Рішення № 11968035, 22.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/37522.09.10 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

доВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

простягнення 35 000 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача Галай О.О., предст. за дов. №ГО-10/173 від 15.07.2010; від відповідача Кучма о.Л., нач. від., дов. №08-03-28/308-10 від 16.06.2010;

від третьої особи не зявився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2010 року Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»(далі позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі відповідач) 35000 грн. майнової шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підставі договору ДКТЗ/21/44/48 добровільного комплексного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків №А0049225 від 04.06.2009 (далі Договір страхування), укладеним з гр. Винничуком Олексієм Мирославовичем, внаслідок настання 07.08.2009 в м. Чернівці ДТП за участю ТЗ ВАЗ р.н.з. НОМЕР_1 (далі ВАЗ), під керуванням ОСОБА_1 виплачено страхове відшкодування в сумі 64587,10 грн.

Відтак, до позивача відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) перейшло право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Оскільки ТЗ ВАЗ, яким скоєно ДТП, і водія якого визнано винним у її скоєні адміністративного правопорушення, відповідач, як Страховик за полісом № ВС/0045256 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (далі Поліс) зобовязаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, завдану в результаті ДТП в сумі 35000 грн.

Відповідач позов визнав.

Частиною 5 статті 78 ГПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

7 серпня 2009 року о 14 год. 35 хв. по вул. Проектна в м. Чернівці ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ порушив правила зміни напрямку руху, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Мітцубісі», р.н.з. НОМЕР_2 (далі - Мітцубісі), під керуванням гр. ОСОБА_2, внаслідок якого автомобілі були частково пошкоджені.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаними довідкою відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Чернівці та Автомобільно-технічної інспекції за №760 від 11.08.2009 та постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03.09.2009 у адміністративній справі №3-1043/09, відповідно до якої гр. ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП.

20.08.2009 СП «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр»було складено висновок №891 спеціаліста автотоварознавця з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Мітцубісі, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого володільцю автомобіля Мітцубісі в результаті його пошкодження при ДТП, без урахування ПДВ становить 134078,32 грн.

Пізніше, ТОВ «ПраедаТекнолоджиз»було складено звіт про оцінку ринкової вартості Мітцубісі, відповідно до якого ринкова вартість останнього, з урахуванням пошкодження, разом з ПДВ складає 119912,90 грн.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про страхування»страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

На виконання вказаного Договору страхування на підставі заяви страхувальника від 04.09.2010 щодо недоцільності проведення ремонту пошкодженого ТЗ, страхового акта №22991В/36/2009 від 09.10.2009 позивач, сплатив на рахунок ОСОБА_2 суму страхового відшкодування в розмірі 64587,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 17190 від 10.11.2009, копія якого містяться в матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги в межах суми 64587,10 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб ВАЗ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Мітцубісі належить ОСОБА_1.

Статтею 15 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено, що договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах, зокрема страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Так, Полісом визначено тип договору 1-й.

Тобто, позивач правомірно звертається до відповідача, як Страхувальника з вимогою про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП ОСОБА_1, який керував ТЗ на законних підставах в порядку регресу.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем ВАЗ, що належить ОСОБА_3 та перебуває у її володінні, встановлена у судовому порядку.

Відтак, ОСОБА_1 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Мітцубісі, в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України).

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована ОСОБА_4 у відповідача на підставі укладеного між ними Полісу.

Відповідно до зазначеного Полісу відповідач взяв на себе обовязок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу ВАЗ.

Згідно пункту 2 вказаного полісу франшиза є нульовою.

Таким чином, відповідач є особою, яка зобовязана відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу ВАЗ.

Статтею 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено, що 9.1. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

За Полісом ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 35000 грн.

Відповідно до пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви.

20.04.2010 позивач на виконання приписів пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»звернувся до відповідача з регресною вимогою за вих. №457 та просив компенсувати йому в порядку регресу витрати в сумі 35000 грн.

Вказану виплату позивач просив здійснити у 30-денний термін, починаючи з дня одержання даної вимоги.

Вказана вимога була отримана відповідачем 20.04.2010 та зареєстрована за вх. №3877.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач повинен був здійснити виплату 35 000 грн. майнової шкоди в порядку регресу, в строк до 20.05.2010.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Враховуючи викладене, за встановлених в судовому порядку обставин, суд приходить до висновку, що заявлений до стягнення з відповідача розмір шкоди, заподіяної внаслідок ДТП в сумі 35 000 грн. є обґрунтованим, підтверджений наявними в матеріалах справи документами, а тому підлягає задоволенню у повному розмірі.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(03062, м. Київ, пр. Перемоги, 65, ідентифікаційний код 24175269, р/р 26500422 в ВАТ «РайфайзенБанкАваль», МФО 300335) 35000 (тридцять пять тисяч) майнової шкоди в порядку регресу, а також 350 (триста пятдесят) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

СуддяСташків Р.Б.