Рішення № 11967732, 27.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.10.10 р.                     Справа № 16/234                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт” м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Квазар” м.Донецьк

про стягнення суми боргу в розмірі 7452,48грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: Єфименко О.С. – за довіреністю

від відповідача: Пефтієв О.І. – за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.10.2010р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Квазар” м.Донецьк про стягнення суми боргу за договором суборенди в розмірі 7452,48грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 27.10.2010р. – 10год. 00хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

          Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

          У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не надавалось, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір суборенди № 11 від 01.08.2008р., акти приймання-передачі від 01.08.2008р. та від 10.03.2010р., акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та рахунки-фактури, неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого утворилась заборгованість.

Згідно ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України – позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Позивач надав до суду заяву від 19.10.2010р., в якій просить стягнути з відповідача суму боргу за договором суборенди в розмірі 7452,48грн., пеню в розмірі 811,40грн., 3% річних в розмірі 134,14грн., суму індексу інфляції в розмірі 260,84грн.

          Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

01.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Істейт” (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Квазар” (Суборендар) був укладений договір суборенди за № 11 (далі за текстом – договір), згідно розділу 1 якого Орендар передав Судорендарю в строкове платне користування нерухоме майно – вбудоване приміщення – частина адміністративного корпусу площею 37 кв.м, розташованого за адресою: м.Донецьк, пр.Ілліча, 101, про що складений акт приймання-передачі.

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє по 31.12.2008р. включно (п.10.1. договору).

Відповідно до пункту 10.5. договору, у зв’язку з відсутністю заяви однієї із про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

В листі за № 11/03-10 від 05.03.2010р. відповідач просив розірвати договір з 10.03.2010р.

За актом приймання-передачі від 10.03.2010р. орендоване Суборендарем приміщення площею 37 кв.м було повернуто Орендарю у задовільному стані.

Згідно п.п.1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, та вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

          Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. договору, щомісячна сума суборендної плати становить 1295,00 грн. з розрахунку 35,00грн. за 1 кв.м з урахуванням ПДВ, яка перераховується Суборендарем самостійно як передплата у розмірі 100% за наступний місяць не пізніше останнього дня поточного місяця.

Також, відповідно до пункту 3.3. договору, Суборендар оплачує комунальні платежі: вода, електроенергія, опалення, каналізація та інші супутні витрати (телефон, Інтернет та інше). Розмір комунальних платежів та інших витрат вказується щомісячно в рахунку. Оплата комунальних послуг здійснюється протягом 5 календарних днів з моменту виставлення Орендарем рахунку.

Орендар щомісячно надає Суборендареві акт наданих послуг, який підписується протягом 5-ти днів (п.3.4. договору).

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Факт надання послуг з суборенди та комунальних послуг в орендованому приміщенні підтверджується актами здачі-приймання (надання послуг) за період з червня 2009р. по 10.03.2010р. включно, які підписані обома сторонами без заперечень.

Позивачем на адресу відповідача були направлені рахунки-фактури за вказаний період, які до теперішнього часу не оплачені.

В листі за № 11/03-10 від 05.03.2010р. відповідач зобов’язався сплатити наявну суму заборгованості з орендних та комунальних платежів до 30.04.2010р. в повному обсязі. Однак, на момент вирішення спору по суті до суду не представлені докази погашення суми боргу за договором в повному обсязі.

Під час розгляду справи між сторонами була здійснена звірка розрахунків за договором, та згідно акту звірки від 19.10.10р. загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 7452,48грн., з яких борг з суборендних платежів – 6892,74грн., борг з комунальних послуг – 559,74грн. Акт звірки підписаний особа сторонами без зауважень та скріплений їх печатками.

Зважаючи на те, що на момент розгляду справи відповідачем не надано до матеріалів справи доказів сплати в повному обсязі суми боргу з суборендних платежів та комунальних послуг за період з червня 2009р. по 10.03.2010р. включно, та визнання відповідачем позовних вимог в цій частині, вимоги позивача про стягнення суми боргу з суборендних платежів в розмірі 6892,74грн. та суми боргу з комунальних послуг в розмірі 559,74грн. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

У заяві від 19.10.2010р. позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 811,40грн., 3% річних в розмірі 134,14грн., суму індексу інфляції в розмірі 260,84грн.

          Зазначені вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки не були заявлені при подачі первісного позову, та в розумінні ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України є додатковою вимогою, про яку не йшлося в позовній заяві, тобто новою вимогою, яка має бути розглянута окремо при подачі іншого позову.

          Згідно пункту 3 листа Вищого господарського суду України за № 01-8/1228 від 02.06.2006р. „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”, в редакції листа Вищого господарського суду України за № 01-8/218 від 08.04.2008р., під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами (наприклад, коли позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочку платежу), то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на вищевикладене, приймаючи до уваги той факт, що позивачем під звернення до суду з позовом не були заявлені вимоги про стягнення суми пені, 3% річних, суми індексу інфляції, останні вимоги є новими, які мають бути розглянуті окремо.

За вказаних обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 811,40грн., 3% річних в розмірі 134,14грн., суми індексу інфляції в розмірі 260,84грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача, оскільки саме з вини останнього виник спір.

На підставі ст.ст. 525, 615, 762 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Квазар” м.Донецьк про стягнення суми боргу за договором суборенди в розмірі 7452,48грн. – задовольнити.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Квазар” м.Донецьк про стягнення пені в розмірі 811,40грн., 3% річних в розмірі 134,14грн., суми індексу інфляції в розмірі 260,84грн. – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Квазар” м.Донецьк (вул.Донецька, 39, м.Донецьк, 83086; ЄДРПОУ 20380306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт” м.Донецьк (пр.Ленінський, 43, м.Донецьк, 83045; ЄДРПОУ 34627450) суму боргу з суборендних платежів в розмірі 6892,74грн., суму боргу з комунальних послуг в розмірі 559,74грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 27.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                               

Повний текст рішення складений та підписаний 29.10.2010р.