно до статті 655 ЦК України.

Покупець сплачує повну вартість отриманого товару по цінах, що зафіксовані в документах на відвантаження. (п. 5.1 договору).

Кількість та якість товару сторони передбачили у розділі 2 договору, умови постачання - розділ 3 договору, обов»язки сторін - розділ 4 договору, порядок розрахунків і відповідальність сторін –розділ 5 договору.

Сторонами за цим договором –продавцем та покупцем –виступають юридичні особи, які при його укладанні досягли істотних умов договору: предмету та ціни договору, відповідно до статті 656 ЦК України та регламентуються ст. ст. 669, 671, 673, 675 ЦК України.

Відповідно до п. 1.1. договору № 755, продавець передає у власність Покупця асортимент продукції за оплату, згідно отриманих замовлень, а покупець зобов»язується здійснювати та своєчасну оплату Товару на умовах цього договору.

Так, п. 5.4 сторони зазначили, що в випадку порушення Покупцем термінів оплати товару, Продавець нараховує пеню за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент нарахування пені.

Як вбачається із умов зазначеного договору, даний договір набуває чинності з дати його підписання і діє з 11.04.2005 р. до 31.12.2005 р.

Позивач свої зобов”язання за даним договором виконав, поставив відповідачу товар на загальну суму 44875 грн. 99 коп., що підтверджується товарно-транспортними (видатковими) накладними: № ЛП –БГ- 00075870 від 06.08.2009 р. на суму 2764,80 грн.; № ЛП –БГ-00075601 від 05.08.2009 р. на суму –1396,80 грн.; № ЛП-БГ- 00074421 від 29.07.2009 р. на суму 1296,00 грн. (оригінали оглянуто у судовому засіданні, копії - знаходяться в матеріалах справи).

Згідно з п.5.3 договору купівлі-продажу відповідач повинен був сплатити вартість отриманого товару протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту його отримання. Покупець після спливу даного терміну вартість поставленого товару не оплатив.

Позивач поставив відповідачу тару (пластмасові ящики), яка є поворотною, тому Покупець зобов»язаний був протягом 30 днів з моменту передачі товару передати її Продавцеві.

У випадку її неповернення, на вартість тари нараховується сума ПДВ і вона повинна бути оплачена Покупцем як продажна на протязі 5 банківських днів з дня закінчення строку повернення.

У випадку протермінування такої оплати, до покупця застосовуються санкції відповідно до п. 5.4. даного договору.

Згідно ст. 207 ЦК України, договори купівлі-продажу вважаються укладеним в письмовій формі, оскільки є письмові документи з фіксацією істотних умов договору - предмету договору, ціни, сторін договору.

Крім того, згідно ст. 334 ЦК України, такий момент передачі товару є моментом набуття відповідачем права власності на такий товар. Саме з часу отримання товару відповідачем до нього переходять всі права щодо придбаного товару та обов'язки щодо сплати його ціни.

Стаття 692 ЦК України передбачає сплату ціни товару після його прийняття в повному обсязі.

Згідно прибуткового касового ордену № 16654 від 05.08.2009 р. ПП «Реліквія»отримало 67 грн. 13 коп. за поставлену тару (рахунок № 363, належним чином завірена копія знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до Акту звірки між сторонами від 01.09.2010 р. на основі Договору відбулася перездача тари відповідачем, а саме ящиків 0,33 в кількості 57 ящиків на загальну суму 342 грн.

Станом на 01.10.2010 р., Відповідач вказану тару не повернув, заборгованість Відповідача перед Позивачем за неповернуту тару становить 5035,04 грн.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що зобов»язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (в нашому випадку - передачі товару).

Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов»язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов»язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

Одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( стаття 525 ЦК України).

Відповідно до умов вищевказаного Договору на момент звернення до суду відповідач заборгував перед позивачем 49911,03 грн.

Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь 3 008 грн. 30 коп. пені, яка нарахована відповідно до п. 5.4 договору, відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України, статей 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»в редакції Закону України від 10 січня 2002р. № 2921-111.

Так, розрахунок пені за поставлений товар: період з 31.05.2010 р. по 08.10.2010 р. (сума боргу 44875,99 грн.) х (ставка НБУ за період, що нараховується пеня складає 7,75% х 2/100%)/365 х (кількість днів прострочення 131) = 2496,45 грн. (пеня).

Розрахунок пені за поставлену тару: період з 12.09.2009 р. по 12.03.2010 р.(сума боргу 5035,04 грн.) х (ставка НБУ складає 10,25 % х 2/100%)/ 365 х (кількість днів прострочення 181) = 511,85 грн. (пеня).

Загальний розмір пені складає 3008,30 грн. (511,85+2496,45=3008,30 грн.).

Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь інфляційні втрати у розмірі 2464,25 грн. 00 коп. та 3% річних в сумі 645 грн. 00 коп., які нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені ст. 625 ЦК України три відсотки річних не є неустойкою (штрафом, пенею), а належать до інших засобів захисту цивільних прав, визначених статтею 16 ЦУ України.

Розрахунок інфляційних втрат за поставлений товар: величина індексу інфляції застосована, виходячи з даних Державного комітету статистики України та становить:(сума боргу за поставлений товар - 44875,99 грн.) х (Серпень 2010 р. –101,2 %) - (сума боргу за поставлений товар - 44875,99 грн.) = 538,51грн. та (сума боргу за поставлений товар - 44875,99 грн.) х (вересень 2010 р. –102,9 %) - (сума боргу за поставлений товар - 44875,99 грн.) = 1301,37 грн. Разом = 1839,88 грн. (538,51+1301,37).

Розрахунок інфляційних втрат за поставлену тару: (сума боргу –5035,04 грн.) х ( вересень 2009 р. –100,8 %) - (сума боргу - 5035,04 грн.) = 40,28 грн. + (сума боргу –5035,04 грн.) х ( жовтень 2009 р. –100,9 %) - (сума боргу - 5035,04 грн.) = 45,32 грн. + (сума боргу –5035,04 грн.) х ( листопад 2009 р. – 101,1 %) - (сума боргу - 5035,04 грн.) = 55,39 грн. + (сума боргу –5035,04 грн.) х ( грудень 2009 р. –100,9 %) - (сума боргу - 5035,04 грн.) = 45,32 грн. + (сума боргу –5035,04 грн.) х ( січень 2010 р. –101,8 %) - (сума боргу - 5035,04 грн.) = 90,63 грн. + (сума боргу –5035,04 грн.) х ( лютий 2010 р. –101,9 %) - (сума боргу - 5035,04 грн.) = 95,67 грн. + (сума боргу –5035,04 грн.) х ( березень 2010 р. –100,9 %) - (сума боргу - 5035,04 грн.) = 45,32 грн. + (сума боргу –5035,04 грн.) х ( серпень 2010 р. –101,2 %) - (сума боргу - 5035,04 грн.) = 60,42 грн. + (сума боргу –5035,04 грн.) х ( вересень 2010 р. –102,9 %) - (сума боргу - 5035,04 грн.) = 146,02 грн. Разом = 624,37 грн.

Отже, загальний розмір інфляційних втрат складає 2464,25 грн. (1839,88 + 624,37 = 2464,25 грн.)

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь 645 грн. 00 коп. –3% річних.

Розрахунок 3% річних за поставлений товар: з 31.05.2010 р. - 08.10.2010 р. кількість днів 131: (44875,99 грн. сума боргу) х 3% : 365 х (131 кількість днів прострочення) = 483,18 грн. Розрахунок 3% річних за поставлену тару: з 12.09.2009 р. - 08.10.2010 р. кількість днів 391: (44875,99 грн. сума боргу) х 3% : 365 х (391 кількість днів прострочення) = 161,81 грн.

Отже, загальний розмір 3% річних складає 645,00 грн. (483,18 + 161,81= 644,99 грн.)

Суд заслухав пояснення представника позивача, оглянув та дослідив подані докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають до задоволення, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає: 49 911 грн. 03 коп. - основного боргу, 3008 грн. 30 коп. - пені, 645 грн. 00 коп. - 3% річних, 2464 грн. 25 коп. –інфляційних витрат.

Судові витрати: державне мито сплачене позивачем в сумі 560,00 грн. та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на сторони пропорційно задоволених вимог, згідно з ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 4-3 –4-7, 12, 15, 18, 21, 22, 32 - 34, 36, 43, 44-49, 75, п.1-1 ст.80, 82 –85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги позивача задовільнити повністю.

2.          Стягнути з боржника: Приватного підприємства «Реліквія»(79000, м. Львів, вул. В.Великого,71/76, ЄДРПОУ 31291589) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська пивна компанія»( 81130, Львівська область, Пустомитівський район, С. Сокільники, вул. Тролейбусна,17, ЄДРПОУ 33285781) 49 911 грн. 03 коп. - основного боргу, 3008 грн. 30 коп. - пені, 645 грн. 00 коп. - 3% річних, 2464 грн. 25 коп. –інфляційних витрат, державного мита - 560 грн. 00 коп., послуги за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236 грн. 00 коп.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.С.Данко

29.10.2010 р. прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України, та підписано, 29.10.2010 року. Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 –93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя