Рішення № 11968118, 20.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/25220.09.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Група «Конкорд» до Приватного підприємства «Данілов і Ко»

про стягнення 6176,80 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Качмазов Р.М. –по дов. №726 від 02.01.2010р.

Від відповідача Рубчак А.Й. –по дов. №02/17/10-01 від 127.02.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Група «Конкорд»про стягнення з Приватного підприємства «Данілов і Ко»6176,80 грн., із яких: 4101,88 основного боргу, 33,54 грн. –3% річних, 221,00 грн. - пеня, 820,38 грн.- штраф.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2010р. порушено провадження у справі № 36/252, розгляд справи призначено на 30.08.2010р.

Позивач в судове засідання, призначене на 30.08.2010р., повноважних представників не направив. Від представника позивача надійшла заява про припинення провадження по справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 4101,88 грн., оскільки після пред’явлення позову та порушення провадження у справі відповідач основний борг в сумі 4101,88 грн. сплатив в повному обсязі. В решті позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Розглянувши дану заяву, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 4101,88 грн. на підставі

п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку із відсутністю предмету спору в цій частині.

В судовому засіданні представник відповідача проти стягнення 3% річних, пені та штрафу заперечує посилаючись на те, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку пені, 3% річних та штрафу. Крім того, в частині стягнення штрафу заперечує посилаючись на те, що відповідно до ст.. 549 Цивільного кодексу України та ст.. 61 Конституції одночасне стягнення пені та штрафу є неможливим.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема є неявка представників сторін, необхідність витребування нових доказів.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника позивача та враховуючи заперечення відповідача, суд визнав за доцільне розгляд справи відкласти на 20.09.2010р.

Ухвалою від 30.08.2010р. провадження по справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 4101,88 припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва встановив:

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

04 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Група «Конкорд»(далі позивач) та Приватним підприємством «Данілов і Ко»(далі відповідач) був укладений договір поставки №4/02/10.

Відповідно доп.1.1 даного договору позивач зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити (передати у власність) покупця (відповідача) товар, а відповідач зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити товар.

На виконання умов даного договору позивач передав в період з 15.03.2010р. по 25.03.2010р. позивачу товар на загальну суму 4201, 88 грн., що підтверджується видатковими накладними долученими дол. матеріалів справи.

Відповідач відповідно до п. 2.2 договору зобов’язаний був провести розрахунки в безготівковому порядку протягом 30 (тридцяти) днів з моменту отримання відповідачем товару. Днем оплати вважається день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача (постачальника).

При розгляді справи судом встановлено, що позивачем порушені умови договору в частині проведення розрахунків за отриманий товар протягом 30 днів з моменту отримання, оскільки вартість товару в сумі 4101, 88 грн. сплачена відповідачем 17.08.2010р.

Як визначено ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, одностороння відмова від виконання зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач порушив умови договору в частині оплати вартості отриманого товару.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 33,54 грн., 221 грн. –пня та 820,38 грн. штраф.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. ст. 218 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в договорі №4/02/10 від 04.02.2010р. передбачено, що у разі порушення строків оплати поставленого товару, встановлених цим договором, постачальник (позивач) має право стягнути з покупця (відповідача0 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у відповідності до чинного законодавства України (п. 5.2 договору).

В п. 5.3 договору сторони обумовили , що за порушення умов договору винна сторона сплачує штраф в розмірі 20% від загальної вартості товару.

З огляду на порушення відповідачем строків оплати вартості отриманого товару в обумовлені договором строки, суд вважає що вимоги позивача в частині стягнення штрафу в сумі 820, 38 грн. та пені в сумі 221,00 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

З огляду на викладене, суд вважає що вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 33 грн. 54 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача викладені в письмовому відзив на позов судом не приймаються до уваги з огляду на вищевикладене.

Крім того, на відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального Кодексу України відносяться витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене та керуючись ст.49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Данілов і Ко»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 35-А, код ЄДРПОУ 00307313) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Група «Конкорд» (01133, м. Київ, а/с 30, юридична адреса: Київська область, Васильківський район, смт. Глеваха, вул.. Новий Шлях, 45, код ЄДРПОУ 33648789) 33 грн. 54 коп. три проценти річних, 221 грн. 00 коп. пені, 820 грн. 38 коп. штраф, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено

22.09.2010р.