Постанова № 11966741, 24.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 березня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-13654/09/2670

За позовомДержавного підприємства "Національна енергетична компанія «Укренерго»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

проскасування податкових повідомлень-рішень від 30.10.2009р. №0000364110/0, №0000374110/0, №0000384110/0,

Суддя Смолій І.В.

Секретар судових засідань Бузінова І.Ю.

Представники:

Від позивача:Веліканов К.С. п/к (дов. від 11.01.2010 №02), Коломієць Є.В. п/к (дов. від 20.01.2010 №19),

Від відповідача:Риженкова К.В. п/к (дов. від 23.06.2009 №923/9/10-010), Мельничук Ю.В. п/к (дов. від 06.10.2009 №1560/9/10-206), Туман Н.В. п/к (дов. від 25.02.2010 №376/9/10-206).

На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 24.03.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.10.2009 №0000364110/0, №0000374110/0, №0000384110/0.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2009 відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в попереднє судове засідання на 23.12.09.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2009 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні 22.01.2010.

В судовому засіданні 22.01.2010 оголошувалась перерва на 24.03.2010.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач вчасно сплатив податкове зобовязання з податку на прибуток та виконав свої зобовязання перед бюджетом, однак обслуговуючий банк, яким є філія «Київське міське відділення Промінвестбанку», не виконав своїх зобовязань за договором і не перерахував до бюджету належні до сплати кошти, незважаючи на своєчасне подання до банку платіжних доручень та наявність на рахунку позивача грошових коштів.

Відповідач проти позову заперечив з наступних підстав.

Пунктом 16.5. ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»закріплено випадки, за умови настання яких обслуговуючий банк несе відповідальність.

Відповідно до пп. 16.5.1 п.16.5 ст.16 цього Закону за порушення строків перерахування податків, зборів до бюджетів встановлених Законом України «Про переказ грошей в Україні»банк сплачує пеню за кожен день прострочки, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку до бюджету. При цьому платник податків, зборів звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджету, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Однак не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення (пп. 16.5.3 п.16.5 ст.16 вищевказаного Закону).

Постановою правління національного банку України від 07.10.2008 №308 призначено тимчасову адміністрацію у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку, відповідно до п. 4 якої з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 07.10.2008 по 06.04.2009.

Отже, порушення зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку передбаченого пп. 16.5.3 п.16.5 ст.16 наведеного Закону.

Відповідач вважає, що незважаючи на те, що вказаний банк є боржником по відношенню до позивача, згідно договору банківського депозиту №297-2007/94/07-07 від 26.03.2007 на суму 35000000,00 грн., проте відповідальність за несвоєчасне перерахування до бюджету податкових зобов'язань у встановлений строк, та у сумах, самостійно узгоджених у податковій звітності несе саме платник податку. У звязку із чим йому правомірно були нараховані штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкового зобовязання.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З 15.10.2009 по 22.10.2009 Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків (надалі Відповідач) була проведена невиїзна документальна перевірка Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»(надалі Позивач) з питань своєчасності сплати частини чистого прибутку (доходу) за III квартал 2008 року, за результатами якої складено акт №472/41-10/00100227 від 23.10.2009.

Проведеною перевіркою було встановлено факт порушення позивачем п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-III від 21.12.2000 зі змінами та доповненнями (надалі Закон №2181-ІІІ), а саме порушення граничних строків сплати частини узгодженої суми податкового зобов'язання з чистого прибутку (доходу) за III квартал 2008 року у розмірі 35630100,00 грн.

На підставі наведеного акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.10.2009 №0000364110/0, №0000374110/0, №0000384110/0 на суму 7195646,80 грн. штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ.

Податкове зобов'язання, в силу п. 1.2. ст. 1 цього Закону, - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання визнається податковим боргом (недоїмкою) (п. 1.3. ст. 1 Закону 2181-ІІІ).

Однак, як встановлено, п. 7 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 2 квітня 1999 року N174 підставою для нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників є документи, які:

а) подаються платником: податкові декларації, звіти, розрахунки, платіжні повідомлення, довідки про авансові платежі та інші документи, передбачені порядком, установленим для справляння платежів до бюджету;

б) готуються органом державної податкової служби: рішення керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби за актами перевірок з донарахування або скасування раніше нарахованих сум платежу, фінансових санкцій та пені;

в) надходять від інших контролюючих органів - а саме: рішення, якщо це передбачено відповідними законодавчими актами;

г) надходять від судових органів: рішення (ухвала, постанова) суду, арбітражного суду;

ґ) свідчать про відстрочку (розстрочку) сплати платежів до бюджету: рішення фінансових органів; кредитна угода між платником та органом державної податкової служби, якщо рішення про надання відстрочки (розстрочки) сплати платежів до бюджету приймається органом державної податкової служби; рішення органу державної податкової служби про скасування відстрочки (розстрочки) або зменшення плати за користування податковим кредитом.

З огляду на викладену норму, законодавцем передбачений виключний перелік підстав для нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників, серед яких є і подання платником: податкових декларацій, звітів, розрахунків, платіжних повідомлень, довідок про авансові платежі та інших документів, передбачених порядком, установленим для справляння платежів до бюджету.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву підтверджує факт неперерахування коштів позивача, обслуговуючим банком до бюджету, однак вважає, що це не звільняє позивача від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування податкових зобовязань до бюджетів та державних цільових фондів, проте з даним висновком суд не може погодитись, виходячи з наступного.

В матеріалах справи наявна копія договору банківського депозиту №297-2007/94/07-07 від 26.03.2007, укладеного між позивачем та філією «Київське міське відділення Промінвестбанку», у відповідності до змісту якого (з урахуванням договорів про внесення змін до нього) банк прийняв від позивача на депозитний рахунок грошові кошти. При цьому, умовами депозиту передбачено, що на підставі платіжного доручення позивач має право доручити банку перераховувати грошові кошти з депозитного рахунку на поточний (п. 2.2 договору).

Згідно п.п.16.5.2. п. 16.5. ст. 16 Закону №2181-ІІІ днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив у філію «Київське міське відділення Промінвестбанку»на перерахування коштів з депозитного рахунку підприємства №26159302241445 на поточний рахунок №26008301241445 платіжні доручення: від 10.11.2008 №10133 на 5000000,00 грн., від 10.11.2008 №10195 на 8000000,00 грн., від 10.11.2008 №10196 на 17500000,00 грн., від 10.11.2008 №10367 на 4500000,00 грн.

Також, позивач направив до філії «Київське міське відділення Промінвестбанку»платіжне доручення № 10365 від 17.11.2008, відповідно до якого до Державного бюджету підлягало перерахуванню податкове зобов'язання у сумі 35630100,00 грн.

Постановою Правління Національного банку України від 07.10.2008 №308 призначено тимчасову адміністрацію у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку відповідно до п.4 якої з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 07.10.2008 по 06.04.2009.

Згідно листа позивача № 02/11-1/6729 від 18.11.2008 НЕК «Укренерго»звернулась до тимчасового адміністратора банку з вимогою здійснити зарахування до Державного бюджету податкового зобов'язання позивача у строки визначені чинним законодавством, оскільки вищевказані платіжні доручення були залишені Промінвестбанком без виконання. Зазначений лист залишено без виконання.

Враховуючи наведені обставини, позивач проводив часткове погашення податкового зобов'язання та сплатив його з порушенням строків визначених чинним законодавством з вини обслуговуючого банку, що підтверджується платіжними дорученнями №1061 від 18.12.2008, №1281 від 29.12.2008, №10669 від 30.12.2008, №0001 від 05.12.2008.

Так, відповідно до п. 1.2. ст. 1 Закону №2181-ІІІ податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

В свою чергу, згідно ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

При цьому ч. 2 ст. 12 даного Закону визначає, що банки та інші фінансово-кредитні установи виконують доручення платників податків і зборів (обовязкових платежів) на перерахування податків і зборів (обовязкових платежів) до Державного бюджету України і місцевих бюджетів в установлений законами термін.

Крім того, відповідно до вимог п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

А згідно п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»при використанні розрахункового документу ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

У відповідності до п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, п. 16.3. ст. 16 Закону №2181-ІІІ виконання платником зобовязання по перерахуванню в бюджет суми податкового зобовязання повязане з моментом подання в банк платіжного доручення та перерахування сум податку.

Відповідно до приписів п.п. 16.5.1. п. 16.5. ст. 16. Закону №2181-ІІІ платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування банком податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. За порушення строків перерахування таких платежів до бюджетів або державних цільових фондів, несе відповідальність банк, тобто банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом.

З наведеної норми випливає висновок, що звільнення від відповідальності передбачено в цілому і не вичерпується незастосуванням штрафу та пені, оскільки Законом податкова відповідальність визначена як сплата податкового зобовязання або податкового боргу.

А беручи до уваги, що за загальною теорією права відповідальність це засіб впливу на правопорушника, яким застосовуються до нього, передбачені законодавством правові наслідки, наприклад, у вигляді позбавлення правопорушника певних прав або покладення на нього обовязку виконати невиконане зобовязання чи заміну невиконаного обовязку новим, а також враховуючи, що вищенаведеною нормою законотворець прямо визначив звільнення платника податку від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування банком податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції, то, на думку суду, позивач звільнений від відповідальності, якщо податки, збори (обовязкові платежі) не дійшли до свого кінцевого адресата, тобто до бюджету відповідного рівня, через неперерахування їх обслуговуючим банком.

Однак дійсно, у відповідності до пп. 16.5.3 п.16.5 ст.16 Закону №2181-ІІІ (в редакції від 24 липня 2009 року, яка, зокрема, не діяла на момент спірних правовідносин) не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що покладення на платника податків відповідальності за неперерахування банком до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів), не ґрунтується на положеннях законодавства, у звязку з чим судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо того, що незважаючи на те, що банк є боржником по відношенню до позивача, відповідальність за несвоєчасне перерахування до бюджету податкових зобов'язань у встановлений строк, та у сумах, самостійно узгоджених у податковій звітності несе саме платник податку як необгрунтовані та як такі, що невірно тлумачать норми права.

Відповідно до частини 3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні даного спору, враховуючи зміст ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення відповідача усім вищезазначеним вимогам, дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірності винесення податкових повідомлень-рішень від 30.10.2009 №0000364110/0, №0000374110/0, №0000384110/0.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Києві від 30.10.2009 №0000364110/0, №0000374110/0, №0000384110/0.

Оскільки позивач в судовому засіданні відмовився від вимог в часті стягнення з відповідача судових витрат у вигляді сплаченого державного мита за розгляд справи в суді в сумі 3, 40 грн., тому вказана сума не підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Києві від 30.10.2009 №0000364110/0, №0000374110/0, №0000384110/0.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя І.В. Смолій