Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
22 січня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-13800/09/2670
За позовомДочірнього підприємства «Надра-Сервіс»
до
третя особаДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва
Державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України
провизнання незаконними дій та зобовязання вчинити певні дії,
Суддя Смолій І.В.
Секретар судових засідань Бузінова І.Ю.
Представники:
Від позивача:Васін Ю.М. директор підприємства (прот.зборів №1),
Від відповідача:
Від третьої особи:Рябка Л.І. п/к (дов. від 11.08.2009 №4584/9/10-114,
Станкович Л.Г. п/к (дов. від 18.01.2010 №01-01/47).
На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 22.01.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про: визнання виконаними задекларовані зобовязання по сплаті позивачем за 9 місяців 2009 року податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин; визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва щодо обтяження податковою заставою активів позивача на підставі акту опису №21099/10/24-02 від 02.10.2009; виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна реєстраційного запису про обтяження активів позивача, зроблений о 14-35 годин 02.10.2009, реєстровий номер 9114225, згідно з актом опису №21099/10/24-02 від 02.10.2009.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2009 відкрито провадження у адміністративній справі та призначене попереднє судове засідання на 10.12.2009.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2009 закінчене підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду та залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач вчасно подав відповідачу усі декларації за 9 місяців 2009 року у відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також згідно п. 5.3. ст. 5 цього Закону вчасно подав, без порушення строків, платіжні доручення до банку для сплати, нараховані та узгоджені з відповідачем податки і збори. Однак, незважаючи на своєчасне подання до банку платіжних доручень та наявність на поточному рахунку позивача грошових коштів, обслуговуючий банк, яким є ВАТ КБ «Надра», не виконав своїх зобовязань за договором і не перерахував до бюджету належні до сплати податки і збори. При цьому, усі необхідні документи на підтвердження сплати податкових зобовязань перед бюджетом відповідачу були надані, проте позивач на момент звернення до суду не мав рішення податкового органу стосовно виду та розміру невиконаних позивачем зобовязань перед бюджетом, а також і не мав акту опису активів платника податку, які обтяжені податковою заставою.
Відповідач проти позову заперечив, вважаючи, що оскільки позивач станом на 06.08.2009 мав податковий борг у розмірі 629993,70 грн., то активи платника податку у звязку з несплатою боргу у строк були передані у податкову заставу. Окрім того, штрафні санкції та пеня до позивача не застосовувались.
Третя особа в поясненнях по суті позовних вимог відзначила, що у відповідності ст.41, ч. 3 ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»третя особа може здійснити процедуру реєстрації в Реєстрі відомостей щодо припинення обтяжень, однак лише на підставі належним чино, оформленої заяви відповідача, як обтяжувача або уповноваженої ним особи.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва (надалі Відповідач) звернулася до Дочірнього підприємства «Надра-Сервіс»(надалі Позивач) з листом про надання інформації №19224/10/24-120 від 06.08.2009, яким повідомляло останнього про наявність станом на 06.08.2009 заборгованості перед бюджетом у розмірі 629993,70 грн. У звязку з цим відповідач запропонував позивачу надати баланс підприємства та у місячний термін скласти графік самостійного погашення податкового боргу із зазначенням джерел його погашення і виділенням конкретного переліку ліквідного майна (у тому числі цінних паперів), яке у разі необхідності, може бути самостійно реалізоване підприємством під контролем органу державної податкової служби, або передано органу державної податкової служби для реалізації у порядку, визначеному ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 (надалі Закон №2181-ІІІ).
15.09.2009 Позивач у відповідь на лист відповідача проінформував його про відсутність заборгованості перед бюджетом згідно даних обліку підприємства, при цьому повідомив відповідача про наявність мораторію у обслуговуючому його рахунки банку, у звязку із чим є можливість невчасного списання коштів з рахунку позивача, по розрахунковим документам, що були вчасно подані до сплати. На додаток до листа, на підтвердження викладеного, були подані копії платіжних доручень та виписок банку.
21.09.2009 працівники відповідача здійснили виїзд на фактичну адресу позивача: м. Київ, вул. Артема, 9, оф. 7, як боржника перед бюджетом на суму 629993,70 грн., з пропозицією надати перелік активів, які належать на праві власності позивачу, для складання акту опису з подальшим внесенням до державного реєстру заставного майна з метою забезпечення повного погашення податкового боргу та запобігання відчуження майна. Проте, позивач відмовив відповідачу в наданні такого переліку активів з підстав відсутності, на думку позивача, податкової заборгованості, про що відповідачем був складений акт про відмову в наданні інформації про активи від 21.09.2009.
З пояснень відповідача, а також з листа відповідача №20995/10/24-120 від 30.09.2009, судом було встановлено, що внаслідок ненадання позивачем інформації щодо наявних у нього активів представниками відповідача був складений акт опису активів в податкову заставу №21099/10/24-02 від 02.10.2009 (надалі акт опису) за даними УДАІ ГУ МВС України. При цьому, відповідач в листі №20995/10/24-120 від 30.09.2009 просив керівника позивача прибути 02.10.2009 о 9 год. 30 хв. до податкового органу для підписання акту опису, однак, позивач на підписання акту опису не зявився.
02.10.2009 відповідач, як обтяжувач, на підставі п.п. 8.2.1. п. 8.2. ст. 8. Закону №2181-ІІІ подав заяву про реєстрацію обтяження рухомого майна позивача, що передається у податкову заставу згідно акту опису.
Проте, як свідчать листи позивача від 02.10.2009 №№288, 289 (зареєстровані відповідачем 05.10.2009) відповідач повідомлявся про запізне отримання листа №20995/10/24-120 від 30.09.2009 щодо пропозиції зявитися на підписання акту опису, зокрема, позивач просив надати рішення податкового органу з вимогою сплатити податковий борг, з зазначенням видів податків та підстав їх виникнення.
Податкова застава, у відповідності до п. 1.17 ст. 1 Закону 2181-ІІІ, - це спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону.
Виникнення права податкової застави регламентоване п. 8.2. ст. 8 Закону №2181-ІІІ, у відповідності до п.п. 8.2.1. якої право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.
Податкове зобов'язання, в силу п. 1.2. ст. 1 цього Закону, - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання визнається податковим боргом (недоїмкою) (п. 1.3. ст. 1 Закону 2181-ІІІ).
Підпунктом 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону 2181-ІІІ передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно п.п.6.2.2. п. 6.2. ст. 6 Закону 2181-ІІІ податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Як вбачається з матеріалів справи жодна податкова вимога про погашення наявного податкового зобовязання позивачу відповідачем не виставлялася.
Умови формування податковими органами податкових вимог, встановлені п. 3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України N266 від 03.07.2001 (надалі Порядок №266), у відповідності до приписів якого податкові вимоги формуються виключно за узгодженими сумами податкових зобов'язань несплачених платником податків в установлені строки. Податкові вимоги формуються також у випадках, коли платник податків самостійно подав декларацію, але не погасив суму податкових зобов'язань у встановлені строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Згідно п.п. 4.1. п. 4 Порядку №266 податкові вимоги формуються в автоматичному режимі на підставі облікових даних з карток особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 2 квітня 1999 року N174 (надалі Інструкція №174).
У відповідності до п. 2. Інструкції №174 проведення операцій з обліку платежів до бюджету інспектором відділу обліку здійснюється в автоматичному режимі за хронологічним порядком за датами операцій на підставі відповідних документів, які підтверджують правильність та своєчасність цих операцій.
Пунктом 7 Інструкції №174 передбачено, що підставою для нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників є документи, які:
а) подаються платником: податкові декларації, звіти, розрахунки, платіжні повідомлення, довідки про авансові платежі та інші документи, передбачені порядком, установленим для справляння платежів до бюджету;
б) готуються органом державної податкової служби: рішення керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби за актами перевірок з донарахування або скасування раніше нарахованих сум платежу, фінансових санкцій та пені;
в) надходять від інших контролюючих органів - а саме: рішення, якщо це передбачено відповідними законодавчими актами;
г) надходять від судових органів: рішення (ухвала, постанова) суду, арбітражного суду;
ґ) свідчать про відстрочку (розстрочку) сплати платежів до бюджету: рішення фінансових органів; кредитна угода між платником та органом державної податкової служби, якщо рішення про надання відстрочки (розстрочки) сплати платежів до бюджету приймається органом державної податкової служби; рішення органу державної податкової служби про скасування відстрочки (розстрочки) або зменшення плати за користування податковим кредитом.
З огляду на викладену норму, законодавцем передбачений виключний перелік підстав для нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників, серед яких є і подання платником: податкових декларацій, звітів, розрахунків, платіжних повідомлень, довідок про авансові платежі та інших документів, передбачених порядком, установленим для справляння платежів до бюджету.
Позивач на додаток до листа №270 від 15.09.2009 у відповідь на лист відповідача, додав копії платіжних доручень та виписок банку на підтвердження відсутності заборгованості перед бюджетом та вчасності подання до банку розрахункових документів до сплати, які відповідачем не були враховані.
Так, відповідач у запереченнях на позовну заяву підтверджує факт несвоєчасного перерахунку коштів позивача ВАТ КБ «Надра»до бюджету, однак вважає, що це є підставою лише для незастосування до позивача штрафних санкцій. А перерахування коштів до банку не є сплатою податку, збору (обовязкового платежу), якщо вказані кошти не дійшли до свого кінцевого адресата, тобто до бюджету відповідного рівня.
Окремо слід відзначити, що у матеріалах справи також відсутні будь-які докази, наявність яких була б підставою для нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників у відповідності до п.п. «б», «в», «г», «ґ»п. 7 Інструкції №174, а отже відповідач при нарахуванні податкового зобовязання позивачу взагалі не керувався жодними з підстав для нарахування платежів до бюджету, регламентованих п. 7 Інструкції №174.
Крім того, положення п.п. 8.2.2. п. 8.2. ст. 8 Закону №2181-ІІІ визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 24.03.2005 р. N 2-рп/2005.
Щодо тверджень відповідача, що перерахування коштів до банку не є сплатою податку, збору (обовязкового платежу), якщо вказані кошти не дійшли до свого кінцевого адресата, тобто до бюджету відповідного рівня, то з даним висновком суд не може погодитись, виходячи з наступного.
В матеріалах справи наявні договори банківського рахунку №3155 від 27.12.2004 та на здійснення розрахунково-касового обслуговування №20 від 20.01.2004, укладені між позивачем та ВАТ КБ «Надра», у відповідності до змісту яких банк здійснює-розрахунково-касове обслуговування операцій позивача по рахункам, відкритим у банку. При цьому, згідно п.п. 2.3.2. п. 2.3. №20 від 20.01.2004 та п.п. 2.3.3. п. 2.3 договору №3155 від 27.12.2004 банк зобовязаний своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», Постанови Правління НБУ від 18.12.1998 №527 «Про затвердження Інструкції про відкриття банками рахунків в національній та іноземній валюті».
Згідно п.п.16.5.2. п. 16.5. ст. 16 Закону №2181-ІІІ днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.
В матеріалах справи наявні платіжні доручення з відмітками ВАТ КБ «Надра»та лист ВАТ КБ «Надра»№1090 від 18.09.2009, що свідчать про своєчасне подання розрахункових документів до банку, а також слід наголосити, що даний факт не заперечується відповідачем.
Відповідно до приписів п.п. 16.5.1. п. 16.5. ст. 16. Закону №2181-ІІІ платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування банком податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. За порушення строків перерахування таких платежів до бюджетів або державних цільових фондів, несе відповідальність банк, тобто банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом.
Беручи до уваги, що за загальною теорією права відповідальність це засіб впливу на правопорушника, яким застосовуються до нього, передбачені законодавством правові наслідки, наприклад, у вигляді позбавлення правопорушника певних прав або покладення на нього обовязку виконати невиконане зобовязання чи заміну невиконаного обовязку новим, а також враховуючи, що вищенаведеною нормою законотворець прямо визначив звільнення платника податку від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування банком податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції, то, на думку суду, позивач звільнений від відповідальності, якщо податки, збори (обовязкові платежі) не дійшли до свого кінцевого адресата, тобто до бюджету відповідного рівня, через неперерахування їх обслуговуючим банком.
Відповідно до частини 3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд при вирішенні даного спору, враховуючи зміст ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіривши відповідність оскаржуваних дій відповідача усім вищезазначеним вимогам, дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірності дій щодо обтяження податковою заставою активів ДП «Надра-Сервіс»на підставі акту опису №21099/10/24-02 від 02.10.2009р.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва щодо обтяження податковою заставою активів ДП «Надра-Сервіс», код ЄДРПОУ 24573094 на підставі акту опису №21099/10/24-02 від 02.10.2009р. та виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна реєстраційного запису, зробленого о 14-35 годин 02.10.2009р., реєстровий номер 9114225, про обтяження активів згідно з актом опису №21099/10/24-02 від 02.10.2009 Дочірнього підприємства «Надра-Сервіс», код ЄДРПОУ 24573094, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, 9-в, кв. 7, п/і 04050, обтяжувач - ДПІ у Шевченківському районі міста Києва, код 26088877,; 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26, а в іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню як безпідставні та необґрунтовані.
Оскільки позивач в судовому засіданні відмовився від позовних вимог в часті стягнення з відповідача судових витрат у вигляді сплаченого державного мита за розгляд справи в суді в сумі 3, 40 грн., тому вказана сума не підлягає відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва щодо обтяження податковою заставою активів ДП «Надра-Сервіс», код ЄДРПОУ 24573094 на підставі акту опису №21099/10/24-02 від 02.10.2009р.
3.Виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна реєстраційний запис, зроблений о 14-35 годин 02.10.2009р., реєстровий номер 9114225, про обтяження активів згідно з актом опису №21099/10/24-02 від 02.10.2009 Дочірнього підприємства «Надра-Сервіс», код ЄДРПОУ 24573094, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, 9-в, кв. 7, п/і 04050, обтяжувач - ДПІ у Шевченківському районі міста Києва, код 26088877,; 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26 Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.В.Смолій
Судове рішення № 11966738, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 22.01.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-13800/09/2670. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: