Рішення № 11967988, 13.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 05-5-27/3431-27/25513.09.10 За позовомПублічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Крампромекспорт»

простягнення 582400,00 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Колодяжний К.В. –представник за довіреністю № 09/3983 від 28.12.2009;

від відповідача:не з’явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крампромекспорт»про стягнення 582400,00 грн.

          В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 7022 від 17.10.2007 відповідач зобов’язався виконати на користь позивача підрядні роботи, а позивач зобов’язався прийняти виконані роботи та оплатити їх. Згідно з підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 договору до початку робіт позивач перерахував на поточний рахунок відповідача аванс у розмірі 640000,00 грн., проте, у встановлений договором строк відповідач роботи не завершив. Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов’язань, позивач просив стягнути з останнього пеню у розмірі 582400,00 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2010 позовну заяву та додані до неї документи повернуто позивачеві без розгляду.

          Не погодившись з даною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2010 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.03.2010 скасовано, матеріали справи повернуто до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2010 справу прийнято до провадження, витребувано від сторін матеріали, необхідні для вирішення спору, та призначено розгляд справи на 13.07.2010.

          13.07.2010 через загальний відділ діловодства суду до початку судового засідання позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача.

          У судовому засіданні 13.07.2010 представник позивача частково подав витребувані судом матеріали та підтримав позовні вимоги.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2010 заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову залишено без задоволення, витребувано від позивача додаткові матеріали та відкладено розгляд справи на 26.07.2010.

          26.07.2010 через загальний відділ діловодства суду до початку судового засідання позивач повторно подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача.

          У судовому засіданні 26.07.2010 представник позивача подав витребувані судом матеріали та заявив клопотання про зміну найменування позивача на Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча». Дане клопотання позивач мотивував внесенням змін до установчих документів.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2010 заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову залишено без задоволення, клопотання позивача про зміну його найменування задоволено, витребувано від позивача додаткові матеріали та відкладено розгляд справи на 13.09.2010.

          Ухвалою заступника голови Господарського суду міста Києва від 30.07.2010 продовжено строк вирішення спору на один місяць.

          У судовому засіданні 13.09.2010 представник позивача подав витребувані судом матеріали.

          Незважаючи на неодноразове відкладення розгляду справи, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника у судовому засіданні, витребувані судом відзив на позовну заяву та документи не подав, про поважні причини неявки не повідомляв.

          За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          17.10.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Крампромекспорт»(надалі – відповідач) та Публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»(надалі –позивач) укладено договір № 7022 (надалі –договір).

          Згідно з пунктом 1.1 договору відповідач доручив та зобов’язався оплатити, а позивач прийняв на себе зобов’язання виконати капітальний ремонт з модернізацією, шефмонтаж та пусконалагоджувальні роботи поздовжньо-шліфувального станка мод. МС511Ф відповідно до технічного завдання, яке є невід’ємною частиною договору.

          Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що загальна сума договору складає 1280000,00 грн.

          Відповідно до підпункту 2.1.1 договору протягом 20-ти днів з моменту отримання рахунка на оплату відповідач зобов’язався здійснити передоплату за договором у розмірі 50 % від ціни договору.

          Зобов’язання з авансування робіт позивач виконав, що підтверджується наявними в справі платіжними дорученнями № 73997 від 30.11.2007 на суму 100000,00 грн., № 76212 від 13.12.2007 на суму 100000,00 грн., № 10858 від 06.03.2008 на суму 10000,00 грн., № 11200 від 07.03.2008 на суму 10000,00 грн., № 11535 від 11.03.2008 на суму 20000,00 грн., № 11547 від 12.03.2008 на суму 10000,00 грн., № 16159 від 02.04.2008 на суму 20000,00 грн., № 16385 від 15.04.2008 на суму 20000,00 грн., № 20049 від 17.04.2008 на суму 20000,00 грн., № 21057 від 22.04.2008 на суму 15500,00 грн. та № 21323 від 22.04.2008 на суму 314500,00 грн.

          Пунктом 4.3 договору сторони передбачили, що строк виконання робіт та введення станка в експлуатацію складає 240 календарних днів з моменту перерахування 50 % передоплати на поточний рахунок відповідача та поставки станка в ремонт.

          Згідно з наявними в справі актами № 1 від 25.01.2008, № 2 від 30.01.2008, № 3 від 19.02.2008, № 4 від 06.03.2008, станок поставлявся в ремонт частинами; відповідно, дане зобов’язання слід вважати виконаним з моменту повної поставки речі, тобто, з 06.03.2008.

          Водночас, з названих вище платіжних доручень вбачається, що повна сума попередньої оплати була перерахована на поточний рахунок відповідача 22.04.2008.

          З огляду на вказане, строк виконання робіт слід обчислювати з наступного дня після сплати авансу.

          Тому, виходячи з пункту 4.3 договору, строк виконання обумовлених договором робіт сплив 18.12.2008.

          У вказаний строк відповідач роботи не завершив, у зв’язку з чим 22.12.2008 додатковою угодою № 1 до договору строк виконання робіт в невиконаній частині було продовжено до 01.08.2009.

          Однак, у продовжений строк роботи також не були завершені.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1 статті 837 ЦК України).

          Відповідно до частини 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

          Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Належних доказів закінчення виконання робіт за договором відповідач не надав.

          З наявного в справі акту № 3 від 06.07.2010, складеного комісією у складі представників від позивача та відповідача, вбачається, що станом на 06.07.2010 передбачені договором роботи не завершені.

          За приписом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

          Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

          Згідно з частиною 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

          Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що у випадку недотримання відповідачем строків ремонту, вказаних в пункті 4.3 даного договору, відповідач сплачую пеню з розрахунку 0,5 % від суми передоплати за кожен день прострочення.

          Строк виконання передбачених договором робіт сплив 01.08.2009. Таким чином, прострочення виконання зобов’язання має місце з 02.08.2009.

          З позовної заяви вбачається, що заявлену до стягнення суму пені позивач обчислює за період з 02.08.2009 по 15.02.2010.

          Однак, суд не погоджується з даним періодом з огляду на наступне.

          Пунктом 8.1 договору сторони обумовили, що договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2008.

          Додатковою угодою № 1 від 22.12.2008 строк дії договору було продовжено до 31.12.2009.

          Частина 1 статті 631 ЦК України визначає, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

          Тому, з моменту припинення договору правова підстава виконання відповідачем робіт відпала, а отже, припинилося прострочення.

          З огляду на вказане, нарахування неустойки за прострочення відповідачем виконання робіт можливе по 31.12.2009.

          Беручи до уваги наведене, за перерахунком суду розмір пені складає:

          640000,00 грн. * 0,5 % * 152 (з 02.08.2009 по 31.12.2009) = 486400,00 грн.

          Відповідно до частини 2 статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

          Належних доказів вжиття усіх залежних від відповідача заходів для недопущення порушення зобов’язання чи дії непереборної сили відповідач не подав.

          Тому, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 486400,00 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Згідно з статтею 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крампромекспорт» (02098, м. Київ, просп. Тичини, 10, кв. 96; ідентифікаційний код 31733180) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Левченка, 1; ідентифікаційний код 00191129) пеню у розмірі 486400 (чотириста вісімдесят шість тисяч чотириста) грн. 00 коп., 4864 (чотири тисячі вісімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. державного мита та 197 (сто дев’яносто сім) грн. 11 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання: 20.09.2010 року.