Рішення № 11968288, 21.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/39621.09.10 За позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Вега»

До Закрите акціонерне товариство «Європейський страховий альянс»

про стягнення 20142,93 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Сопільнияк Д.В. –представник за довіреністю

Від відповідача не з’явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.09.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 17681,64 грн. заборгованості по договору облігаторного квотного перестрахування № 0206-OR від 01.03.2006р., пені 1609,03 грн., втрат від інфляції 852,26 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита – 201,43 грн. та послуг інформаційно – технічного забезпечення судового процесу –236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2010 було порушено провадження у справі № 47/396 розгляд справи було призначено на 07.09.2010р.,ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2010р. розгляд справи було відкладено до 21.09.2010р.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем всупереч умов договору облігаторного квотного перестрахування № 0206-OR, не було виплачено частку перестраховика у страховому відшкодуванні на загальну суму –17681,64 грн. Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафних санкцій та втрат від інфляції на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідач своїх представників в судові засідання 07.09.2010р., 21.09.2010р., не направляв, відзив та витребувані судом документи - не надав. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у довідці Головного міжрегіонального управління статистики. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду, або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

          ВСТАНОВИВ:           

01 березня 2006р. між позивачем –ЗАТ «Страхова компанія «Вега», та відповідачем –ЗАТ «Європейський страховий альянс», було укладено Договір облігаторного квотного перестрахування № 0206-OR (далі –Договір), відповідно до умов якого сторонами було встановлено умови взаємовідносин при здійснені сторонами облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів (п. 1.1).

Умовами Договору сторони погодили, що бордеро заявлених збитків –перелік збитків, які мале місце у звітному місяці, але відносно яких, ще не завершені врегулювання та не проводить виплати страхового відшкодування перестрахувальником по на останній день звітного місяця (п. 2.8.3), перестраховик зобов’язаний на умовах додатку № 1 сплатити перестрахувальнику свою частку в сумах страхових відшкодувань, які зазначені в рахунку бордеро збитків. У разі відмови своєї частки страхового відшкодування по окремому збитку надати перестрахувальнику обґрунтовану відмову у виплаті страхового відшкодування в строк до 10 робочих днів (п. 3.4.3), перестраховик, в межах власного утримання, приймає участь у відшкодуванні всіх збитків по договорам страхування наземних транспортних засобів, які підпадають під дію даного договору (п. 4.1), у разі дострокового припинення дії договору на вимогу перестраховика, перестрахувальник на власний розсуд обирає один з варіантів припинення дії договору (п. 10.4.2), перестрахувальник, з найближчої дати припиняє передавати в перестрахування перестраховику нових ризиків. Перестраховик залишається відповідальним за відшкодування збитків до врегулювання всіх претензій страхувальників по договорам страхування, які були передані в перестрахування перестраховику у відповідності з умовами даного договору (п. 10.4.2.2), перестраховик на умовах додатку № 1 сплачує перестрахувальнику свою частку в сумах страхових відшкодувань (п. 4.6), сторони несуть відповідальність за несвоєчасне виконання передбачених даним договором розрахунків у вигляді сплати пені у розмірі 0,05% від суми платежу, який прострочено, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день затримки. Пеня сплачується за письмовою вимогою сторони, яка повинна була своєчасно отримати платіж (п. 11.3).

Згідно з пунктом 17 додатку № 1 до договору облігаторного квотного перестрахування № 0206-OR, строк сплати частки перестраховиком страхового відшкодування 10 (десять робочих) днів з дня отримання оригінала рахунку бордеро збитків та документів, підтверджуючих оплату страхового відшкодування, перестрахувальником.

03.12.2008р. відповідач направив на адресу позивача лист № 3832, яким повідомив про розірвання договору облігаторного квотного перестрахування № 0206-OR, та запропонував позивачу обрати пункт договору для припинення дії договору.

11.12.2008р. позивач направив лист-відповідь на адресу відповідача, яким підтвердив факт розірвання договору облігаторного квотного перестрахування № 0206-OR, та обрав варіант припинення дії договору передбачений пунктом 10.4.2.2 зазначеного договору.

06.11.2009 позивач направив на адресу відповідача рахунок бордеро збитків № 4/0206- OR за період з 01.09.2009 по 01.10.2009 на суму 17681,64 грн., а також пакет документів до нього щодо відшкодування частки перестрахувальника у страховому відшкодуванні, які були отримані відповідачем 09.11.2009, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, які наявні в матеріалах справи.

01.02.2010р. позивач рекомендованим листом, направив на адресу відповідача претензію № 10/01, якою вимагав останнього виконати обов’язки по відшкодуванню бордеро збитків на загальну суму 50542,31 грн., а саме: № 11.09/0206-OR на суму 1903,36 грн., № 2/0206- OR на суму 6262,34 грн., № 3/0206- OR на суму 11143,76 грн., № 4/0206- OR на суму 17681,64 грн.

Як зазначив позивач у позові, відповідачем всупереч умов договору облігаторного квотного перестрахування № 0206-OR, не було виплачено частку перестраховика у страховому відшкодуванні на суму 17681,64 грн. згідно рахунку бордеро збитків № 4/0206- OR за період з 01.09.2009 по 01.10.2009 на суму 17681,64 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 12 Закону України «Про страхування»від 07.03.1996 (зі змінами і доповненнями) визначено, що перестрахування –це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що за взаємною згодою, сторонами було припинено дію договору облігаторного квотного пропорційного перестрахування наземного транспортного засобу № 0206-OR, що підтверджується двостороннім листуванням, та обрано варіант припинення, згідно з яким відповідач приймає на себе обов’язки відшкодовувати свою частку страхових відшкодувань після припинення дії договору, які було передано під час дії договору.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач на виконання умов договору облігаторного квотного пропорційного перестрахування наземного транспортного засобу № 0206-OR, направив відповідачу рахунок бордеро-збитків № 4/0206-OR, який відповідачем було отримано 09.11.2009р., що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення, підписано та проставлено печатку, а відповідач свій обов’язок щодо сплати частки перестраховика у страховому відшкодуванні у строк передбачений пунктом 17 додатку до договору, тобто протягом 10 робочих днів з дня отримання рахунку бордеро-збитків та документів, підтверджуючих оплату страхового відшкодування, а саме до 24.11.2009р. (10 робочих днів з 09.11.2009р. (дата отримання відповідачем бордеро-збитків)) –не виконав.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору перестрахування облігаторного квотного пропорційного перестрахування наземного транспортного засобу № 0206-OR по рахунку бордеро-збитків № 4/0206-OR, існує непогашена заборгованість по виплаті частки страхового відшкодування в сумі - 17681,64 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 17681,64 грн., є законною, обґрунтованою доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимогу, про стягнення з відповідача за несвоєчасне оплату перестрахового відшкодування по договору облігаторного квотного пропорційного перестрахування наземного транспортного засобу № 0206-OR пені 1609,03 грн., втрат від інфляції 852,26 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховуючи те, що відповідач своєчасно не виконав свого зобов’язання по оплаті перестрахового відшкодування по договору перестрахування облігаторного квотного пропорційного перестрахування наземного транспортного засобу № 0206-OR у строк передбачений п. 17 додатку до Договору, тобто протягом 10 робочих днів з дня отримання рахунку бордеро-збитків та документів, підтверджуючих оплату страхового відшкодування, а саме до 24.11.2009р., оплата в сумі 17681,64 грн. здійснена відповідачем не була, а позивачем заявлено до стягнення з відповідача втрати від інфляції, та пеню відповідно до п. 11.3, з зазначенням періоду існування боргу, та з посиланням на конкретні документи, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції, та пені - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню. Відповідно до розрахунків втрат від інфляції та пені, наданих позивачем, які судом перевірені і з якими суд погоджується розмір втрат від інфляції складає 852,26 грн., пені 1609,03 грн., і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: 17681,64 грн. заборгованості по виплаті частки страхового відшкодування, втрати від інфляції –852,26 грн., пені 1609,03 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий Альянс»(код ЄДРПОУ 19411125, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Вега»(код ЄДРПОУ 32686137, місцезнаходження: 83015, м. Донецьк, пр-т Миру, 13) заборгованість по виплаті частки страхового відшкодування –17681 (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят одна) грн. 64 коп., втрати від інфляції –852 (вісімсот п’ятдесят дві) грн. 26 коп., пені 1609 (тисяча шістсот дев’ять) грн. 03 коп., а також судові витрати по сплаті державного мита –201 (двісті одна) грн. 00 коп. та витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг –236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.           Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення –24.09.2010