Рішення № 11967775, 26.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.10.10 р.                     Справа № 20/239                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Донецьк

до відповідача Закритого акціонерного товариства „Дон-Трейд”, м.Донецьк

про стягнення 25020,17 грн.

За участю представників:

від позивача: Татусь О.А. – дов.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулась Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Донецьк, із позовом до Закритого акціонерного товариства „Дон-Трейд”, м.Донецьк, про стягнення 25020,17 грн., з яких 19038,51 грн. – сума заборгованості за спожитий природний газ, 1862,04 грн. – сума пені, 3267,49 грн. – сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 852,13 грн. – сума 3% річних.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов договору на постачання природного газу № 01/124(08)ПР, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач до судового засідання не з’явився, обставин, викладених у позові не спростував, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв’язку з чим справу розглянуто в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті.

Згідно із довідкою з ЄДР, яка наявна в матеріалах справи, місцезнаходженням відповідача є: 83112, Донецька область, м.Донецьк, Кіровський район, вул.Купріна, 117, тобто та адреса, за якою судом відповідачеві направлялися процесуальні документи по справі.

За клопотанням позивача строк розгляду справи було продовжено на 15 днів в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

23 травня 2008 року між Дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Донецької філії (далі-Постачальник) та Закритим акціонерним товариством „Дон-Трейд” (далі-Покупець) було укладено договір поставки природного газу № 01/124(08)ПР (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник згідно із Договором зобов’язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов’язується прийняти від Постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 Договору.

Згідно із п.6.1 Договору, оплата за природний газ проводиться Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 (п’ять) банківських днів до початку місяця поставки.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

Пунктом 7 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно із Договором і чинним законодавством України.

Відповідно до п.7.2 Договору, у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 Договору Покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином, передав у власність відповідача природний газ, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами передачі-приймання природного газу.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати отриманого природного газу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за Договором позивач звернувся до суду із позовом та просить суд стягнути з відповідача 25020,17 грн., з яких 19038,51 грн. – сума заборгованості за спожитий природний газ, 1862,04 грн. – сума пені, 3267,49 грн. – сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 852,13 грн. – сума 3% річних.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи договором поставки природного газу № 01/124(08)ПР від 23.05.08 р., додатковими угодами до Договору, актами передачі-приймання природного газу.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 19038,51 грн. – суми заборгованості за спожитий природний газ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.217 зазначеного кодексу, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В силу ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

зміна умов зобов'язання;

сплата неустойки;

відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.549 зазначеного кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1862,04 грн. – суми пені, 3267,49 грн. – суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 852,13 грн. – суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач до судового засідання не з’явився, заперечень проти позову та доказів сплати стягуваних сум суду не надав, обставин, викладених у позові не спростував.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Донецьк, до Закритого акціонерного товариства „Дон-Трейд”, м.Донецьк, - задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Дон-Трейд” (83112, м.Донецьк, вул.Купріна, 117; р/р № 26006850100489 в ВАТ КБ „Хрещатик”, МФО 377197, ЄДРПОУ 24645345) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (83017, м.Донецьк, бул.Шевченка, 25; р/р 260013011457 в ДОУ ВАТ „Ощадбанк” України у м.Донецьк, МФО 335106, ЄДРПОУ 25987823) 19038,51 грн. – суму заборгованості за спожитий природний газ, 1862,04 грн. – суму пені, 3267,49 грн. – суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 852,13 грн. – суму 3% річних, 250,20 грн. – суму витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 26.10.10 р.

Повне рішення складено 01.11.10 р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники:

1          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу

Вик.Камуз В.В.