Рішення № 11967774, 25.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.10.10 р.                     Справа № 20/195(10/175)                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія”, м.Київ

до відповідача-1: Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО”, м.Донецьк

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю „ВО „Спецтранс”, м.Донецьк

про стягнення 6217,14 грн.

За участю представників:

від позивача: Лисенко Д.В. – дов.

від відповідача-1: не з’явився

від відповідача-2: Селезньов С.Ю. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду м.Києва звернулось Акціонерне товариство „Українська пожежно-страхова компанія”, м.Київ, із позовом до Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО”, м.Донецьк, про стягнення 6217,14 грн. – суми виплаченого страхового відшкодування за договором добровільного майнового страхування наземних транспортних засобів в порядку регресу.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на приписи Закону України „Про страхування”, Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, Цивільного кодексу України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

У клопотанні від 07.06.10 р. позивач зазначив, що відповідно до Витягу з ЄДРПОУ ЗАТ СК „ВУСО” знаходиться за адресою: м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.Постишева, 60, кв.7, у зв’язку із чим просив господарський суд м.Києва передати справу для розгляду по суті до господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 07.06.10 р. справу № 10/175 направлено за підсудністю до господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області прийнято справу до провадження та присвоєно справі № 20/195(10/175).

Ухвалою суду від 25.08.10 р. до участі у справі у якості іншого відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю „ВО „Спецтранс”.

У заяві від 25.10.10 р. позивач просив суд стягнути з відповідача-1 - 5707,14 грн. – суму виплаченого страхового відшкодування за договором добровільного страхування АЗ № 376 від 27.10.08 р. та з відповідача-2- 510,00 грн. – суму безумовної франшизи.

Дану заяву судом прийнято до розгляду як таку, що подана відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на позов від 25.10.10 р. відповідач-2 просив суд у задоволенні позову Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВО „Спецтранс” про стягнення 6217,14 грн. відмовити, та стягнути зазначену суму на користь позивача з Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО”. В обґрунтування свого відзиву відповідач-2 посилався на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.08 р. між Акціонерним товариством „Українська пожежно-страхова компанія”, м.Київ, та громадянкою Ніколаєнко Г.С. було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № АЗ 376 (далі-Договір страхування). Предметом страхування за цим Договором виступають майнові інтереси Ніколаєнко Г.С., пов’язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом „ВАЗ”, державний реєстраційний номер АН 4389 СК, від страхових ризиків „ДТП”, „ПДТО”, „ІВП”, „ВИКРАДЕННЯ”.

20 вересня 2008 року між Афоніною Оленою Валентинівною (наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВО „Спецтранс” в особі директора Мациніна Станіслава Віталійовича (наймач) був укладений договір найму транспортних засобів. Згідно якому наймодавець Афоніна Олена Валентинівна передає, а наймач Товариство з обмеженою відповідальністю „ВО „Спецтранс” приймає в користування за плату наступні транспортні засоби: автомобіль марки DAF 95 XF 380, випуску 1999 року, колір – синій, тип ТЗ – вантажний слідовий тягач, двигун №V=12580 CUB/CM (D), шасі (кузов, рама, коляска) № XLRTE47XSOE495225, реєстраційний номер АН 9799 ВМ, який належить наймодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії РСА №837066 виданого на його ім’я 07.12.2006 року Єнакіївським МРЕВ УДАІ при УМВС України в Донецькій області.

22 жовтня 2009 року в м.Маріуполь сталася дорожньо-транспортна пригода (далі-ДТП) – зіткнення двох транспортних засобів: „ВАЗ”, державний реєстраційний номер АН 4389 СК, який належить Ніколаєнко Г.С. і на момент ДТП даний транспортний засіб перебував під керуванням Зарецького В.Ф. та „ДАФ”, державний реєстраційний номер АН 9799 ВМ, який на момент ДТП перебував під керуванням Бордюк Н.С.

Постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 29.12.2009 року встановлено, що ДТП сталося внаслідок вчинення Бордюк Н.С. адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

Внаслідок ДТП власнику автомобіля „ВАЗ”, державний реєстраційний номер АН 4389 СК, була завдана матеріальна шкода розміром якої, згідно Звіту №307-Д про оцінку вартості відновлювального ремонту від 06.11.2008 р., становить – 6312, 51 грн.

Позивач на підставі Договору страхування та згідно із Правилами добровільного страхування засобів наземного транспорту, виплатив власнику застрахованого автомобіля страхове відшкодування в розмірі фактично завданих збитків та вирахуванням франшизи, у розмірі 95,37 грн., а саме – 6217,14 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 588 від 10.12.09 р.

Як зазначає позивач у своєму позові, в процесі дослідження документів по страховому випадку позивачу стало відомо, що цивільно-правова відповідальність ТОВ „ВО „Спецтранс” застрахована в ЗАТ СК „ВУСО” за полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/3466863.

Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовними вимогами, уточнив їх та просить суд стягнути з відповідача-1 - 5707,14 грн. – суму виплаченого страхового відшкодування за договором добровільного страхування АЗ № 376 від 27.10.08 р. та з відповідача-2- 510,00 грн. – суму безумовної франшизи.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

договори та інші правочини;

створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

інші юридичні факти.

Відповідно до ст.979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 2 ст.1187 зазначеного кодексу передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Статтею 27 Закону України „Про страхування” передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із ст.1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст.1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи вимоги чинного законодавства, позивач сплативши суму страхового відшкодування страхувальнику Ніколаєнко Г.С., отримав право зворотної вимоги (регресу) до винної особи ТОВ „ВО „Спецтранс” у розмірі виплаченого відшкодування та оскільки відповідно до ст.1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, несе відповідальність лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, то відповідальною особою в даному випадку є Закрите акціонерне товариство „Страхова компанія „ВУСО”.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи документами, а саме – страховим актом № 62/09 від 30.11.09 р., звітом № 307-Д про оцінку вартості відновлювального ремонту від 06.11.08 р., розгорнутої довідки ДАІ про обставини ДТП № 1243 від 26.10.09 р., договором страхування (автокаско) АЗ № 376 від 27.10.08 р., банківською випискою від 27.10.08 р., заявою на виплату страхового відшкодування від 26.11.09 р., постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 29.12.09 р., договором найму транспортних засобів від 12.09.08 р., полісом № ВС/3466863.

У заяві від 25.10.10 р. позивач просив суд стягнути з відповідача-1 - 5707,14 грн. – суму виплаченого страхового відшкодування за договором добровільного страхування АЗ № 376 від 27.10.08 р. та з відповідача-2- 510,00 грн. – суму безумовної франшизи.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача-1 суми виплаченого страхового відшкодування за договором добровільного страхування АЗ № 376 від 27.10.08 р. у розмірі 5707,14 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, особою, безпосередньо відповідальною на загальних засадах за шкоду, завдану водієм Бордюк Н.С. власнику автомобіля „ВАЗ”, державний реєстраційний номер АН 4389 СК, є ТОВ „ВО „Спецтранс”, з якими громадянин Бордюк Н.С. на момент ДТП перебував у трудових правовідносинах.

Цивільно-правова відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю „ВО „Спецтранс” застрахована в Закритому акціонерному товаристві СК „ВУСО” за полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/3466863.

Пунктом 2 Полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/3466863 встановлена безумовна франшиза у розмірі 510,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача-2 суми безумовної франшизи у розмірі 510,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі покладаються на відповідача-1 та відповідача-2 пропорційно задоволеним вимогам в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.11, 979, 993, 1172, 1187, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України „Про страхування”, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія”, м.Київ, до Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО”, м.Донецьк, та до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВО „Спецтранс”, м.Донецьк, – задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО” (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 60; ЄДРПОУ 31650062) на користь Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” (04080, м.Київ, вул.Фрунзе, 40; р/р № 26504172 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в м.Києві, МФО 300335, ЄДРПОУ 20602681) 5707,14 грн. – суму виплаченого страхового відшкодування за договором добровільного страхування АЗ № 376 від 27.10.08 р., 93,63 грн. – суму держмита, 216,65 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВО „Спецтранс” (83055, м.Донецьк, вул.Рози Люксембург, буд.2-Б; ЄДРПОУ 36011478) на користь Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” (04080, м.Київ, вул.Фрунзе, 40; р/р № 26504172 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в м.Києві, МФО 300335, ЄДРПОУ 20602681) 510,00 грн. – суму безумовної франшизи, 8,37 грн. – суму держмита, 19,35 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 25.10.10 р.

Повне рішення складено 01.11.10 р.

Суддя                               

.