Рішення № 11968147, 15.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/33515.09.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоУправління освіти виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації)

Простягнення 1335449, 06 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Гаркавенко С.В.., дов. № ДО7-2010/06/03-1 від 03.06.2010 р.

Від відповідача: Москаленко В.В., дов. № б/н від 140.03.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Управління освіти виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації) про стягнення 1253284,36 грн. основного боргу, 64119,41 грн. інфляційної складової боргу та 18045,29 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 8353066 від 01.09.2003 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Ухвалою суду від 14.07.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/335 та призначено її розгляд на 16.08.2010 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 16.08.2010 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 14.07.2010 р. надав витребувані документи.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 16.08.2010 р. судом було оголошено перерву до 15.09.2010 р. для дослідження наданих сторонами доказів у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 15.09.2010 р. повторно підтримав позовні вимоги у частині стягнення штрафних санкцій, просив їх задовольнити, повідомив про часткову сплату відповідачем суми основного боргу.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав копії платіжних доручень про часткове погашення суми основного боргу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Управлінням освіти виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації) (абонент) був укладений договір № 8353066 від 01.09.2003 р. про постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого енергопостачальна організація постачає теплову енергію у вигляді гарячої пари на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.3.1 договору № 8353066 від 01.09.2003 р. передбачено, що споживач зобов’язується додержуватися кількості спожитої теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно до пункту 4 додатку № 1 до вищевказаного договору, дата зняття абонентом показників приладів обліку –по 25 число поточного місяця; надання звіту в РВТ № 7 – не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Згідно з п 5.1. договору № 8353066 від 01.09.2003 р. визначення кількості спожитої енергії проводиться по приладах обліку.

В додатку 4 до договору № 8353066 від 01.09.2003 р. визначено порядок розрахунків за теплову енергію.

Пунктом 2 зазначеного додатку передбачено, що абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового(один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Відповідно до п.3 додатку № 4 до договору, відповідач оплачує вартість, використаної теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому у випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявлену кількість, ця кількість перевищення самостійно оплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця.

Позивач пояснив, що ним належним чином виконувалися зобов’язання за договором № 8353066 від 01.09.2003 р., тоді як відповідач свої зобов’язання за зазначеним договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.06.2009 р. до 01.06.2010 р. у нього виникла заборгованість за використану теплову енергію в розмірі 1253284,36 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу, табуляграмами споживання та відомостями обліку.

Враховуючи наведене, позивач у своїй позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 1253284,36 грн. основного боргу, 64119,41 грн. інфляційної складової боргу та 18045,29 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 8353066 від 01.09.2003 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ході судового розгляду справи судом було встановлено, що зобов’язання щодо оплати заборгованості у розмірі 1253284,36 грн. за спожиту теплову енергію відповідач у встановлений договором строк та у повному обсязі не виконав.

Відповідачем були надані платіжні доручення № 357 від 08.06.2010 р., № 358 від 08.06.2010 р. та № 388 від 02.07.2010 р., з яких вбачається, що відповідачем була погашена сума основного боргу у розмірі 802268,74 грн.

При чому з даних платіжних доручень, що основний був погашений до моменту подання Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»позову до Господарського суду міста Києва. Таким чином, у позивача не було підстав звертатися до суду з позовом в частині основного боргу в розмірі 802268,74 грн., у зв’язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 451015,62 грн. основного боргу за договором № 8353066 від 01.09.2003 р., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»в цій частині визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 64119,41 грн. інфляційної складової боргу та 18045,29 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором № 8353066 від 01.09.2003 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань судом було встановлено, що позивач при даному розрахунку не врахував того, що індекс інфляції у липні та серпні 2009 року становив відповідно 99,9 % та 99,8 %, квітні та травні 2010 - 99,7 % та 99,4 %, у зв’язку з чим судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого стягненню з Управління освіти виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації) підлягають 52802,71 грн. інфляційних нарахувань.

Враховуючи наведене, згідно з розрахунком суду, з відповідача підлягають стягненню 52802,71 грн. інфляційних нарахувань та 18045,29 грн. річних відсотків.

Враховуючи вищевикладене, позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Управління освіти виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації) (04210, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, 11 А, ідентифікаційний код 26077980) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(пл. Івана Франка, 5, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(вул. Мельникова, 31, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 26187763) 451015 (чотириста п’ятдесят одна тисяча п'ятнадцять) грн. 62 коп. основного боргу, 52802 (п’ятдесят дві тисячі вісімсот дві) грн. 71 коп. інфляційної складової боргу, 18 045 (вісімнадцять тисяч сорок п’ять) грн. 29 коп. трьох відсотків річних, 5 218 (п’ять тисяч двісті вісімнадцять) грн. 64 коп. витрат по сплаті державного мита та 92 (дев’яносто дві) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.           Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.